Інформаційні системи в міжнародному бізнесі (1999)

Структура мережі SWIFT створювалась на початку 70-х років. Останнім часом досягнуто значного прогресу в комп’ютерній технологолії та техніці зв’язку. Тому технічна побудова мережі з певного моменту стала бар’єром на шляху подальшого розвитку системи і розширення її можливостей. Водночас посилилася тенденція до збільшення кількості інформації, що обробляється автоматизованим шляхом у банках, і ускладнення банківської діяльності, що поставило SWIFT перед необхідністю надання нових послуг для задоволення потреб користувачів.

З метою модернізації існуючої мережі було розроблено мережу цілком нового типу — SWIFT II, яка базується на чотирирівневій мережній архітектурі та управляється системним управляючим процесором (System Control Processor — SCP). Активні й резервні SCP знаходяться в тих самих містах, що й операційні центри SWIFT I (США і Нідерланди). Виділяють чотири рівня мережі SWIFT II.

1. Термінал користувача, за допомогою якого він підключається до мережі. На ринку є досить великий вибір терміналів підключення до SWIFT II різних виробників. Однак усі вони повинні дістати схвалення від SWIFT на право роботи в мережі.

2. Регіональні процесори, призначенням яких є одержання повідомлень від користувачів і перевірка для первинної обробки на груповому процесорі. Крім того, регіональний процесор одержує інструкції від групового процесора і виконує функції доставки повідомлень і контролю локальних комунікацій з користувачами. Регіональні процесори працюють без участі людини і обладнуються продукцією фірми Unisys CP 2000, яка дублюється з метою безпеки. Потужність обладнання залежить від кількості переданих/одержаних повідомлень у країні, яку воно обслуговує, і кількості терміналів, підключених до нього.

3. Груповий процесор. Система SWIFT II побудована на певній кількості груп, які складаються з модульних елементів, що функціонують незалежно один від одного. Груповий процесор здійснює зберігання та пошук повідомлень за запитом, розподіл повідомлень на регіональний процесор адресату, довгострокове й короткострокове архівування даних і генерацію системних звітів.

4. Системний управляючий процесор виконує контрольні та управляючі функції для всієї системи й мережі. Комплектується обладнанням фірми Unisys, яке розташоване в двох системних і контрольних центрах — у США і Нідерландах. Отже, на противагу попередній системі повідомлення в мережі SWIFT II не проходять через верхній рівень системи, системний контрольний процесор лише контролює маршрутизацію повідомлень і відстежує роботу мережі. Перехід до SWIFT ІІ здійснюється поступово починаючи з грудня 1989 р. Додаткова система обладнання «Gateway» транслює форматовані повідолення SWIFT I у SWIFT II і назад, дозволяючи користувачам обмінюватися повідомленнями незалежно від того, до якої системи вони підключені. Архітектура мережі SWIFT на сучасному етапі має такий вигляд (рис.7.3).

Окрім управління передачею повідомлень (FIN), SWIFT пропонує засіб для обміну даними IFT. IFT — це комплексне рішення для широкого діапазону обмінів форматною та вільною інформацією між фінансовими інститутами. Обсяг інформації, що передається, обмежено 2 Мб. Фірмою STS розроблено спеціальний пакет, який забезпечує підготовку, передачу та прийом повідомлень і наступний розподіл файлів. IFT використовує Pift — протокол, визначений SWIFT і запропонований як міжнародний стандарт. Цей протокол спрощує передачу файлів і всієї спорідненої інформації і підтримує розсилку повідомлень кільком адресатам і авторизацію повідомлень. Простий інтерфейс користувача дає змогу швидко готувати повідомлення, об’єднуючи кілька файлів. Змістом файлів можуть бути тексти, підготовлені текстовими редакторами, документи, зображення, електронні таблиці та інші форми електронної інформації.

Користувачі SWIFT мають доступ до деяких інших стандартів повідомлень і мереж. З метою подальшого розвитку й збільшення пропонованих товариством послуг забезпечено повноцінну підтримку обміну в стандарті ООН EDIFACT. На цей стандарт спрямовано подальші дослідження й розробки товариства.