library.if.ua

Управління розвитком персоналу (2002)

7.3. Механізм формування державного замовлення на підготовку фахівців і робітників

В умовах сталого економічного зростання особливого значення набуває вдосконалення механізму державного регулювання процесів відтворення робітників і фахівців, який би, з одного боку, дав можливість поєднувати світові надбання в цьому напрямі з національними особливостями, а з іншого — регулювати обсяги підготовки робітників та фахівців у відповідності до попиту ринку праці і ринку освітніх послуг.

Вагомим ланцюгом цього механізму є формування державного замовлення на підготовку фахівців. Його кількісні параметри визначаються цільовими установками держави. Останнім часом у державних вищих навчальних закладах відбувалось скорочення обсягів прийому студентів за рахунок державних коштів і збільшення частки студентів за умов оплати навчання (табл. 7.1).



З метою збереження ролі державного замовлення як механізму підготовки фахівців, Законом України «Про вищу освіту» визначено, що у вищих навчальних закладах державної і комунальної форми власності кількість студентів, прийнятих на перший курс на навчання за державним замовленням, повинна становити не менш 51 % від загальної кількості студентів, зарахованих на навчання на перший курс [3].

Державне замовлення — це потреба суспільства в робітниках і фахівцях, що визначається органами виконавчої влади у відповідності до основних напрямів розвитку національної економіки та її стратегічних пріоритетів й завдань, котрі обґрунтовані в Програмі економічного і соціального розвитку України на короткострокову, середньострокову та довгострокову перспективу, у державних, міждержавних і цільових програмах. Воно є основною формою регулювання соціально-економічних відносин між державою, навчальними закладами та організаціями, громадянами.

На обсяги державного замовлення впливають наступні фактори:

темпи розвитку економіки на кожному конкретному етапі, що обумовлюють обсяги поточної і перспективної потреби в персоналі;

стратегічні цілі та завдання країни, орієнтація органів виконавчої влади на підготовку працівників відповідного профілю;

накопичення технічних, наукових і інтелектуальних знань з метою виведення країни на передові рубежі світового розвитку;

доступність навчання для обдарованої молоді через систему державної підтримки і тим самим вирішення проблем забезпечення країни висококваліфікованим персоналом;

цільова підтримка окремих верств населення у здобутті професійно-технічної та вищої освіти, які в соціальному плані потребують захисту;

досягнення збалансованості між підготовкою і потребою в персоналі у відповідності з попитом ринку праці.

Основними законодавчими документами, що регламентують процеси відтворення освітнього потенціалу суспільства за кошти Державного бюджету є Закони України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про закупівлю товарів і послуг за державні кошти» [1]. Важливим етапом реформування державного замовлення на якісно новій основі став Указ Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів [4]. Стосовно підготовки фахівців за державним замовленням Указ передбачав впровадження відповідних механізмів формування обсягів державного замовлення та працевлаштування випускників.

Показники державного замовлення на підготовку кадрів формуються центральним органом виконавчої влади у галузі економіки на підставі узгодженого подання спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки (іншого центрального органу виконавчої влади, який має у своєму підпорядкуванні навчальні заклади) та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі праці та соціальної політики.

Міністерства, інші центральні та місцеві органи державної виконавчої влади подають заявки на включення до проекту державних замовлень на підготовку кадрів. Заявки подаються з пропозиціями до проектів Програми економічного і соціального розвитку України та Державного бюджету.

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України опрацьовує подані державними замовниками заявки і визначає обсяги підготовки робітників й фахівців, необхідні для державних потреб у наступному році та загальну суму коштів для їх навчання і подає їх Міністерству фінансів України для попередньої оцінки, визначення можливих обсягів фінансування з Державного бюджету України.

Міністерство фінансів повідомляє Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України про показники проекту Державного бюджету на наступний фінансовий рік для збалансування кількісних показників проекту державних замовлень з коштами на підготовку кадрів. Кошти для фінансування державних замовлень передбачаються у проекті Державного бюджету окремим рядком.

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України разом з замовниками збалансовує показники їх заявок з проектними обсягами підготовки, передбачених на це бюджетних коштів та визначених Кабінетом Міністрів України позабюджетних джерел фінансування і направляє до Міністерства освіти і науки України.

