Фінансовий менеджмент банку (2004)
8.5. Валютні опціони — як інструменти хеджування валютного ризику
Призначення валютних опціонів полягає в захисті власника від несприятливих коливань валютних курсів. Водночас, якщо валютний курс змінився у сприятливому для власника напрямку, то опціон дає можливість скористатись перевагами. У цьому разі власник може обміняти валюту за вигіднішим ринковим курсом, не користуючись опціоном. Валютний опціон обмежує валютний ризик учасника ринку, пов’язаний зі змінами валютних курсів. Розмір ризику при використанні опціону як інструменту страхування валютних ризиків обмежується розміром опціонної премії. Премія, тобто вартість опціону, залежить від співвідношення спот-курсу валюти в момент укладення угоди та курсу опціону, а також від тривалості періоду дії опціону.
Якщо опціон дає право продажу визначеної валюти, то це опціон PUT за даною валютою. При наданні права купівлі валюти опціон називається CALL за даною валютою. Вказування виду валюти з назвою опціону обов’язкове, оскільки опціон PUT є одночасно опціоном CALL за тією валютою, за яку продається опціонна валюта, і навпаки. Наприклад, опціон PUT за доларами США, який передбачається здійснити за німецькі марки, одночасно є опціоном CALL за марками.
котирування опціонів, яке звичайно пропонує банк своїм клієнтам, наведено в табл 8.4. У лівому стовпці таблиці наведено базові ціни виконання для опціону CALL щодо доларів за німецькі марки. Далі наведено ціни купівлі та продажу опціону залежно від тривалості (1 міс., 3 міс., 6 міс., 1 рік). Премії подано в розрахунку: пфенінги за один долар.
З даних табл. 8.4 бачимо, що банк прогнозує зміцнення долара з часом (це відбиває підвищення премій). Так, якщо клієнт має намір купити опціон CALL за доларами на 3 місяці з ціною виконання USD/DEM = 1.60 на суму 1000 дол., то опціонна премія становитиме DM 61,50. Такий опціон дасть можливість його власнику в будь-який день протягом трьох місяців від дати купівлі придбати 1000 дол. за курсом USD/DEM = 1.60. Якщо власник вирішить повернути опціон до банку, то одержить від банку премію в розмірі DM 58,50. Різниця між ціною продажу та купівлі становитиме DM 3 і являтиме собою дохід банку.
Для проведення розрахунків за опціонною угодою відводять 2 робочі дні. Тому валютний опціон має бути пред’явлений до виконання його власником не пізніш як за 2 робочі дні до дати розрахунків за умови прийняття рішення про його виконання.
Використання валютних опціонів компаніями для страхування валютних ризиків доцільне в таких випадках:
коли час та сума валютних надходжень і платежів точно не визначені, а отже, застосування форвардів та ф’ючерсів неможливе;
при захисті експортних або імпортних товарів, які чутливі до зміни цін, виражених у конкретній валюті;
для підтримки комерційної пропозиції на укладання контрактів із зарубіжним партнером, які оцінюються в іноземній валюті.
Для банків основними напрямками використання валютних опціонів є страхування відкритої валютної позиції та захист інвестиційного портфеля, деномінованого в іноземній валюті.
Приклад 8.5. ВАЛЮТНИЙ ОПЦІОН
10 квітня американська компанія відвантажила товар, за який має одержати виручку в сумі 1 млн німецьких марок протягом травня, але точна дата надходження коштів невідома. Таким чином, у компанії утворилася довга валютна позиція за марками. Спот-курс на 10.04.98 становить USD/DEM = 1.7200. Після отримання платежу компанії необхідно буде придбати долари за марки для купівлі матеріалів на ринках США.
Якщо менеджери компанії прогнозують підвищення курсу марки протягом періоду з 10 квітня по 31 травня, то валютний ризик, що виник у компанії у зв’язку з оплатою у марках, можна не хеджувати. Якщо ж менеджери не мають надійного прогнозу або очікують падіння курсу марки відносно долара, то валютний ризик доцільно прохеджувати. У даній ситуації хеджування за допомогою ф’ючерсів неефективне, оскільки терміни виконання ф’ючерсних контрактів та здійснення платежу не збігаються. Форвардна угода також малопридатна для описаного випадку, оскільки в ній необхідно точно фіксувати дату платежу. Тому менеджер компанії звертається до банку і купує валютний опціон. Це — опціон PUT за марками на суму 1 млн, американського типу з 01.05.98 до 31.05.98, з ціною виконання USD/DEM = 1.7200. Опціонна премія становила 10000 дол. Платіж у марках компанія одержала 29.05.98. Якими будуть результати хеджування валютного ризику, якщо спот-курс на дату отримання коштів такий:
а) USD/DEM = 1.7200; б) USD/DEM = 1.7500; в) USD/DEM = 1.7000?
