Конкурентоспроможність підприємства

10.1. Типологія конкурентних стратегій у сфері реалізації стратегічних альтернатив

Ринкова конкуренція проявляється в боротьбі фірм (продавців) за обмежений обсяг попиту споживачів на доступних фірмам сегментах ринку. Коли попит практично необмежений, немає й конкуренції продавців.

Характерні чотири стратегії конкуренції на товарному ринку показані в табл.



Віолентна («силова») стратегія — стратегія домінування на великому ринку, орієнтована на високу продуктивність і зниження витрат виробництва, а отже, і зниження ціни продаж. Це досягається організацією масового виробництва товарів середньої якості, що цілком влаштовують масового покупця. Такої стратегії дотримуються багато великих компаній. Товар виробляється ними в різноманітному асортименті, часто оновлюється, що в поєднанні з його добротністю й доступністю за ціною дозволяє залучити широкі верстви покупців. Цьому сприяє проведення великих рекламних компаній.

Патентна (нішова) стратегія — стратегія, орієнтована на випуск обмеженої кількості спеціалізованої продукції високої якості. Фірми, що дотримуються такої стратегії, прагнуть ухилитися від прямої конкуренції з провідними компаніями й знайти на ринку власну нішу, недоступну для віолентів. Вони добре доповнюють віолентів, тому що вносять на ринок різноманітність, вишукують й активно формують специфічні потреби. Вузька спеціалізація патентів дозволяє їм забезпечити високий науково-технічний рівень виробництва й високу кваліфікацію персоналу. Такої стратегії дотримуються менші (порівняно з віолентами), середні й дрібні фірми.

Комутантна (пристосувальна) стратегія — стратегія, спрямована на максимально швидке задоволення невеликих за обсягом короткочасних, часто мінливих потреб. Дрібні фірми, що дотримуються цієї стратегії, звичайно не мають у розпорядженні ефективного устаткування й науково-технічних заділів, але мають гарних майстрів «на всі руки», завдяки чому вони швидко пристосовуються до потреб ринку.

Експлерентна (піонерська) стратегія — стратегія, яка орієнтована на радикальні нововведення й прищеплювання нових потреб і попиту на принципово нові товари. Така стратегія властива постіндустріальній епосі й підприємницькій реакції на зміни на ринку. Реалізувати її можуть фірми, що мають високий науково-технічний потенціал і підприємницький стиль поведінки. Такій стратегії властивий високий ризик невдачі (запропонований товар не знаходить споживача) або високі до ходи у випадку удач.