library.if.ua

Економічний ризик: ігрові моделі (2002)

1.1.5. Ризик як методологія подолання невизначеності та конфлікту

Визнання невизначеності як об’єктивної характеристики розвитку економічних систем, а також об’єктивне існування конфліктності, розуміння того, що на заплановане економічне зростання впливають випадкові чинники, котрі можуть, зокрема, затримати сподіваний результат чи змінити його сутність, — важлива проблема щодо аналізу, моделювання та управління економічним ризиком.

Існують не лише різні погляди щодо розуміння змісту поняття “ризик”, а й різні підходи щодо оцінок об’єктивного і суб’єктивного характеру його. Ряд авторів виходять з того, що ризик ― це категорія об’єктивна, котра дає змогу регулювати стосунки між людьми, трудовими колективами, організаціями та різними інституціями у соціально-економічному бутті. Прихильники об’єктивної концепції вважають, що ризик — це завжди загроза появи неприємних наслідків, щодо яких невідомо, настануть вони чи ні. Досить широко висвітлено у науковій літературі й суб’єктивну концепцію. Найсуттєвіший внесок в розвиток її вніс В.А. Ойгензіт, який виходив з того, що ризик завжди суб’єктивний, оскільки виступає як оцінка людиною вчинку, дій, як свідомий вибір з урахуванням можливих альтернатив [6]. Суб’єктивна концепція зорієнтована на суб’єкт дій, враховує можливі наслідки, вибір варіантів поведінки, що тягне за собою накладення відповідних обов’язків чи уникнення їх. Оскільки, з позицій цієї концепції, ризик завжди пов’язаний з волею та усвідомленням його людиною, то він є, насамперед, вибором варіантів поведінки з урахуванням загрози щодо можливих несприятливих наслідків. Існує й погляд, згідно з яким ризик є суб’єктивно-об’єктивною категорією [109].

На нашу думку, можна дати визначення економічного ризику, ґрунтуючись на принципах системного аналізу.

Ризик — це економічна категорія в діяльності суб’єктів господарювання, пов’язана з подоланням невизначеності, конфліктності в ситуаціях оцінювання, управління, неминучого вибору. Він має діалектичну об’єктивно-суб’єктивну структуру. Оцінка ризику є багатовимірною величиною, що характеризує можливі відхилення від цілей, від бажаного (очікуваного) результату, можливу невдачу (збитки) з урахуванням впливу контрольованих (керованих) і неконтрольованих (некерованих) чинників, прямих і зворотних зв’язків.

Об’єктивність ризику проявляється в тому, що ця економічна категорія відображає реально існуючу невизначеність і конфліктність в економічній (господарській) діяльності. Сучасна інтерпретація ризику — це не лише збитки, яких можна зазнати під час реалізації господарського рішення, а й можливість відхилення від цілей, заради яких приймалося рішення. Тобто сучасний ризик визначається не стільки збитками, скільки відсутністю сподіваних позитивних результатів [118]. Ризик породжується невизначеністю і конфліктністю, які існують незалежно від того, чи усвідомлюємо ми їх чи ні, ураховують його особи, які приймають рішення, чи ні. Усуньте невизначеність і конфліктність із ситуацій, що виникають під час обрання того чи іншого рішення в господарській діяльності, і ви не зможете стверджувати про наявність ризику у цих ситуаціях.

В економіці та бізнесі у ряді випадків, з огляду на обрані цілі, доводиться приймати рішення на підставі побудови системи гіпотез. Це правомірно, зокрема, через відсутність вичерпної, достовірної інформації, оскільки дає змогу долати таким чином невизначеність. А це переводить ситуацію невизначеності у ситуацію ризику, зокрема ризику відхилення від цілей, ризику недоотримання очікуваних результатів, ризику ймовірних збитків, які можуть виникнути через недостатню обґрунтованість тих чи інших гіпотез. Щоб урахувати ступінь ризику і бодай частково уникнути можливих збитків, необхідно, якщо є така можливість, перевірити істинність гіпотез, висунути альтернативні варіанти тощо.

Ми вважаємо, що життя кожної людини — це ситуація постійного вибору, зокрема, вибір тих чи інших гіпотез та ієрархії цінностей.

Ступінь ризику залежить і від ставлення до невизначеності й конфлікту, до зумовленого ними ризику суб’єкта прийняття рішення: схильності, несхильності, байдужості. Тому всі чинники невизначеності, конфліктності та зумовленого ними ризику поділяються на об’єктивні та суб’єктивні.

Отже, ризик виникає тоді, коли приймаються рішення в умовах невизначеності, конфліктності, а особа, яка приймає рішення, зацікавлена в результатах рішення. Ризик являє собою діалектичну єдність об’єктивного та суб’єктивного. Він пов’язаний із творчістю, з пошуком нових підходів і методів діяльності. Важливими є такі характеристики ризику, як суперечливість, альтернативність, правомірність, невизначеність.

Розглядаючи суперечливість ризику, необхідно наголосити на її прояві в різних аспектах. Ризик, з одного боку, зорієнтований на отримання позитивних для системи прийняття рішень результатів ефективними способами в умовах невизначеності й конфліктності в ситуації неминучого вибору. Ця характеристика ризику має важливі економічні та соціальні наслідки. З іншого боку, управлінський ризик (оцінювання, управління, неминучого вибору) може призвести до несприятливих соціально-економічних наслідків, бо оцінка чи вибір альтернативи базується на неповній, нечіткій, недостовірній на момент прийняття рішення інформації.

Альтернативність — це властивість економічного ризику, що допускає як обов’язкову умову необхідність оцінювання, управління чи вибору з кількох найбільш вірогідних стратегій (альтернатив, варіантів, управлінських дій). При цьому залежно від ситуації альтернативність має різний ступінь складності й може долатися в різні способи.

Важливою складовою ризику в економіці та підприємництві є його правомірність, оскільки ризик іманентно притаманний економічній та підприємницькій діяльності, але при цьому необхідно, щоб урахувався та виконувався певний механізм, який регулює правовий аспект прояву ризику. Критеріями обґрунтованості тут виступають законодавство, юридичне право і, на наш погляд, передусім морально-етичні норми. Ці критерії тягнуть за собою встановлення відповідних функцій, повноважень, відповідальності, компетенції, а також створення відповідної системи якісних і кількісних показників оцінювання.

Об’єктивно економічна діяльність і підприємництво не можливі без певного ризику, котрим вони обтяжені. Навіть абсолютна бездіяльність в економіці та бізнесі обтяжена ризиком невикористаних можливостей, закопаних талантів.