Портфельне інвестування (2004)
4.3. Індекси стану ринку цінних паперів
Серед показників найвідомішими є індекс Доу Джонса, який розраховують спеціалісти видавничого дому «Доу Джонс», індекс «Ніккей» Токійської фондової біржі, ФАЦ Франкфуртської фондової біржі, індекси «Файненшл Таймс» і «Рейтер» — Лондонської.
Найвідоміший індикатор — це середня Доу Джонса для промислових акцій (Dow Jones Industrial Average — DJIA). Його часто називають промисловим індексом Доу Джонса, який складається з курсів 30 випусків акцій. Вони відібрані на підставі високої оцінки ринком і поширення серед широкого кола власників. Ця група складається з першокласних промислових акцій. Як приклад можна навести такі компанії, як General Electric Co., Texas Co., General Motors Corp., Exxon Corp., Procter & Gamble Co., Dupont Co., Shevron Corp., Coca-Cola Co., Boeing Co., Walt Disney Co., McDonald’s Corp., Philip Morris Corp., Alcoa.
Час від часу той чи інший випуск цінних паперів вибуває з групи у зв’язку зі злиттям компаній, банкрутством або різкою втратою активності на ринку. В таких випадках до розрахунку середньої включають новий випуск акцій, тому весь індикатор корегують, щоб його можна було зіставити з попереднім показником. Реальне значення індикатора Доу Джонса має сенс лише тоді, коли порівнюється зі значенням за попередній період. Котирується в пунктах (пункт дорівнює приблизно 2,27 цента) й оприлюднюється щоранку в діловій пресі і фіксується на Нью-Йоркській фондовій біржі сім разів: у момент відкриття, о 10, об 11 годині ранку, о 12, 13, 14, 15 годині та по завершенні біржового дня.
Три інші середні Доу Джонса — це індикатори курсів акцій компаній транспорту, електроенергетики та комунального господарства, а також інтегральний середній.
Транспортний індекс Доу Джонса (Dow Jones Transportation Average — DJTA) — це середній показник, який характеризує рух цін на акції 20 транспортних корпорацій (авіакомпаній, автомобільних і залізничних компаній).
Комунальний індекс Доу Джонса (Dow Jones Utility Average — DJUA) — середній показник руху курсів акцій 15 корпорацій, що здійснюють газо- та енергопостачання.
Dow Jones Composite — це агрегатний показник, який розраховують на підставі промислового, транспортного і комунального індексів. Ще він відомий під назвою «Індекс-65».
Індекси Доу Джонса розраховується так:
Ще один великий видавець фінансових новин — корпорація «Стендарт енд пур’з» (S&P) — публікує п’ять індексів простих акцій. Хоча середні індикатори Доу Джонса користуються найбільшою популярністю, багато професійних інвесторів віддають перевагу індексам «Стандарт енд пур’з», бо вважають, що вони точніше відображають загальну динаміку курсів на фондовому ринку.
У промисловий індекс S&P включають курси акцій 400 промислових фірм; у транспортний — курси акцій 20 транспортних компаній; індекс для електроенергетики і комунального господарства складається з курсів акцій 40 відповідних компаній; фінансовий індекс становлять курси 40 акцій фінансових інститутів і, нарешті, у зведеному індексі представлені курси всіх 500 компаній. Базове значення розраховане для періоду 1941—1943 рр., значення якого дорівнює 10. Для розрахунку індексу використовують формулу:
де Рі — ціна акції і-корпорації; Qі — кількість акцій корпорації; n — кількість корпорацій.
Крім індексів Доу Джонса і «Стандарт енд пур’з», у США публікують індекси, що характеризують курси акцій на фондових біржах Нью-Йорка, Американській і регіональних біржах, а також індекс автоматизованого котирування Національної асоціації дилерів цінних паперів (NASDAQ).
Індекс Нью-Йоркської фондової біржі охоплює всі 2200 акцій, що котируються на біржі. За базу прийнято вартість акцій на біржі 31 грудня 1965 р. розміром 50. Динаміка промислового індексу цієї біржі збігається з динамікою промислової середньої Доу Джонса та S&P.
