Аналіз національної економіки (2003)

5.1. Аналіз розвитку промисловості

Аналіз розвитку промисловості здійснюється поетапно.

На першому етапі аналізу визначається частка промисловості у ВВП та тенденції її зміні:



де α — частка галузі і у ВВП в періоді t; ВВПit — валовий внутрішній продукт (валова додана вартість) галузі і в році t; ВВПt — валовий внутрішній продукт у цілому по економіці в році t; ВПit — валова продукція галузі і в році t; ПСit — проміжне споживання галузі і в році t.

Тенденції зміни частки певної галузі у ВВП дають змогу виявити структурні зрушення в економіці.

На другому етапі аналізують показники динаміки промислового виробництва:

індекс реального (фізичного) обсягу промислового виробництва;

обсяг і динаміку випуску продукції промисловості;

темпи оновлення промислової продукції;

зміну валової продукції промисловості за рахунок зміни продуктивності праці або кількості працюючих.

Індекс реального (фізичного) обсягу промислового виробництва — це відносиний показник. Він розраховується на основі даних про обсяги натуральних показників випуску найважливіших видів продукції, може охоплювати сотні й десятки тисяч найменувань. Насамперед до них належить продукція провідних галузей промисловості, що визначають науково-технічний прогрес.

Індекс реального обсягу промислової продукції (Ір.пр) розраховується за формулою



де Qjt, Qj(t – 1) — обсяг виробництва j-го виду промисловості продукції в натуральному вимірі в роках (t) та (t – 1);

Динаміка індексу реального обсягу промислової продукції дає уявлення щодо тенденції (зростання, спад) певної галузі виробництва.

Обсяг промислової продукції аналізується по роках у вартісному вимірі з урахуванням поточних цін або порівнянних цін, а також у натуральному вимірі за найважливішими видами номенклатури.

Динаміка випуску продукції промисловості визначається за формулою:



де Tпр — темпи зростання випуску продукції промисловості; Рjt — ціна j-го виду промислової продукції в році t.

Оновлення промислової продукції аналізується за показниками частки нових видів промислової продукції, яка визначається у натуральному або вартісному вимірі, та темпів оновлення



де αн.н, αн.в — частка нових видів промислової продукції відповідно у натуральному та вартісному вимірах; Nн — кількість найменувань нових видів промислової продукції; Nзаг.пр — загальна кількість найменувань промислової продукції; Qн.в — обсяг виробництва нової промислової продукції у вартісному вимірі; Qзаг.пр — загальний обсяг виробництва промислової продукції у вартісному вимірі



де Тн — темпи оновлення промислової продукції; Nн.t, Nн(t – 1) — кількість найменувань нових видів промислової продукції відповідно у роках t та (t – 1).

Вплив продуктивності праці на динаміку валової продукції промисловості визначається за формулою



де ± ΔВПпр.п. — зміна («+» — збільшення, «–» — зменшення) валової продукції промисловості за рахунок зміни продуктивності праці; Чб — чисельність працюючих в промисловості в базовому році; ПрПб, ПрПt — продуктивність праці в промисловості в базовому та розрахунковому періоді t.

Зміна валової продукції галузі під впливом зміни чисельності працюючих (± ΔВПпр.ч) розраховується за формулою:



де Чt — чисельність працюючих у промисловості в періоді t.

Приклад

Визначити зміну валової продукції галузі промисловості під впливом зміни продуктивності праці та чисельності працюючих. Відомо, що чисельність працюючих у попередньому році становила 9 млн чол., у розрахунковому році вона зросте на 1,5%. Продуктивність праці у попередньому році становила 19тис.грн, а в розрахунковому році вона зросте на 6,5%.

Розв’язання:

±ΔΒΠпр.п. = Чб · ΠрΠt – Чб · ΠрΠб;

±ΔΒΠч = Чt · ΠрΠt – Чб · ΠрΠt;

±ΔΒΠпр.п = 9 · 19 · 1,065 – 9 · 19 = 11,115 млн грн;

±ΔΒΠч = 9 · 1,015 · 19 · 1,065 – 9 · 19 · 1,065 = 2,737 млн грн.

Загальний приріст валової продукції галузі промисловості за рахунок обох чинників становитиме:

ΔΒΠпром = ΔΒΠпр.п + ΔΒΠч = 11,115 + 2,731 = 13,846 млн грн.

Розрахувати вплив продуктивності праці та зміну чисельності зайнятих на динаміку валової продукції промисловості можна й за такими формулами:

±ΔΒΠпр.п = Чt · ΠрΠt – Чt · ΠрΠб =Чt · ΔΠрΠt;

±ΔΒΠч = Чt · ΠрΠб – Чб · ΠрΠб = ΠрΠбΔЧt;

Якщо скористатися наведеними в прикладі даними, отримаємо такий самий результат:

±ΔΒΠпр.п = 9 · 1,015 · 19 · 1,065 – 9 · 1,015·19 = 11,281 млн грн;

±ΔΒΠч = 9 · 1,015 · 19 – 9 · 19 · 1,065 = 2,565 млн грн;

ΔΒΠпром = ΔΒΠпр.п + ΔΒΠч = 13,846 млн грн.

На третьому етапі визначаються основні показники розвитку промисловості, аналізуються структура промисловості та тенденції структурних зрушень. Аналіз здійснюється за такими напрямами:

аналіз окремих виробничих комплексів;

аналіз промислового виробництва за формами власності (приватна, державна, змішана);

визначення кількості зайнятих у різних галузях промисловості і на підприємствах з різною формою власності;

аналіз продуктивності праці, тривалості робочого тижня в різних галузях промисловості і на підприємствах з різною формою власності;

аналіз обсягів динаміки капіталовкладень у промисловості. Цей показник розглядається як валові інвестиції і характеризує процес оновлення і розширення основного капіталу. Між капіталовкладеннями та обсягом промислового виробництва існує пряма залежність;

визначення обсягів виробничих потужностей і ступеня їх завантаження по окремих галузях промисловості.