library.if.ua

Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств (2003)

3.1.2. Аудиторські процедури: зміст і послідовність проведення

Виявлення порушень чи зловживань у разі здійснення касових операцій досягається за допомогою аудиторських процедур, що проводяться за їх класифікацією (див. табл. 3.1).

Аудит касових операцій проводиться за планом, що включає основні питання (додаток № 1).

До складання плану і програми перевірки аудитор має оцінити внутрішній контроль за рахунка і збереженням готівки (інших цінностей) в касі, дотримання касової дисципліни. Ефективність внутрішнього контролю, поставка бухгалтерського обліку, достовірність облікових даних аудитор може оцінити при наявності достатньої кількості доказів.

Їх можна зібрати, використовуючи такі методи:

інвентаризація готівки каси;

нагляд за проведенням господарських чи бухгалтерських операцій;

усне опитування;

отримання письмових підтверджень;

перевірка документів отриманих від третіх осіб;

контроль документів, підготовлених на підприємстві клієнта;

перевірка арифметичних розрахунків;

аналіз.

Відбір та використання раціональних методів збору аудиторських доказів під час перевірки касових операцій — складне завдання. Аудитор визначає, який із вказаних методів слід застосовувати для виявлення кожного із можливих порушень та до яких об’єктів контролю слід застосовувати той чи інших метод. У процесі перевірки касових операцій вибірково здійснюються всі методи отримання аудиторських доказів (різні методи — до різних об’єктів контролю) (табл. 3.1).



Пряме викрадення грошових коштів

Пряме, неприховане викрадення грошей виявляється через інвентаризацію готівки , що проводиться у такій послідовності:

опечатування кас, що виключає покриття нестачі готівки інших кас;

складання звіту касиром на дату раптової перевірки каси у присутності членів інвентаризаційної комісії та подання розписки про те, що на момент інвентаризації каси немає неоприбуткованих і несписаних коштів (до заліку приймаються з поміткою в акті інвентаризації каси платіжні відомості з частковою виплатою заробітної плати і не приймаються розписки про обґрунтування нестачі коштів);

порівняння одержаних сум після перерахунку грошей і цінностей з даними про їх залишок, зафіксований у бухгалтерському обліку;

оформлення в трьох примірниках результатів інвентаризації актом інвентаризації;

у разі виявленої нестачі готівки касир подає аудитору письмове пояснення причини її виникнення.

Для виявлення прямого викрадення грошових коштів використовується аудиторська процедура «Каса 1.1.1» — інвентаризація касової готівки .

Нічим не прихована нестача грошей у касі на момент перевірки є найпростішою формою порушення касової дисципліни; складнішою є викрадення готівки, замасковане різними розписками працівників підприємства.

Розкрадання грошей під прикриттям неоформлених документів і розписок аудитор виявляє шляхом перевірки правильності оформлення надходжень та видачі готівки з каси підприємства.

Приймаючи грошові білети та монети до каси, касири підприємств зобов’язані керуватися загальними правилами визначення ознак платоспроможності грошових білетів та розмінної монети Національного банку України. За порядком ведення касових операцій готівка касирами підприємства приймається за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або уповноваженою ним особою. Про приймання грошей видається квитанція за підписами головного бухгалтера або уповноваженої ним особи і касира, завірена печаткою (штампом) касира або чеком касового апарата, а видача готівки — за видатковими касовими ордерами (розрахунково-платіжними) та іншими видатковими документами.

Документи на видачу грошей мають бути підписані керівником, головним бухгалтером сільськогосподарського підприємства або уповноваженими ними особами. До видаткових ордерів можуть додаватися заявки на видачу грошей, рахунки тощо. Аудитору слід врахувати нове положення: якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявках, рахунках тощо є дозвільний напис керівника сільськогосподарського підприємства, підпис керівника на видаткових касових ордерах не обов’язковий.

Порушенням (розтратою готівки) вважаються випадки, коли на документах, рахунках, заявах тощо, які додаються до видаткового касового ордера, відсутні підписи й дозвіл керівника. Аудитор має враховувати, що видача грошей з каси, яка не підтверджується розпискою одержувача у видатковому касовому ордері, вважається нестачею і підлягає стягненню з касира, а готівка, не підтверджена прибутковими ордерами — надлишком каси та зараховується у прибуток підприємства.

