Аналіз національної економіки (2003)
12.3. Оцінка інвестиційної привабливості галузей та регіонів
прибутковість галузі;
перспективність розвитку галузі;
інвестиційні ризики.
Кожна група цих показників охоплює ряд аналітичних, які мають рангові значення і визначають у кінцевому підсумку вагомість синтетичного показника.
Так, рівень прибутковості галузі характеризується такими аналітичними показниками:
прибутковість активів, тобто співвідношення суми балансового прибутку підприємств галузі до суми всіх активів у використанні;
прибутковість власного капіталу підприємств галузі за умови наявного галузевого фінансового лівериджу — співвідношення суми балансового прибутку підприємств галузі до суми власних активів;
прибутковість реалізованої продукції — співвідношення суми прибутку від реалізації до обсягу реалізації продукції підприємств галузі.
Перспективність розвитку галузі аналізується за показниками:
кількість зайнятих у галузі;
забезпеченість перспектив зростання власними фінансовими ресурсами (визначається обсягом та вагою капіталовкладень за рахунок власних джерел фінансування, часткою власного капіталу в загальній сумі активів);
ступінь державної підтримки розвитку галузі — обсяг державних (централізованих) капіталовкладень, податкові та експортні пільги;
розвиток науково-технічної та сировинної бази галузі, який вимірюється на основі експертних оцінок.
Під час оцінки рівня інвестиційних ризиків враховуються такі аналітичні показники:
рівень конкуренції в галузі;
рівень інфляційної стійкості продукції галузі, який характеризується співвідношенням індексів цін у динаміці на основні види продукції галузі та загального індексу цін по економіці в цілому;
соціальна напруга галузі, яка визначається співвідношенням рівня заробітної плати працюючих у галузі до середнього рівня заробітної плати в країні.
Методологічні принципи визначення інвестиційної привабливості регіонів України розроблено компанією «Омета-Інвест» і викладено у статтях Ю. Болейко та Д. Гамалія.
Для аналізу інвестиційної привабливості регіонів у методиці, запропонованій у згаданих матеріалах, застосовуються такі узагальнюючі показники:
рівень загальноекономічного розвитку регіону;
рівень розвитку інвестиційної інфраструктури;
демографічна характеристика регіону;
рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури;
Оцінка кожного узагальнюючого показника ґрунтується на використанні аналітичних показників. Шляхом їхнього підсумовування визначається рангове значення кожного досліджуваного регіону.
Перший узагальнюючий показник включає такі аналітичні:
частка продукції регіону у ВВП країни;
обсяг промислової продукції на душу населення;
рівень самозабезпеченості регіону основними продуктами харчування на душу населення;
середній рівень заробітної плати працюючих у регіоні;
середній рівень заощаджень на душу населення;
обсяг капіталовкладень на душу населення;
частка централізованих капіталовкладень у загальному їх обсязі;
обсяг науково-технічних робіт на душу населення;
темпи зміни промислового виробництва;
кількість промислових підприємств у регіоні;
частка збиткових підприємств у загальній їх кількості в регіоні;
прибуток у розрахунку на одне промислове підприємство.
Другий узагальнюючий показник охоплює такі аналітичні:
кількість підрядних будівельних компаній і фірм усіх форм власності;
обсяг місцевого виробництва основних видів будівельних матеріалів;
густота залізниць на 1000 км2 території;
густота автомобільних шляхів із твердим покриттям на 1000 км2 території.
частка населення регіону в загальній кількості населення країни;
частка міського населення в регіоні;
рівень зайнятості в регіоні;
частка працездатного населення у загальній кількості населення регіону;
рівень кваліфікації працюючих у регіоні.
До четвертої групи узагальнюючих показників входять аналітичні:
частка приватизованих підприємств у загальній кількості підприємств комунальної власності;
частка підприємств недержавної форми власності у загальній кількості підприємств регіону;
кількість спільних із зарубіжними партнерами компаній і фірм у регіоні;
кількість банківських установ (включаючи філії) на території регіону;
кількість страхових компаній у регіоні;
кількість товарних бірж у регіоні.
П’ятий узагальнюючий показник оцінює рівень криміногенних, екологічних ризиків, тобто рівень безпеки інвестиційної діяльності в регіоні. До цієї групи належать аналітичні показники:
викиди шкідливих речовин на 1 м2 території регіону;
частка джерел забруднення у загальній кількості підприємств регіону;
кількість економічних злочинів на 100 тис. осіб, що проживають у регіоні;
частка незавершених будівельних об’єктів у загальній кількості розпочатих будівництв.
Кожний регіон по кожному з п’яти узагальнюючих показників отримує певний середній рейтинг, який розраховується як середня арифметична рейтингів цього регіону за окремими аналітичними показниками:
До заключного етапу аналізу інвестиційної привабливості регіонів входить розрахунок інтегрального показника оцінки пріоритетності кожного регіону, який визначається як сума добутків рейтингового значення узагальнюючого показника даного регіону на значимість цього показника у сукупній оцінці. Прийнята така значимість кожного узагальнюючого показника:
рівень загальноекономічного розвитку регіону — 35 %;
рівень розвитку інвестиційної інфраструктури — 15 %;
демографічна характеристика регіону — 15 %;
рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури — 25 %;
рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків — 10%.
Тоді інтегральний показник інвестиційної привабливості регіону розраховується за формулою
де ІП — інтегральний показник; dj — значимість (у частках одиниці) відповідного узагальнюючого показника.
Отже, найбільш інвестиційно привабливим буде регіон, інтегральний показник якого має більше значення, ніж по інших регіонах.