library.if.ua

Внутрішній економічний механізм підприємства (2001)

10.2. Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності

Операційна діяльність щодо виготовлення продукції або надання послуг вважається врівноваженою, коли виручка від продажу цієї продукції (послуг), тобто дохід, дорівнює сукупним витратам. Цей обсяг продукції ще називають точкою беззбитковості, оскільки на графіку в точці, що відповідає його величині, перетинаються функції витрат і виручки (доходу). Зазначений обсяг виробництва — точка беззбитковості — розмежовує сфери збиткового (ділянка 1) і прибуткового (ділянка 2) виробництва, як це показано на рис. 10.1 і рис. 10.2.

Через наявність постійних витрат (Сп) виробництво продукції до певного її обсягу (точки беззбитковості Nб) є збитковим, оскільки загальні витрати (сума змінних і постійних (С)) більші за виручку — С > В. Сфера збиткового виробництва (Nзб) на графіках перебуває в межах

0 ≤ Nзб < Nб. (10.11)



Зі зростанням обсягу виробництва за умови, що змінні витрати на одиницю продукції менші за ціну, тобто Сзо < Ц, збитки зменшуються, і в точці беззбитковості вони дорівнюють нулю. Це добре видно на графіках рис. 10.1 і рис. 10.2. На рис. 10.1 точка беззбитковості визначена графічно.

На практиці беззбитковий обсяг виробництва обчислюється, як правило, аналітично. Необхідна для цього формула виводиться досить просто. У точці беззбитковості виручка дорівнює сукупним витратам, тобто:



У чисельнику цієї формули постійні витрати, у знаменнику — маржинальний прибуток на одиницю продукції (питомий маржинальний прибуток).

У стартовий період роботи підприємства, коли N = 0, збитки дорівнюють постійним витратам. Зі збільшенням обсягу виробництва і продажу на один виріб, N = 1, збитки зменшуються на питомий маржинальний прибуток (Ц – Сз.о). Після досягнення точки беззбитковості відповідно зростає прибуток.

Беззбитковий обсяг виробництва за формулою (10.13) визначається у натуральному виразі. Це найбільш прийнятно для однопродуктового виробництва. У багатопродуктовому виробництві в цьому разі виникає проблема розподілу постійних витрат між виробництвом окремих продуктів. Тому за цих умов частіше визначають загальний обсяг беззбиткового виробництва у грошовому виразі, тобто в обсязі виручки В.

Для виведення формули обчислення беззбиткового обсягу виробництва у грошовому виразі скористаємося формулою (10.13), помноживши ліву і праву її частини на ціну виробу Ц. У результаті матимемо



Як видно із формул (10.3) і (10.14), у точці беззбитковості постійні витрати Сп покриваються маржинальним прибутком. Проте не всі постійні витрати є витратами у формі готівкових видатків. Частина з них не потребує грошових виплат, а має форму нарахування. Це передусім амортизаційні відрахування на реновацію основних засобів і нематеріальних активів. Тому іноді важливим є обсяг виробництва, за якого виручкою від продажу продукції покриваються лише ті витрати, що пов’язані з реальними грошовими виплатами. Назвемо його обсягом (точкою) готівкової беззбитковості. Він обчислюється за формулою:



На основі беззбиткового обсягу виробництва визначається рівень безпеки операційної діяльності. Критерієм такої безпеки є ступінь перевищення беззбиткового обсягу виробництва над фактичним (плановим) обсягом виготовлюваної продукції. Коефіцієнт безпеки операційної (виробничої) діяльності (kб) обчислюється так:

у разі визначення обсягу продукції у натуральному виразі (однопродуктове виробництво) —



де N, В — фактичний або плановий обсяг продукції відповідно у натуральному і грошовому виразі.

Наприклад, фактичний обсяг виготовлення і продажу продукції 20 000 шт., а обсяг беззбиткового виробництва — 15 000 шт. Для цих умов коефіцієнт безпеки виробництва становитиме:

Кб=(2000-15000)/20000=0,25.

Це означає, що при зменшенні обсягу виробництва (N) на 25% воно потрапляє в точку беззбитковості (Nб) і перестає давати прибуток. У разі подальшого зниження обсягу виробництва воно стає збитковим.

Коефіцієнт безпеки операційної діяльності можна вважати мірою операційного ризику. Чим він більший, тим безпечніша ситуація з огляду на прибутковість діяльності. З його зростанням зменшується ризик зниження обсягу виробництва до точки рівноваги, і навпаки — при його зниженні такий ризик зростає.