Індекс Американської фондової біржі відображає рух курсів акцій по відношенню до базового значення 100, встановленого на 31 серпня 1973 р. Індекс охоплює всі випуски акцій, що обертаються на біржі. З технічної точки зору він вважається унікальним, адже під час його розрахунку припускають, що дивіденди за акціями реінвестуються і на цій підставі відображаються в індексі.
Індекси NASDAQ відбивають обіг цінних паперів на позабіржовому ринку. Вони розраховуються подібно до вищезазначених індексів, але за базу, що дорівнює 100, приймають вартість акцій на 5 лютого 1971 р.
На відміну від США, в інших країнах розраховують менше фондових індексів. Найчастіше діє один фондовий індекс. У Німеччині — це індекс «Франкфурте Альгемайне Цайтунг», у Франції — індекс «Каркоран», в Японії — «Ніккей».
Усі індекси є середньозваженою курсів акцій різної кількості компаній, встановлених у певній країні.
На Заході індекси дістали поширення у стратегії пасивного управління, коли використовують стратегію індексного фонду. Вона ґрунтується на тому, що структура портфеля має відображати рух обраного фондового індексу, який характеризує стан усього ринку цінних паперів. Види цінних паперів та їхню частку визначають у такий самий спосіб, що й розрахунок індексу. Головне завдання інвестора — відтворення у своєму портфелі структури ринку з періодичним його корегуванням щопівроку або кожен рік. При цьому управління здійснюють через відхилення структури портфеля від структури індексу.
Вирізнимо три підходи, підґрунтя яких становлять показники ваги, покладені в основу різних індексів. Основою першого є рівень капіталізації акцій, другого — рівень цін на акції, третього — принцип рівномірного розподілу коштів за видами акцій. При використанні першого підходу слід враховувати, що акції висококапіталізованих компаній найбільшою мірою впливають на динаміку індексу. Внаслідок цього недооблік вагомості таких компаній зумовлює істотні відхилення дохідності. Це стосується й другого підходу — найбільшу вагу тут мають дорогі акції. І, зрештою, за третього підходу все навпаки — найдешевші акції мають більший потенціал для впливу на зростання індексу.
На цій підставі можна дійти висновку, що для копіювання індексу інвестору необхідно купити всі акції, що входять до бази індексу пропорційно їх вазі.
Методики розрахунку українських індексів дуже подібні. Головні розбіжності полягають у джерелах отримання інформації про ринкові ціни акцій, що зумовлено відсутністю єдиного центру котирування. Деякі індекси намагаються охопити більшу частину ринку, але при цьому орієнтуються на котирування, що у ситуації недостатньої ліквідності українського ринку цінних паперів неминуче призводить до зменшення точності індексів.
Основні параметри найвідоміших індексів українського фондового ринку наведено у табл. 4.3.
На вітчизняному ринку від 1997 р. розраховують дві модифікації фондового індексу КАС-20 — простий і зважений. Методика його розрахунку відповідає світовим стандартам і ґрунтується на зміні ринкової капіталізації компаній, які входять до бази індексу.
Індекс КАС-20(w) зважений відбиває динаміку розвитку ринку цінних паперів України, його зростання або спад. Його розраховують за формулою:
Компанія «Альфа-капітал» розраховує індекси для металургійної, хімічної, енергетичної, нафтогазової, машинобудівної галузей відповідно.
Планується розрахунок щоденних значень КАС-20. Це дасть змогу будувати лінійну зміну індексу і проводити глибший аналіз динаміки ринку цінних паперів.
У разі переваги простого індексу над зваженим інвестору вигідніше купувати цінні папери різних підприємств, ніж вкладати кошти в цінні папери великих емітентів.
Фахівці інвестиційної компанії «Проспект Інвестментс» розраховують ще один індекс українського ринку цінних паперів — РroU-50.
В основу розрахунку індексу покладено стандартну методику капіталізованих індексів. Капіталізація кожного емітента визначається множенням загальної кількості акцій цього емітента на ціну, розраховану, як середньозважена ціна попиту учасників ринку, які котирують ці акції.
