Інноваційний менеджмент (2004)

Життєвий цикл виробу складається з ряду етапів, на яких ідея трансформується в нову техніку, здатну задовольнити вимогам споживачів.

Початковою стадією життєвого циклу є науково-дослідні роботи (НДР), що проводяться за єдиним технічним завданням (ТЗ). Науково-дослідна робота складається з наступних етапів: розробка ТЗ; вибір напрямків досліджень; теоретичні та експериментальні дослідження; узагальнення та оцінка результатів.

Технічне завдання - обов'язковий документ для початку НДР. У ньому визначаються мета, зміст, порядок виконання робіт і спосіб реалізації результатів НДР. Цей документ узгоджується з замовником. Закінчена НДР обговорюється на науково-технічній раді або секції, де розглядається відповідність виконаних робіт ТЗ НДР, обгрунтованість висновків і рекомендацій і виноситься рішення про продовження роботи на наступних стадіях життєвого циклу.

Другою стадією життєвого циклу є дослідно-конструкторські роботи (ОКР). На цій стадії розробляється конструкторська документація: технічна пропозиція, ескізний проект, технічний проект, робоча конструкторська документація. ОКР проводяться також для створення технологічного обладнання, потрібного для виготовлення дослідних зразків та партій виробів.

Розробка вироби завершується після усунення недоробок за зауваженнями приймальній комісії та затвердження акту приймання дослідного зразка, партії. До складу приймальної комісії можуть входити представники організації-розробника, організації-виробника та організації-споживача.

Наступна стадія життєвого циклу - підготовка виробництва (ПП) і вихід на потужність (ВМ), тобто постановка про дукції на виробництво, що включає заходи з організації виробництва нового виробу або освоєного іншими підприємствами.

Вихід на потужність відбудеться після завершення робіт з підготовки виробництва, куди входять: пуск і перевірка технологічного обладнання; запуск у виробництво настановної серії; проведення кваліфікаційних випробувань виробів настановної серії; доробка і коректування технологічної та іншої документації.

Установча серія, або перша промислова партія виробів, виготовляється для перевірки здатності даного виробництва забезпечити промисловий випуск продукції відповідно до вимог науково-технічної документації (НТД) і споживачів. Зразки настановної партії, що пройшли приймально-здавальні та кваліфікаційні випробування, можуть бути представлені на ринку нововведень (проведення рекламної кампанії, демонстрація на виставках, у торгових центрах тощо).

Всі розглянуті стадії життєвого циклу (НДР, ДКР, ПП і ВМ) носять назву передвиробнича. Тут формується виріб, його якість; закладається технічний рівень виробу, його прогресивність.

Виробництво створеного вироби у відповідності зі сформованим портфелем замовлень - інша стадія життєвого циклу.

І завершальна стадія життєвого циклу полягає в експлуатації (для виробів тривалого користування) або споживанні (для сировини, палива тощо) замовником або споживачем, що використовують дану продукцію за призначенням або як комплектуючі вироби при виробництві іншої продукції. Взаємини між споживачем і виробником продукції визначаються договором на постачання.

Важливо забезпечити систематичне оновлення продукції шляхом випуску нових виробів і зняття з виробництва застарілих. Тривалість життєвого циклу виробу в кожен конкретний період науково-технічного прогресу визначається фізичним і моральним терміном старіння техніки незалежно від термінів виконання та організації робіт по стадіях життєвого циклу і всередині них по етапах.

Менеджер повинен контролювати терміни передвиробнича стадій, щоб уникнути їх розтягування в часі (бо інакше до стадії виробництва можуть дійти застарілі розробки).

Вирішальний вплив на створення нововведення надає рівень наукового забезпечення. Саме на етапі наукових досліджень закладається потенціал нововведення, який матеріалізується через проектно-конструкторські розробки і виробництво. Тут майбутнє належить автоматизованих системах наукових досліджень і проектування. Це відкриває нові можливості:

повне використання прогресивних правил і принципів, закладених у пам'ять машини;

скорочення часу робіт;

передача частини проектної інформації безпосередньо в експериментальне виробництво без проміжної розшифровки;

обробка варіантів конструкцій виробів і технології виготовлення за допомогою комп'ютерів;

проведення випробувань виробів та їх елементів на працездатність, збирання, безвідмовність, ремонтопридатність, контрольованість, технологічність без витрат матеріалів, енергії, верстатного та робочого часу.

Перспективне також застосування штучного інтелекту, тому що це дозволить здійснювати глибокий аналіз можливих варіантів і виробляти компонування складних конструкцій.