library.if.ua

Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств (2003)

4.4. Аудит надходження запасів

Перевірка надходження запасів здійснюється за напрямами їх надходження.

Повноту оприбуткування запасів визначають за розрахунковими документами, що надійшли від постачальників, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними з додатками (специфікаціями, сертифікаціями, посвідченнями якості тощо).

Для перевірки повноти оприбуткування і правильності списання запасів за операціями придбання запасів і розрахунків з постачальниками потрібно використовувати дані Журналу-ордера № 6 с.-г. та відомість аналітичного обліку. Якщо під час приймання запасів встановлена нестача вантажів у дорозі понад норми природних втрат або пред’явлена претензія постачальникові за сортністю, комплектністю тощо, то на суму нестач (претензії) здійснюється запис:

Д-т 374 «Розрахунки за претензіями»

К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками».

Виявлені під час приймання надлишки матеріалів оприбутковуються записом:

Д-т 20 «Виробничі запаси»

К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» і відображуються в Журналі-ордері № 6 с.-г. окремими рядками як невідфактуровані поставки.

У разі надходження запасів на сільськогосподарське підприємство від підзвітних осіб аудитор перевіряє правильність складання та своєчасність подання авансового звіту, встановлює законність і правильність оформлення документів на придбання запасів, повноту їх оприбуткування складом і правильність оцінки, за якою вони оприбутковані.

Запаси, що надійшли на сільськогосподарське підприємство, мають бути своєчасно оприбутковані на складі, якщо вони безпосередньо не передані на виробництво, а їх відпуск у виробництво має бути відображено в документах відповідними помітками. Працівник складу повинен підтвердити передачу запасів у виробництво. Особливо ретельно перевіряються факти прямої передачі запасів у виробництво, обминаючи склад, що часто призводить до зловживань.

Запаси мають бути оприбутковані у відповідних одиницях виміру (вагових, об’ємних тощо). Приймання і оприбуткування запасів, що надходять від постачальників, може оформлятися прибутковими ордерами, що виписуються на основі розрахункових та інших супровідних документів постачальників, але на фактично прийняту кількість цінностей.

У разі бартерних операцій аудитор повинен перевірити:

правильність віднесення запасів у процесі їх обміну до подібних чи неподібних відповідно до П(С)БО 9 «Запаси»;

дотримання підприємством порядку визначення первісної та справедливої вартості запасів згідно з П(С)БО 9, які отримані в результаті обміну;

правомірність і повноту оприбуткування запасів, отриманих за договором про бартерний обмін;

правильність відображення обміну запасів у бухгалтерському та податковому обліку.

Правомірність віднесення запасів, отриманих у процесі обміну, до подібних чи неподібних визначається аудитором за П(С)БО 9. Обмін подібними активами означає, що підприємство обмінює запаси з іншим підприємством на аналогічні за функціональним призначенням та за розміром їх справедливої вартості.

У разі обміну подібними активами відбувається рівноцінний обмін, у підприємства не збільшуються активи і, отже, не визначається дохід (виручка від реалізації) (п. 9 П(С)БО 15 «Дохід»).

Відповідно до П(С)БО 9 первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. При перевищенні балансової вартості переданих запасів над їх справедливою (первісною) вартістю первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість.

Первісну вартість, за якою будуть оприбутковуватися отримані за обміном запаси, визначають зіставленням первісної вартості запасів, які передаються, з їх справедливою вартістю.

Поняття справедливої вартості в бухгалтерському обліку близьке за своєю сутністю до поняття звичайної ціни, тому в оподаткуванні при обміні подібними активами договірну вартість доцільно приймати на рівні справедливої вартості.

Правильність відображення операцій, пов’язаних з обміном запасів, визначенням податкових зобов’язань у податковому обліку перевіряється на основі правильного визначення договірної ціни.

За договірною ціною в податковому обліку визначаються валові доходи та валові витрати від бартерних операцій і вона не може бути нижчою від звичайної ціни (п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на прибуток підприємств»). Не може бути нижчою за звичайну ціну також фактична ціна операції, що виступає базою для оподаткування ПДВ.

Особливість податкового обліку бартерних операцій полягає в тому, що валові доходи і податкові зобов’язання по ПДВ виникають в обох сторін одночасно за першою подією: або в момент відвантаження товарів, робіт, послуг, або в момент їх оприбуткування.

Відобразити в податковому обліку валові витрати і показати податковий кредит по ПДВ обидві сторони мають право тільки після заключної (балансуючої) операції. Сума валових доходів і витрат визначається виходячи із договірної вартості.