де Cп та Cб — відповідно поточна і базова середні ринкові ціни акцій кожної з компаній, включених до бази розрахунку індексу; Q — загальна кількість акцій емітента. Початкове значення індексу — 100.
Для розрахунку ціни акцій використовують котирування різних торговельних майданчиків: ПФТС, фондових бірж, «телефонного ринку», що дає змогу зробити індекс ProU-50 об’єктивнішим і представницьким.
Індекс IPI-U розраховують спільно агенція «Інтерфакс-Україна» і компанія «Полар-інвест». Щохвилини його почали розраховувати з 1 січня 1999 р. До бази індексу входять найліквідніші акції, а зміни лістингу проводять щомісяця. Особливістю цього індексу є те, що його розраховують на підставі доларових цін акцій.
Індекс ПФТС — це середнє для найліквідніших українських акцій, що мають найбільшу ринкову капіталізацію. Його розраховують щотижня у гривнях і доларах на підставі реальних угод і твердих котирувань у ПФТС. Частка акцій компаній, що включається до індексу та обертається на ринку, має перевищувати 10 % від їхньої загальної кількості. Компоненти індексу зважують на підставі ринкової капіталізації, однак частку держави і стратегічного інвестора, як правило, виключають. Склад індексу переглядають на відповідність зазначеним критеріям щомісяця, а в разі потреби вносять певні зміни.
Критерії для вибору підприємств до списку індексу такі:
2. До переліку акцій підприємств, що входять до індексу, відбирають акції, за якими в ПФТС була зареєстрована найбільша кількість двосторонніх угод. Причому ціна двосторонньої угоди не має бути меншою за найкращу ціну купівлі й не більшою за найкращу ціну продажу на момент уведення звіту в систему.
Ринкова капіталізація визначається як добуток ціни на кількість емітованих акцій. Ціну, своєю чергою, визначають як ціну останньої угоди в поточний період, що потрапляє в коридор: найкраща ціна покупки — найкраща ціна продажу на момент закриття торгової сесії. Якщо такої угоди немає, за ціну акції приймають значення середини цього коридору. Початкове значення індексу — 100.
Індекс ПФТС визнаний Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК) як єдиний індекс для використання цією організацією під час моніторингу внутрішнього стану українського ринку цінних паперів. У квітні 1998 р. Україна як ринок, що розвивається, була включена до системи індексів МФК до індексу IFC Frontier. Дані для розрахунку індексу ґрунтуються на результатах торгівлі у ПФТС.
З метою подальшого розвитку ринку цінних паперів, забезпечення інформування громадськості стосовно тенденцій розвитку ринку корпоративних прав та на виконання п. 3.3 Заходів щодо забезпечення виконання у 2000 р. завдань, передбачених Посланням Президента України до Верховної Ради України, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України та спрямованих на поліпшення соціально-економічного стану України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2000 р. № 747, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було затверджено Методику розрахунку інтегрального індексу фондового ринку (рішення Комісії від 20.12.2000 р. № 237).
Методикою передбачено, що розрахунок інтегрального індексу здійснюють на підставі квартальних звітів торговців цінними паперами за результатами всіх виконаних угод з купівлі-продажу акцій. Тобто базою розрахунку індексу є всі угоди купівлі-продажу акцій, що були виконані на організованому й неорганізованому ринках цінних паперів України.
Інтегральний індекс враховує особливості побудови фондового ринку України, які полягають у тому, що на організованому ринку здійснюється лише близько 15 % від обсягу всіх виконаних угод із цінними паперами.
Починаючи від липня 2000 р., початку розрахунку інтегрального індексу, спостерігається загальна тенденція до його зростання, пов’язана зі збільшенням кількості угод із цінними паперами, збільшенням середньої ціни купівлі-продажу акцій та кількості емітентів, із цінними паперами яких здійснюються угоди на ринку цінних паперів.
Це свідчить про загальне поліпшення макроекономічних процесів у країні й посилення інтересу інвесторів до акцій вітчизняних підприємств.