Подібні порушення виявляються перевіркою касових документів на відповідність підпису одержувача грошей на видаткових касових документах з урахуванням встановленого порядку їх видачі.

Згідно з Порядком ведення касових операцій у національній валюті в Україні при виплаті грошей окремій особі за видатковим касовим ордером або документом, що його замінює, при поданні документа, який посвідчує особу, з відображенням його реквізитів і під розписку. Розписка про одержання грошей може бути зроблена тільки власноручно чорнилом темного кольору або пастою кулькових ручок із зазначенням одержаної суми (гривень — літерами, копійок — цифрами). У разі одержання грошей за відомістю сума вказується не літерами, а цифрами. Аудитору слід врахувати, що видача грошей особам, яких немає у списковому складі сільськогосподарського підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою відомістю на основі укладених договорів.

Особам, які залучаються до сільськогосподарських і вантажно-розвантажувальних робіт, а також для подолання наслідків стихійного лиха, гроші можуть видаватися за відомістю. Відомості складаються окремо для кожної організації, працівники якої були залучені на роботи, та засвідчуються (крім підпису керівника й головного бухгалтера підприємства — організатора робіт) підписом уповноваженого відповідної організації.

Достовірність підписів одержувачів грошей перевіряється порівнянням підписів на одних документах з підписами на інших. В окремих випадках проводиться опитування одержувачів грошей.

Основні аудиторські процедури у разі перевірки каси:

«Каса. 1.2.1» — перевірка наявності на прибуткових і видаткових касових ордерах підпису головного бухгалтера чи уповноваженої особи;

«Каса. 1.2.2» — перевірка наявності на видаткових касових документах підписів керівників сільськогосподарського підприємства чи уповноваженої особи;

«Каса. 1.2.3» — перевірка наявності на прибуткових і видаткових документах підписів отримувача грошей.

Мета аудиторської процедури: встановити наявність санкцій головного бухгалтера або уповноваженої особи на всі надходження й видатки коштів.

Засоби перевірки: зразки підписів головного бухгалтера, особи, уповноваженої ним підписувати за нього касові документи із зазначенням дати початку та закінчення його повноважень.

Техніка проведення: послідовний огляд усіх прибуткових і видаткових касових ордерів з метою встановлення наявності підписів головного бухгалтера або уповноваженої особи. За відсутності підписів заповнюється така форма:



Відповідність підписів головного бухгалтера або уповноваженої особи на касових документах перевіряють порівнянням їх із зразками підписів. У разі встановлення невідповідності підписів доцільно заповнити таку форму:



Законність підписів уповноваженою особою касових ордерів перевіряється аудитором порівнянням відповідності дат касових ордерів термінам строку повноважень вказаної особи. Якщо виявлено, що зазначені строки не збігаються, доцільно скласти ф. «Каса. 1.2.1в».

Необов’язковість підпису видаткового касового ордера керівником потребує перевірки доданих до видаткових касових ордерів документів на наявність дозволу керівника підприємства на документах (заявах, рахунках, розрахунково-платіжних відомостях тощо): «Сплатити» (Підпис) або «Прошу сплатити» (Підпис).



Якщо такі розпорядження на документах відсутні чи підпис керівника не збігається із зразком, заповнюється ф. «Каса. 1.2.2а» (згідно з аудиторською процедурою 1.2.2).



Відповідність дат видаткових касових ордерів проводиться також порівнянням їх із строками виконання особою повноважень. У разі невідповідності дат заповнюється ф. «Каса. 1.2.2б».



Процедура 1.2.3. Перевірка наявності на видаткових касових документах підпису одержувача грошей.

Мета процедури: встановлення наявності на всіх видаткових касових ордерах підписів отримувачів грошей.

Засоби перевірки: видаткові касові ордери.

Техніка виконання: послідовний перегляд видаткових касових документів з метою встановлення наявності на видаткових касових ордерах підпису одержувача, дати одержання грошей (має збігатися з датою оформлення самого ордера), назви й номера документа, який засвідчує особу.

Якщо один із реквізитів відсутній чи сумнівний або на різних документах виявлені підписи різних осіб, заповнюється ф. «Каса. 1.2.3».



Процедура 1.2.4. Усне опитування. Проводиться з метою встановлення факту одержання особами, які опитувалися, грошей за видатковими касовими ордерами, що не підтверджені їх підписом.

