Аудит в агро-промисловому комплексі
7.5. Аудит рентабельності підприємств
Рентабельність роботи підприємства — найважливіший якісний економічний показник. У ньому знаходить відображення ступінь прибутковості господарської діяльності підприємства.
Під час аудиту рентабельності цей показник, залежно від конкретної мети, можна визначити різними способами: щодо прибутку до виробничих засобів у цілому, щодо основних або оборотних коштів, щодо собівартості продукції, до середньоспискової чисельності працівників тощо. При аудиті рентабельності будь-яких підприємств використовують два взаємопов’язаних між собою показники:
рівень рентабельності витрат;
норму прибутку відносно виробничих засобів.
Рівень рентабельності витрат, як співвідношення прибутку і повної собівартості реалізованої продукції, відображає економічну ефективність тієї частини засобів, яка втілена у витратах на виробництво і реалізацію товарної продукції. Цей показник рентабельності визначається по всій реалізованій продукції господарства в цілому.
Норма прибутку, як співвідношення загальної суми прибутку та середньорічної вартості основних і оборотних виробничих засобів, є найбільш узагальнюючим заключним показником господарської діяльності підприємства. У ньому знаходять своє відображення обсяг реалізованої продукції, рівень рентабельності її виробництв, синтезуються всі фактори виробництва і реалізації продукції, оборотність господарських засобів і позареалізаційні фінансові результати. Показник норми прибутку визначається лише у цілому по господарству без деталізації його по галузях і видах продукції.
Аудитором також розраховується рентабельність продажу, рентабельність основного капіталу, рентабельність власного капіталу, рентабельність всього капіталу, рентабельність перманентного капіталу.
У табл. 7.4 наведено методику розрахунку показників рентабельності підприємства.
Рентабельність основного і власного капіталів характеризують ефективність використання відповідного капіталу.