Оприбуткування отриманих за обміном запасів здійснюється за первісною вартістю запасів переданих або за їх справедливою вартістю, яка, як правило, не буде збігатися із сумою, зазначеною в первинних документах постачальника.

Аудитор має встановити дотримання таких умов: якщо первісна вартість переданих запасів менша від їх справедливої вартості, то незалежно від вартості, вказаної у документах постачальника, підприємство отримані за обміном запаси оприбутковує за такою самою вартістю, за якою у нього в обліку були обліковані передані запаси. Якщо первісна вартість переданих запасів перевищує справедливу вартість, то незалежно від вартості вказані в документах постачальника отримані за обміном запаси підприємство оприбутковує за справедливою вартістю. За вартістю, зазначеною в документах постачальника, отримані за обміном запаси будуть оприбутковані підприємством лише в тому випадку, якщо первісна вартість переданих запасів дорівнює первісній вартості отриманих запасів і при цьому є меншою від їх справедливої вартості, що буває дуже рідко.

При оцінці обміну неподібними активами аудитор має встановити правильність визначення в бухгалтерському обліку підприємства доходу (виручки) від реалізації.

Згідно з п. 23 П(С)БО 15 «Дохід» сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, отриманих або що підлягають отриманню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або отриманих грошових коштів і їх еквівалентів.

Якщо справедливу вартість активів, отриманих або що підлягають отриманню за бартером, достовірно визначити неможливо, дохід визнається за справедливою вартістю активів (крім грошових засобів і їх еквівалентів), переданих за цим бартерним контрактом.

У податковому обліку валові доходи та витрати, а також податкові зобов’язання по ПДВ виникають виходячи із договірної вартості, яку доцільно приймати на рівні справедливої вартості запасів, що обмінюються.

При обміні неподібними активами, справедливі вартості яких різні, здійснюється доплата грошовими коштами. Доплата — це сума різниці між справедливими вартостями активів, які обмінюються.

Первісною вартістю активів, отриманих в обмін на неподібні активи, є справедлива вартість отриманих запасів. При цьому сума доходу в бухгалтерському обліку визначається виходячи із справедливої вартості отриманих доходів або тих, що підлягають отриманню, зменшеною (збільшеною) відповідно на суму переданих (отриманих) грошових коштів.

Податковий облік на відміну від бухгалтерського не передбачає проведення товарообмінної операції з частковою оплатою. Тому для податкового обліку, на думку окремих економістів, має бути укладено дві угоди: бартерна, що регулює товарообмінну частину операції, і угода купівлі-продажу, що регулює продаж запасів.

Відповідно при відображенні цієї операції в податковому обліку треба пам’ятати про порядок податкового обліку бартерних операцій і про порядок податкового обліку операцій купівлі-продажу.

За правильного відображення операцій з надходження запасів має бути така кореспонденція рахунків (табл. 4.3).







Важливим аспектом аудиторської перевірки оцінки запасів є з’ясування облікової політики, якої дотримується підприємство щодо їх оцінки.

Аудитор має встановити правильність їх оцінки. В умовах інфляції через зміну вартості запасів на підприємствах проводиться їх оцінка на дату Балансу. Запаси відображують за найменшою із двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю їх реалізації.

Так, якщо на дату Балансу ціна знизилась або запаси зіпсовані, застаріли чи в інший спосіб втратили первісну очікувану економічну вигоду, вони мають бути відображені за чистою вартістю реалізації.

Правильність розрахунку чистої вартості реалізації запасів перевіряється за формулою її розрахунку

ЧВр.з = ЦПЗ – Вп.з ,

де ЧВр.з — чиста вартість реалізації запасів;

ЦПЗ — ціна продажу запасів;

Вп.з — очікувані витрати на виробництво і збут запасів.

Розрахована чиста вартість реалізації запасів являтиме собою вартість, за якою запаси можуть бути реалізовані в даний час.

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені, надалі збільшується, то сума збільшення в бухгалтерському балансі не може перевищувати попереднє зменшення.

Аудитор встановлює дотримання підприємством встановленого порядку уцінки запасів. Уцінці підлягають:

продукція, яка залежалась (не має збуту в період більш як 3 міс.) і не користується попитом у споживачів;

товари й продукція, які втратили свою первісну якість;

надлишкові запаси, які більш як 3 міс. не можуть бути використані для виробництва продукції, оскільки таку продукцію недоцільно виготовляти через відсутність попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Не підлягають уцінці товари, продукція і надлишкові товарно-матеріальні цінності, які оформлені в заставу, перебувають в резерві, перебувають на відповідальному зберіганні.