Засоби перевірки: ф. «Каса. 1.2.3» з робочих паперів аудитора, видаткові касові ордери.

Техніка виконання: опитуються працівники підприємства, прізвища яких зазначені у ф. «Каса. 1.2.3», про одержання грошей з каси, уточнюються дати й мета одержання грошей, фіксується зразок підпису осіб, що опитувалися, звіряються зразки підписів з підписами на видатковому касовому ордері.

У разі звільнення особи з підприємства (ф. «Каса. 1.2.3») на момент проведення аудиторської перевірки необхідно за даними обліку кадрів встановити дату звільнення та порівняти її з датою одержання грошей за видатковим касовим ордером.

Привласнення грошей, що надійшли з банку

Неоприбуткування та привласнення грошей, що надійшли з банку, пов’язано з приховуванням операцій щодо надходження грошей до каси сільськогосподарських підприємств. Таке привласнення грошових коштів становить найбільшу частку в загальному обсязі зловживань. Основними найбільш поширеними зловживаннями є привласнення готівки бухгалтером за рахунок виправлень шифрів у виписках банку та використання головним бухгалтером підписаних керівником незаповнених чеків.

Для виявлення випадків привласнення коштів проводяться взаємні перевірки операцій за касою і за банком. Аудиторські процедури, що виконуються:

«Каса. 2.1.1» — перевірка чекової книжки (книжок) підприємства на її повноту;

«Каса. 2.1.2» — перевірка повноти оприбуткованих грошей у касі сільськогосподарського підприємства, одержаних у банку за чеком.

Процедура 2.1.1. Перевірка чекової книжки на її повноту.

Мета процедури: перевірка повноти корінців чеків у чековій книжці.

Засоби проведення процедури: всі чекові книжки, використані за період, що підлягає перевірці.

Техніка виконання процедури: послідовно переглядають чекові книжки сільськогосподарського підприємства та звіряють кількість корінців та незаповнених чеків у чековій книжці. В сумі їх має бути стільки, скільки зазначено на обкладинці чекової книжки. Крім того, перевіряють послідовність номерів чеків на корінцях чекової книжки. За відсутності будь-якого корінця чеку потрібно заповнити ф. «Каса. 2.1.1».



Перевіряючи чекову книжку, встановлюють, чи збігаються серія та номер зіпсованого чека з серією і номером на корінці чека, до якого він прикріплений.

Процедура 2.1.2. Перевірка повноти оприбуткованих грошових коштів, одержаних у банку, в касі підприємства.

Мета процедури: перевірка повноти і своєчасності оприбуткування грошей, отриманих за чеком у банку.

Засоби для виконання процедури: чекова книжка (книжки) підприємства за період, первинні документи, що відображують операції за розрахунковим рахунком (виписка банку), шифри банку, які відповідають одержанню готівки у касі (ці шифри можуть бути різними, їх може бути стільки, скільки використовується у конкретному банку), касова книга підприємства (звіт касира).

Техніка виконання: перевіряють касову книгу і при написах: «Одержано з банку за чеком _______» звіряють суму, записану в касовій книзі, з двома сумами на корінці чекової книжки (на зворотній стороні корінця зазначається розподіл загальної суми за шифрами банку) та сумою виписки банку (у виписці банку загальна сума виданої готівки також розподіляється за шифрами банку). Крім того, звіряють номер чека.

Якщо цифри або виправлення їх у виписках банку не збігаються, необхідно скласти ф. «Каса. 2.1.2».



Неоприбуткування й привласнення коштів, які надійшли до каси від юридичних і фізичних осіб за прибутковими касовими ордерами

Привласнення грошей, які надійшли від різних юридичних і фізичних осіб за прибутковими ордерами, пов’язано з приховуванням операцій з оплати наданих підприємством послуг, виконаних робіт, погашення заборгованості, оплати матеріалів, квартирної плати тощо. Найпоширенішими є платежі звільнених осіб. Тому заборгованість за звільненими працівниками сільськогосподарського підприємства ретельно перевіряють. Такі факти виявляються за допомогою письмових підтверджень третіх осіб і усних опитувань.