Розв’язання
У першому випадку (варіант а) виконання опціону не надає переваг компанії, оскільки ціна виконання і спот-курс співпали. Компанія втратила опціонну премію в розмірі 10 000 дол., для банку ця ж сума є доходом.
У другому випадку (варіант б) компанія пред’являє опціон до виконання і одержує 581395 дол. (1000000 : 1.7200). Якщо б менеджер не придбав опціон, то 29.05.98 при обміні марок за спот-курсом компанія одержала б 571428 дол. (1000000 : 1.7500). Виграш, як різниця між даними сумами, становить 9967 дол., що майже дорівнює опціонній премії виплаченій компанією при укладанні угоди. Отже, при спот-курсі USD/DEM = 1.7500 даний опціон став окупним для власника і не приніс ні прибутків, ні збитків ані компанії, ані банку. При падінні курсу марки нижче рівня 1.7500 компанія одержала б прибуток від операції з опціоном, а банк — збитки.
Якщо курс змінився до рівня USD/DEM = 1.7000 (варіант в), то компанії вигідніше обміняти марки за діючим курсом і одержати 588235 дол. У такому разі опціон втрачає вартість. Компанія втрачає опціонну премію 10000 дол., але виграє завдяки зміцненню курсу марки. Цей виграш становить 6840 дол. (588235 — 581395). Результат для компанії — втрати коштів у розмірі 3160 дол. (10000 — 6840). Сума доходів банку становить 10000 дол.
Результати опціону PUT за марками для покупця опціону графічно наведені на рис. 8.1.
З графіка бачимо, що при зниженні курсу марки нижче 1.7500 покупець опціону почне одержувати від нього прибуток. При зміцненні марки вище від курсу USD/DEM = 1.7200 опціон втрачає вартість, і витрати компанії на страхування валютного ризику становлять 10000 дол. У момент придбання даний опціон не мав внутрішньої вартості, а мав лише часову вартість, яка визначалась рівнем мінливості курсу марка-долар.
Прогноз банку щодо змін курсу протягом травня дорівнював USD/DEM = 1.7500, що було відображено в розмірі опціонної премії. Для продавця опціону дуже важливе значення має прогноз зміни валютних курсів, оскільки надійний і точний прогноз дає змогу банку уникнути втрат та не завищувати вартість опціону.
Клієнт придбав у банку опціон CALL за доларами США на суму 1000 дол. Термін дії опціону — 30 днів, ціна виконання USD/UAH = 3,70. Спот-курс на дату придбання опціону становить USD/UAH = 3,80. Опціонна премія дорівнювала 300 грн. Необхідно знайти внутрішню та часову вартість даного опціону.
Розв’язання
Внутрішня вартість становить 100 грн.:
(3,80 – 3,70) • 1000 = 100.
Часова вартість — 200 грн. (300 – 100 = 200).
Такий розрахунок придатний для клієнта, коли опціонна премія вже відома. Тоді часова вартість обчислюється як різниця між опціонною премією та внутрішньою вартістю опціону. Для банку процес розрахунку часової вартості значно складніший і враховує вплив цілого ряду факторів на зміну валютних курсів. У цьому прикладі можна дійти висновку, що банк прогнозував зміну курсу гривні до долара протягом місяця до рівня USD/UAH = 4,00:
(х – 3,70) • 1000 = 300 (грн.);
х = 4,00.
Клієнт одержить прибуток за опціоном у разі, якщо курс долара підніметься вище прогнозованого банком рівня. Якщо клієнт скористається опціоном при курсі USD/UAH = 4,00, то ні покупець, ні продавець опціону не матимуть прибутків. А якщо у момент реалізації опціону курс перебуватиме в інтервалі від 4,00 до 3,70 грн. за долар, то прибуток одержить банк.