library.if.ua

Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств (2003)

4.3. Аудит збереження запасів

Перевірка збереження запасів розпочинається з перевірки матеріалів інвентаризації. Аудитор має встановити своєчасність проведення інвентаризації та правильність відображення її результатів у бухгалтерському обліку.

На початку перевірки аудитор встановлює правильність документального оформлення проведеної інвентаризації, тобто:

дотримання вимог щодо формування складу комісії для проведення інвентаризації;

правильність оформлення інвентаризаційного опису (наявність у ньому відповідних підписів);

правильність складання описів запасів, наявність окремо складених описів на запаси, які перебувають у дорозі та вчасно не оплачені покупцями, а також на цінності, які перебувають на складах інших підприємств;

випадки прийому чи видачі запасів під час проведення інвентаризації та правильності оформлення таких операцій;

реалізацію запасів за документами, які реально перебувають на складі та не відвантажені покупцям;

вилучені з опису запаси, які є в наявності, але не належать підприємству;

повноту й правильність перенесення даних інвентаризаційної відомості у порівняльну відомість.

Аудитор оцінює правомірність, правильність та повноту проведення інвентаризації запасів сільськогосподарським підприємством. Він може безпосередньо проводити інвентаризацію тільки за умовами договору або в разі потреби, яка виникла в процесі аудиторської перевірки. В цьому випадку аудитор особисто бере участь у проведенні підрахунків та замірів, щоб переконатися в повноті і правильності проведення інвентаризації.

Правильність проведення інвентаризації на сільськогосподарському підприємстві встановлюється вибірковим порівнянням фактичних даних, відображених у інвентаризаційному описі, з обліковими даними.

За порівняльною відомістю перевіряється:

повнота й правильність виведених залишків у кількісному вираженні (вимірі);

законність проведення взаємозаліків нестач та лишків (надлишків);

обґрунтованість використання норм природних втрат на нестачу запасів;

повнота й правильність відображення в бухгалтерському обліку надлишків і нестач запасів, виявлених під час інвентаризації;

правильність розрахунку розміру збитку підприємства від нестачі (псування) запасів;

дотримання встановленого порядку використання відповідних джерел нестачі запасів і віднесення їх надлишків на рахунки бухгалтерського обліку;

правильність відображення в обліку ПДВ, нарахованого на суму нестачі.

Аудитор має встановити правильність взаємного заліку надлишків і нестач внаслідок пересортиці, що допускається тільки щодо запасів однакового найменування у відповідній кількості за умови, що вони мали місце в одному й тому самому періоді, який перевіряється, та в однієї і тієї самої особи.

Якщо при проведенні заліку нестач надлишками у разі пересортиці вартість виявлених цінностей, яких не вистачає, перевищує вартість цінностей виявленого надлишку, то різниця вартості має бути віднесена на матеріально відповідальних винних осіб.

У разі нестач, віднесених на матеріально відповідальних осіб, аудитор визначає правильність розрахунку та повноту стягнення їх вартості. Розмір стягнень нестач запасів понад норми природних втрат розраховують за формулою

МЗ = [(ПВ – А) • І + ПДВ + АЗ] • 2,

де ПВ — первісна вартість на момент встановлення факту нестачі, крадіжки та псування матеріальних цінностей;

А — амортизаційні відрахування;

І — загальний індекс інфляції, розрахований на основі щомісячних індексів інфляції, визначених Держкомстатом України;

ПДВ — податок на додану вартість;

АЗ — акцизний збір.

В окремих випадках (бланки суворої звітності) стягнення здійснюються в п’ятикратному розмірі.

Вартість матеріальних цінностей (МЦ) незавершеного виробництва обчислюють за формулою

МЦ = С • Н • 2,

де С — собівартість матеріальних цінностей;

Н — середня за підприємством норма прибутку на цю продукцію.

Цінності, які належать іншим підприємствам, аудитор перевіряє за окремим інвентаризаційним описом з метою встановлення відісланих повідомлень про результати інвентаризації власникам запасів та наявності претензій з їх боку.

Особливо важливо аудитору встановити правильність віднесення результатів інвентаризації на рахунки бухгалтерського обліку. Записи в регістрах з обліку виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, готової продукції та товарів перевіряють за схемою, наведеною на рис. 4.1.



Об’єктом перевірки аудитора є правомірність списання на природні втрати запасів, яких не вистачає. Розміри природних втрат і порядок їх списання встановлені чинним законодавством. Їх відносять на операційні витрати (рахунок 91 «Загальновиробничі витрати»). Завданням аудитора є в процесі перевірки встановити дотримання цього. Нестача понад законодавчо встановлені норми природних втрат (збитків) відноситься на матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» сума виявлених надлишків запасів у процесі інвентаризації відноситься, як і раніше, на фінансові результати діяльності підприємства, але з попереднім включенням до складу доходів звітного періоду.

Виявлені надлишки в процесі інвентаризації мають бути відображені у регістрах бухгалтерського обліку (табл. 4.1).



При перевірці правильності визначення та відображення в бухгалтерському обліку нестач, виявлених у процесі інвентаризації, визначається відповідність дій сільськогосподарського підприємства вимогам п. 27 П(С)БО 9 «Запаси». Вартість повністю втрачених, зіпсованих або запасів, яких не вистачає, списується на витрати звітного року. До прийняття рішення про конкретних винних осіб суми виявлених нестач і втрат від псування цінностей відображуються на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» рахунку 07 «Списані активи».

Після встановлення винних осіб сума нестач списується із позабалансового рахунку. Сума нестач, що підлягає відшкодуванню винною особою, зараховується до складу дебіторської заборгованості та включається до складу доходів звітного періоду. Сума нестач відшкодовується винною особою готівкою або утримується із її заробітку. Сума нестач, що надійшла від винного, списується на фінансовий результат підприємства, а частина, яка залишилася, підлягає перерахуванню до бюджету.

У бухгалтерському обліку підприємства згідно з актом інвентаризації мають бути зроблені такі записи (табл. 4.2).

Відповідно до П(С)БО 9 при не встановленні винного вартість нестач запасів списується на витрати звітного року. Сума ПДВ, що припадає на суму нестач запасів, підлягає віднесенню до складу витрат звітного року.

Для підприємств, які використовують рахунки класу 8, сума нестачі має бути відображена так:



До складу витрат звітного року з аналогічним відображенням у бухгалтерському обліку включається вартість зіпсованих запасів, а також тих, що втратили початково очікувану вигоду і списуються з балансу.

У податковому обліку аудитор має встановити правильність уточнення підприємством валових витрат звітного періоду. На суму надлишків валові витрати мають бути збільшені, а на суму нестачі коригується сума, що відображена в графі «Залишок на початок періоду» відповідних відомостей, складених за додатками № 1 і 2 до Порядку № 124.