Своєчасність розрахунків з працівниками сільськогосподарського підприємства за виданими коштами на відрядження, господарські потреби та правильність оформлення руху грошей згідно з касовими ордерами проводиться з використанням аудиторських процедур:

«Каса. 2.2.1» — перевірка своєчасності розрахунків з працівниками по відрядженню;

«Каса. 2.2.2» — перевірка своєчасності розрахунків працівників за видані грошові кошти на господарські потреби;

«Каса. 2.2.3» — перевірка відповідності прибуткових касових ордерів, записів у журналі їх реєстрації;

«Каса. 2.2.4» — перевірка одночасного оформлення касових ордерів і руху грошових коштів за касою.

За аудиторськими процедурами враховуються положення щодо видачі готівки під звіт.

Підзвітні особи зобов’язані подати до бухгалтерії підприємства разом із невикористаним залишком готівки авансовий звіт про витрачання одержаних у касі сум у такі строки:

за відрядженнями — протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження;

заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту — протягом десяти робочих днів з дня видачі готівки під звіт;

на всі інші виробничі (господарські) потреби — наступного робочого дня після видачі готівки під звіт.

Якщо з каси підприємства підзвітній особі одночасно видана готівка на відрядження та на вирішення у цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі в населення сільгосппродукції та заготівлі вторсировини), то підзвітна особа незалежно від строку відрядження протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження має подати до бухгалтерії підприємства повний звіт про використання сум, виданих їй як для відрядження, так і розв’язання господарських завдань.

Готівка, видана під звіт, але не витрачена і не повернена до каси у зазначені строки, починаючи з наступного дня після закінчення зазначених строків включається до суми фактичного залишку готівки у касі на кінець дня. Одержана в результаті сума порівнюється встановленим лімітом залишку готівки у касі.

Процедура 2.2.1. Перевірка своєчасності розрахунків з працівниками підприємства за витратами на відрядження.

Мета процедури: перевірити своєчасність подання працівниками підприємства авансових звітів про витрачені суми та проведення остаточного розрахунку з ними.

Засоби перевірки: прибуткові касові документи, авансові звіти, посвідчення про відрядження, Журнал-ордер № 7 «Розрахунки з підзвітними особами», календар за період, що підлягає перевірці, календар робочого часу підприємства.

Техніка виконання: послідовно переглядають прибуткові касові документи. Якщо у рядку «Підстава» значиться «Залишок підзвітних сум», перевіряють авансовий звіт, згідно з яким повертаються грошові кошти в касу.

У разі подання авансових звітів до бухгалтерії пізніше, ніж через три робочі дні, заповнюється ф. «Каса. 2.2.1а».



Після цього звіряється дата складання авансового звіту, номер прибуткового ордера, за яким внесено залишок невитрачених сум, сума залишку готівки із зазначенням номера, дати й суми за прибутковим ордером, з якого починається чергова реєстрація процедури, а також звіряються номер авансового звіту та суми з журналом-ордером № 7 с.-г. «Розрахунки з підзвітними особами».

У разі розбіжності в реквізитах заповнюється ф. «Каса. 2.2.1б»:



Процедура 2.2.2. Перевірка своєчасності розрахунків за видані грошові кошти на господарські потреби.

Процедура 2.2.3. Перевірка відповідності сум, зазначених у прибуткових касових ордерах, сумам, занесених до Журналу реєстрації прибуткових касових ордерів.

Мета процедури: встановити повноту реєстрації прибуткових касових ордерів у Журналі реєстрації та відповідність сум і джерел їх надходжень, відображених у прибуткових касових ордерах, з сумою, зафіксованою у Журналі реєстрації.

Засоби перевірки: прибуткові касові ордери, Журнал реєстрації прибуткових касових ордерів.

Техніка виконання: послідовно перевіряють ідентичність прибуткових касових ордерів і записів у Журналі реєстрації прибуткових касових ордерів, дати прибуткового касового ордера з датою у Журналі реєстрації, суми за прибутковим касовим ордером з сумою в Журналі реєстрації, джерела надходження грошей за прибутковим касовим ордером і за Журналом реєстрації.

Якщо перевірені реквізити відрізняються, заповнюється ф. «Каса. 2.2.3».



Процедура 2.2.4. Перевірка одночасності оформлення касових ордерів і руху грошей на них.

Мета процедури: перевірка відповідності дат приймання і видачі грошових коштів за чеками з датою їх складання.