Міністерство освіти і науки України формує проект державних замовлень на підготовку фахівців та подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України. Після розгляду і схвалення Кабінетом Міністрів України проекту державних замовлень Міністерство освіти і науки України проводить попередню роботу щодо розміщення державних замовлень на підготовку робітників та фахівців, направляє його результати до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Останнє після затвердження Верховною радою України Державного бюджету, виходячи з його показників, вносить до проекту державних замовлень на підготовку робітників і фахівців необхідні зміни та уточнення з метою збалансування обсягів цієї підготовки з передбаченими фінансовими ресурсами та подає його на затвердження кабінету Міністрів України. Після затвердження Кабінетом Міністрів України обсягів державних замовлень на підготовку кадрів Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції доводить їх до Міністерства освіти і науки України для розміщення державних замовлень та укладання державних контрактів.

Розміщення державних замовлень і укладання державних контрактів в ринкових умовах потребує суттєво вдосконалення. Міністерству освіти і науки України, виходячи із затверджених обсягів державних замовлень та виділення на їх виконання коштів, доцільно самостійно розміщувати замовлення на підготовку робітників і фахівців для суспільних потреб не тільки серед державних, а й приватних навчальних закладів. Корисним було б розміщення державних замовлень на конкурсних засадах.

Розміщення державних замовлень на підготовку робітників та фахівців оформлюється контрактом, що укладається між Міністерством освіти і науки України та навчальним закладом. У десятиденний термін після укладання контрактів на підготовку робітників чи фахівців для державних потреб Міністерство освіти і науки повідомляє про це Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції і Державний комітет статистики України за встановленими ними формами.

Контроль за виконанням державних замовлень покладається на Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерство освіти і науки України. Водночас Міністерство фінансів України контролює використання бюджетних коштів, передбачених на оплату державного замовлення. Державний комітет статистики узагальнює звіти Міністерства освіти і науки та до 20 числа, наступного за звітним місяця подає зведену інформацію Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерству фінансів України.

В сучасних умовах склався неефективний розподіл коштів для підготовки робітників та фахівців за державним замовленням. Незважаючи на дію існуючих законодавчих і нормативно-правових актів, має місце така ситуація, коли у багатьох випадках підготовка відбувається без відповідної координації між навчальними закладами та роботодавцями. Заявки на розміщення державного замовлення здебільшого мають формальний характер. До теперішнього часу не розроблений механізм відслідковування потреби ринку праці на окремі спеціальності та професії.

Суттєвою вадою теперішнього стану щодо формування державного замовлення є відсутність обґрунтованої програми розвитку країни і відповідно потреби в кадрах, часті зміни пріоритетів розвитку галузей економіки та основних виробництв. Міністерства, відомства, підприємства, організації через відсутність програмних орієнтирів стосовно розвитку виробництва змушені прогнозувати потребу у робітниках та фахівцях, виходячи із досягнутого рівня. В результаті заявки на підготовку працівників носять формальний характер, часто зорієнтовані на застаріли професії і спеціальності.

До недавнього часу при формуванні державного замовлення у Міністерства праці та соціальної політики України, на яке в значній мірі покладена відповідальність за працевлаштування випускників навчальних закладів, були відсутні достатні повноваження. Тому, Законом України «Про вищу освіту» суттєво посилена роль Міністерства праці та соціальної політики України у формуванні державного замовлення на підготовку фахівців. При формуванні державного замовлення необхідно враховувати рівень працевлаштування та безробіття серед випускників навчальних закладів.

Підвищення ефективності формування державного замовлення на підготовку робітників і фахівців, передбачає встановлення критерію й показників, що визначають доцільність розміщення державного замовлення серед навчальних закладів. Такими показниками повинні стати:

розміщення державних замовлень серед навчальних закладів на конкурсній основі;

виділення державних замовлень тим навчальним закладам, де має місце високий відсоток працевлаштування випускників за обраною професією чи спеціальністю;

забезпечення розміщення державних замовлень на підготовку кадрів переважно тим навчальним закладам, випускники яких по закінченні навчання одержуватимуть заробітну плату відповідно до рівня їх кваліфікації, сприятимуть реалізації галузевих пріоритетів розвитку економіки [14].

Водночас по навчальним програмам навчальних закладів, за якими спостерігається зростання рівня безробіття серед випускників, фінансування за рахунок коштів Державного бюджету повинне зменшуватися, а у ряді випадків припинятися.