Засоби перевірки: прибуткові й видаткові касові ордери, касова книга.

Техніка виконання: послідовно перевіряють усі додатки до звіту касира за визначений день, прибуткові й видаткові касові ордери та звіряють ідентичність зазначених у них дат з датою звіту касира.

Якщо дати у зазначених документах не збігаються, заповнюється ф. «Каса. 2.2.4».



Неоприбуткування й привласнення грошових коштів, що надійшли від різних фізичних і юридичних осіб за дорученнями

Неоприбуткування й привласнення грошових коштів пов’язано з приховуванням операцій за оплату послуг, виконаних робіт, погашення заборгованості, оплату матеріалів тощо. Можливість зловживань виникає тому, що доручення на одержання коштів залишається в організації, яка проводить оплату, і це дає змогу виписати його на більшу суму, ніж зазначена в рахунку, а в касу підприємства внести меншу суму, ніж сума за рахунком. Для виявлення зловживань застосовується два методи. Перший метод — одержання письмових підтверджень від третіх осіб , другий — перевірка документів, підготовлених підприємством-клієнтом.

У таких випадках недостатньо звірити сальдо розрахунків, перевірки потребують також обороти.

Аудиторські процедури:

«Каса. 2.3.1» — перевірка Журналу (журналів) обліку виданих доручень;

«Каса. 2.3.2» — перевірка правильності оприбуткування сум за виданими дорученнями.

Процедура 2.3.1. Перевірка правильності оформлення Журналу обліку виданих доручень.

Мета процедури: встановити коректність і своєчасність реєстрації доручень у журналі їх обліку.

Засоби перевірки: Журнал обліку виданих доручень.

Техніка виконання: перевіряють загальну кількість прошнурованих у Журналі обліку виданих доручень, загальну кількість прошнурованих у ньому сторінок, нумерація всіх виданих доручень.

Процедура 2.3.2. Перевірка правильності оприбуткування грошових коштів за дорученнями.

Мета процедури: встановити правильність, своєчасність і повноту оприбуткування грошових коштів за дорученнями.

Засоби перевірки: прибуткові касові документи, Журнал обліку виданих доручень.

Техніка виконання:

а) підраховують кількість доручень або кількість корінців доручень. Кількість виданих доручень буде контрольною для аудитора (скільки прибуткових касових ордерів має бути оформлено за касою). При одержанні грошей від контрагента частинами до кожного прибуткового касового ордера додається виправдний документ із зазначеними у ньому номером доручення та датою його видачі;

б) послідовно перевіряють прибуткові касові ордери та звіряють з корінцями доручень або записами у Журналі обліку виданих доручень. У разі розбіжності якого-небудь із реквізитів заповнюється ф. «Каса. 2.3.2»;

в) дані заповненої ф. «Каса. 2.3.2» підлягають додатковій обробці; якщо за одним дорученням гроші оприбутковувалися до каси частинами (один і той самий його номер зустрічається у формі більше одного разу). Підсумовуються оприбутковані до каси гроші з однаковими номерами доручень і результат порівнюється з тією сумою, яку за даним номером передбачалося отримати. Якщо ці суми збігаються, то необхідні грошові кошти одержані уповноваженою особою та внесені до каси підприємства. У заповненій ф. «Каса. 2.3.2» викреслюються всі рядки з перевіреним номером доручення.

Процедура виконується доти, доки в формі залишаться не викресленими записи, де часткова оплата не збігається з сумою за дорученням. За цими номерами уповноважена особа або не повернула доручення на підприємство, або використала його за призначенням, але не повернула до каси підприємства гроші.



Надмірне списання грошей за касою. Повторне використання тих самих документів

Завдання аудитора — перевірити наявність на сільськогосподарському підприємстві умов, що спричиняють повторне використання тих самих виправдних документів, а також правильність погашення документів. Такі зловживання виявляють перевіркою документів, оформлених на сільськогосподарському підприємстві — прибуткових і видаткових касових документів, а також додатків до них.

Основні аудиторські процедури:

«Каса. 3.1.1» — перевірка повноти первинних прибуткових касових документів;

«Каса. 3.1.2» — перевірка повноти первинних видаткових касових документів;

«Каса. 3.1.3» — перевірка правильності та своєчасності погашення документів, що додаються до звіту касира.

Процедура 3.1.1. Перевірка повноти первинних прибуткових касових документів, доданих до звіту касира.

Мета процедури: встановити підтвердження первинними документами сум готівки, що надійшли до каси й відображені в звіті касира, та відповідність прибуткових касових документів додаткам до звіту.

Засоби перевірки: звіт касира, прибуткові касові ордери.

Техніка виконання: послідовно перевіряють подані у звітах касира суми за кожний день. Кожну суму звіряють з додатками до звіту — первинними документами (прибутковими касовими ордерами). У разі виявлення у звіті касира будь-якої не підтвердженої прибутковим касовим ордером суми складається форма «Каса. 3.1.1а».



За відсутності виправдних документів (додатків), зазначених у рядку «Додаток», до будь-якого прибуткового касового ордера заповнюється форма «Каса 3.1.1б».

Процедура 3.1.2. Перевірка повноти первинних видаткових касових ордерів, доданих до звіту касира, проводиться так само, як процедура 3.1.1.



Процедура 3.1.3. Перевірка правильності та своєчасності погашення документів, доданих до звіту касира.

Мета процедури: встановити погашення доданих до прибуткових й видаткових касових ордерів виправдних документів.

Засоби перевірки: прибуткові й видаткові касові ордери, виправдні документи, зразок підпису касира.

Техніка виконання: послідовно перевіряють прибуткові і видаткові касові ордери та додані до них виправдні документи.

За відсутності підписів касира на будь-якому документі складається форма «Каса. 3.1.3а».



У разі виявленої розбіжності підпису касира із зразком його підпису або в разі збігання дати на касовому документі з підписом касира за період його роботи заповнюється ф. «Каса. 3.1.3б».



Наступним етапом є встановлення наявності на всіх додатках до видаткових касових ордерів штампу «Оплачено», а до прибуткових касових ордерів — «Отримано». За відсутності таких штампів заповнюються форми «Каса. 3.1.3в» і «Каса. 3.1.3г».



Завершальним у перевірці цього виду зловживань є встановлення відповідності дати за штампом даті прибуткового або видаткового касового ордера. Розбіжність дат або випадки, коли замість дати на штампі проставлена сума (особливо часто так гасять відомості), потребують складання ф. «Каса 3.1.3д».



Відсутність штампа на погашених документах аудитор повинен зафіксувати в акті перевірки.

Надлишкове списання грошей за касою через неправильний підрахунок підсумків у касових документах і касових звітах

Свідомі арифметичні помилки в платіжних відомостях і касових звітах спричиняють утворення штучного залишку грошей у касі, який привласнюється. Для виявлення таких зловживань аудитору слід перерахувати підсумки касових звітів платіжних відомостей.

Аудиторські процедури:

«Каса. 3.2.1» — перевірка ідентичності вхідного залишку за касою на кожний день з кінцевим залишком за касою за попередній день;

«Каса. 3.2.2» — перевірка підсумків касових звітів.

Процедура 3.2.1. Перевірка ідентичності вхідного залишку за касою на кожний день з кінцевим залишком за касою за попередній день.

Мета процедури: встановлення відповідності вхідних і вихідних залишків за суміжними днями.

Засоби перевірки: касова книга і звіт касира.

Техніка виконання: послідовно перевіряють касову книгу, звіряють тільки вихідний залишок готівки на кожний день з вхідним залишком наступного дня.

У разі розбіжності залишків готівки заповнюється ф. «Каса. 3.2.1».



Процедура 3.2.2. Перевірка підсумків касових звітів.

Мета процедури: встановлення відповідності вхідних і вихідних залишків за суміжними днями.

Засоби перевірки: звіти касира, касова книга.

Техніка виконання: перевіряють касову книгу та порівнюють її сторінки за змістом із звітами касира, підраховують підсумки за надходженнями та видатками кожного звіту касира, виводиться залишок готівки на кінець дня.

За підсумками звіту касира аудитор заповнює ф. «Каса. 3.2.2».



Надлишкове списання грошей за касою без підстав або за фіктивними документами

Зловживання через підробки документів можливі внаслідок несумлінного складання первинних касових документів. Свідомо не зазначається дата оформлення документа, його номер, інші реквізити, що дає змогу використовувати такий документ для незаконного списання (привласнення) грошей.

Зловживання виявляють перевіркою первинних документів на доброякісність (давність складання документа, наявність серед первинних документів ксерокопій).

Особливої перевірки потребує реєстрація відомостей, оскільки вони найчастіше використовуються повторно.

Контроль здійснюється вибірково. Обсяг вибірки встановлюється аудитором. Перевіряються всі платіжні відомості за будь-який рік, як правило, за останній місяць кварталу.

Аудиторські процедури:

«Каса. 3.3.1» — перевірка ідентичності видаткових касових ордерів з інформацією про них, яка міститься у Журналі реєстрації видаткових касових ордерів;

«Каса. 3.3.2» — перевірка доброякісності первинних документів;

«Каса. 3.2.3» — перевірка обґрунтованості занесення осіб у розрахунково-платіжні відомості.

Аудиторські процедури виконують з використанням відповідних засобів перевірки та техніки. У разі виявлення порушень складають форми, що відображують їх.

Надлишкове списання грошових коштів за касою через підробку документів (збільшення суми списання)

Привласнення грошових коштів відбувається за рахунок додаткової «обробки» законно оформленого документа. Такі зловживання допускаються щодо виплат заробітної плати. При перевірці правильності розрахунків щодо заробітної плати аудитору слід врахувати, що за порядком ведення касових операцій у національній валюті в Україні кошти на виплату заробітної плати та дивідендів (доходу) усі підприємства незалежно від форми власності (у тому числі колективні сільськогосподарські підприємства та селянські (фермерські) господарства), а також індивідуальні підприємці мають одержувати винятково з кас банків. При цьому вони повинні систематично та повністю сплачувати податки та вносити обов’язкові платежі до державних цільових фондів у порядку та в строки, визначені чинним законодавством.

«Збільшена» сума нарахованої заробітної плати у розрахунково-платіжній відомості виявляється порівнянням даних синтетичного й аналітичного обліку за рахунком 66 «Розрахунки з оплати праці». Вихідним пунктом перевірки є наявність підчисток у відомостях.

Підробка документів без збільшення сум нарахованої заробітної плати визначається звірянням розрахунково-платіжної відомості з підставами для нарахування заробітної плати. Звіряють обороти за кредитом і дебетом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» за кожний місяць з сумами відомостей, відображеними у Журналі реєстрації їх.

Аудиторські процедури:

«Каса. 3.4.1» — перевірка повноти реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей у журналі;

«Каса. 3.4.2» — перевірка відповідності даних аналітичного й синтетичного обліку за розрахунками з персоналом.

Процедура 3.4.1. Перевірка повноти реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей у Журналі реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей.

Мета процедури: встановити повноту реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей, за якими проведені виплати грошових коштів, у Журналі їх реєстрації.

Засоби перевірки: Журнал реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей, платіжні (розрахунково-платіжні) відомості, реєстр несплачених сум.

Техніка виконання: послідовно перевіряють всі платіжні (розрахунково-платіжні) відомості, за якими здійснено виплати грошей із каси, звіряються їх номери, дати, періоди, за які проведені виплати, суми із записами у Журналі реєстрації.

У разі виявлення розбіжностей даних відомостей заповнюється ф. «Каса. 3.4.1».



Процедура 3.4.2. Перевірка відповідності даних аналітичного й синтетичного обліку за розрахунками з персоналом.

Мета процедури: встановити відповідність аналітичного й синтетичного обліку за розрахунками з персоналом у частині виплати сум, що підлягають оплаті з каси.

Засоби перевірки: Головна книга, журнали-ордери, журнали реєстрації відомостей.

Техніка виконання: послідовно перевіряють Журнал реєстрації відомостей, а за графами «Нараховано», «Утримано», «До видачі», «Підсумки» відображуються у формі «Каса. 3.4.2»; обороти за кредитом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» за журналом-ордером переносяться у форму «Каса. 3.4.2»; проводиться вибірка оборотів за дебетом рахунку 66 у кореспонденції з рахунками 64 «Розрахунки за податками й платежами», 65 «Розрахунки за страхуванням» тощо, крім рахунків 30 «Каса» і 66 «Розрахунки з оплати праці» субрахунок «Розрахунки з депонентами» і переносяться в ф. «Каса. 3.4.2».



Різниця між нарахованими і утриманими сумами має становити суму «До видачі» за платіжними відомостями за місяць.

Привласнення сум, законно нарахованих різним особам і організаціям. Привласнення депонованої заробітної плати й коштів, нарахованих на інших підставах

Привласнення законно нарахованих сум різним особам і організаціям пов’язані із зловживаннями, описаними вище.

Відповідно до Порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні колективні сільськогосподарські підприємства мають право зберігати протягом п’яти робочих днів понад встановлений ліміт у касах готівку, одержану в банку для виплати заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій, пенсій, стипендій, відряджень, дивідендів (доходу), включаючи день одержання готівки в банку. Після закінчення цих строків суми готівки, що не використані за призначенням, повертаються до банку не пізніше наступного робочого дня і в подальшому видаються підприємствам на їх першу вимогу на ті самі цілі.

У разі невиплати коштів у платіжній або розрахунково-платіжній відомості касир зобов’язаний поставити штамп (чи зробити надпис) «Депоновано», скласти реєстр депонованих сум, записати у платіжній або розрахунково-платіжній відомості фактично виплачену суму, а також ту, що підлягає депонуванню, звірити їх з загальною сумою за платіжною відомістю й поставити свій підпис, записати у касову книгу фактично виплачену суму та поставити на відомості штамп «Видатковий касовий ордер №____».

Після проведення процедури всі депоновані суми повертаються до банку з оформленням на них одного (загального) видаткового касового ордера.

Під аудиторську перевірку підпадає також своєчасність і повнота внесення депонованих сум на рахунок підприємства у банку. Аудитор здійснює перевірку за трьома напрямами. За першого — перевірці підлягають платіжні (розрахунково-платіжні) відомості, видаткові касові ордери, квитанції до «Об’яви на внесок готівки», регістр депонованих сум.

За другого — здійснюється перевірка документів, отриманих клієнтом від третіх осіб (виписок банку), а за третього — перевірка стану аналітичного обліку депонентів та звірка даних аналітичного і синтетичного обліку.

Аудиторські процедури:

«Каса. 4.1.1» — перевірка відповідності платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей реєстру депонованих сум;

«Каса. 4.1.2» — перевірка повноти й своєчасної передачі в банк депонованих сум;

«Каса. 4.1.3» — перевірка повноти оприбуткування депонованих сум на поточних рахунках у національній валюті;

«Каса. 4.1.4» — перевірка відповідності виписаних видаткових касових ордерів Журналу реєстрації депонентів;

«Каса. 4.1.5» — перевірка відповідності даних синтетичного та аналітичного обліку коштів.

Розрахунки готівкою, що перевищує граничну величину

Порядком ведення касових операцій у національній валюті в Україні визначені правові норми щодо ліміту залишку грошових коштів у касі, які аудитор повинен врахувати. Ліміти залишку готівки у касі встановлено всім підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції з готівкою. Підприємства можуть зберігати у своїй касі готівку в межах лімітів залишку готівки у касі на кінець робочого дня, що встановлюються їм установою банку щороку протягом першого кварталу (до встановлення ліміту каси на поточний рік і одержання його клієнтом продовжує діяти ліміт попереднього року).

У разі звернення протягом року клієнта (або з ініціативи банку) з приводу перегляду ліміту каси та поданні ним відповідного документа — заявки-розрахунку остання має бути розглянута банком, і якщо вона обґрунтована, встановлений раніше ліміт каси має бути переглянутий.

Ліміт залишку готівки у касі для кожного підприємства (незалежно від того, перебуває воно чи не перебуває на самостійному балансі) встановлюється комерційними банками за місцем відкриття основного поточного рахунку з урахуванням режиму та специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, встановлених строків і порядку здавання касової виручки (надходжень) та графіка її інкасації.

Сільськогосподарські підприємства, селянські спілки (далі — колективні сільгосппідприємства) самостійно визначають розміри готівки, яка може постійно зберігатися у їх касах з повідомленням до 1 березня кожного року установ банків, які їх обслуговують, і в межах цих коштів здійснюють необхідні поточні витрати. Порядок і строки здавання готівки до кас банків для цих господарств установлюються в загальному порядку.

Ліміт залишку готівки в касі не встановлюється селянським (фермерським) господарствам, які займаються винятково виробництвом, переробкою й реалізацією сільськогосподарської продукції, та індивідуальним підприємцям.

Сума готівкового розрахунку одного підприємс