Бібліотекаекономіста

Гриньов В. Ф. «Інноваційний менеджмент (2001)» Предмет «Інноваційний менеджмент»

3.5 Проблеми та особливості управління інформаційними технологіями (інтелектуальної продукцією)

На сучасному етапі НТП інформаційні технології (ІТ) найбільш істотно впливають на динамізм розвитку суспільства і держави. Світова економічна система давно вже вступила в епоху формування інформаційного суспільства. Це оновлене суспільство характеризується не тільки якісно новими виробничими відносинами, заснованими на комп'ютеризованих знаряддях праці та ІТ, але і новими соціальними відносинами. Україні доведеться докласти чималих зусиль, щоб наздогнати світову спільноту в цієї вирішальної області людської діяльності. За даними досліджень, тільки в 1990 р. обсяг світового споживання ІТ досяг 2 трлн дол., Причому половина його вироблена і спожита в Північній Америці [20]. За словами президента США Б. Клінтона, кожен клас американської школи в 2000 р. буде мати вихід в Internet. Тільки в 1980 р. у сфері інформатизації США було зайнято близько 60% всіх працюючих. Одночасно зменшилася чисельність працівників у промисловості та сільському господарстві. Нові спеціальності в США витісняють старі. Так, з'явився великий прошарок службовців соціальної сфери та інвестиційних банків, страхові агенти, фахівці з маркетингу, обчислювальної техніки, телекомунікацій і т. д. Всі вони залежать від інформаційного продукту як вихідного матеріалу і основного результату їхньої діяльності.

В існуючих умовах перехідного періоду української економіки масовий споживач ще не підготовлений до сприйняття нових ІТ і не бачить можливостей їх використання для вирішення його конкретних життєво важливих проблем. Найсучасніші програмні та технічні засоби (комп'ютери, зв'язок, телекомунікації), що використовуються в Україні, фактично задовольняють потреби порівняно вузьких соціальних груп.

Поряд з виробничими технологіями провідну роль у розвитку ІТ грають складні поєднання різних факторів ринкових сил, яка існує у стані інфраструктури та стратегічного управління. Ці фактори породили на перший погляд різні, але взаємопов'язані "інформаційні тенденції":

специфічність інформаційного продукту;

здатність інформаційних продуктів до взаємодії;

ліквідація проміжних ланок в усіх сферах людської діяльності;

глобалізація розвитку ІТ;

процеси конвергенції у сфері ІТ.

Специфічність інформаційного продукту полягає в тому, що він дозволяє максимально ефективно управляти процесами, що відбуваються в природі і суспільстві. Інформація і знання - це найпотужніші ресурси розвитку суспільства і держави.

За даними досліджень, фахівці та менеджери на роботу з документами витрачають в середньому 21% робочого часу і тільки 8% - на їх аналіз. Однак саме аналітична робота створює інформаційний продукт (рішення проблем, вироблення концепцій, стратегічне планування і т. д.) і є найбільш важливим видом професійної діяльності, що приносить найбільшу користь.

Приступаючи до масового впровадження ІТ, державним менеджерам необхідно ясно уявляти собі наслідки інформатизації суспільства. Широким верствам населення доведеться зіткнутися із залежністю функціонування систем інформатизації від рівня надійності бази даних і зі спробами селективного розподілу інформації.

В даний час безперервно виникають елітарні прошарки, які досконало володіють базами даних, а також з'являються структурні освіти, що тяжіють до комп'ютерних злочинів (економічні правопорушення, диверсії, шпигунство, хуліганство і т. д.). Крім того, зростають можливості маніпуляції суспільною свідомістю і електронного контролю над населенням. Виникає небезпека появи соціальної диференціації через розходження здібностей і можливостей до інтелектуальної діяльності, багато разів посиленою застосуванням ІТ. Тому при створенні інфраструктури для розвитку інформатики у державі необхідно вдосконалювати законодавчу базу, а також максимально враховувати світовий досвід використання ІТ та застосовуються методи централізованого соціального й економічного управління.

Здатність інформаційних продуктів до взаємодії (бази даних, мова, звук, зображення, засоби телекомунікації) заснована на поєднанні в часі всіх компонентів людських почуттів, організації та взаємодії інформаційних систем. При цьому система кожного виробника має власну архітектуру; однак повну взаємодію окремих серійних модулів вдається отримати тільки талановитим і потужним виробникам. Створення стандартів на апаратні і програмні засоби (дисплеї, мережі, бази даних і т. д.) підвищує здатності інформаційних продуктів до взаємодії. Уряд США відіграє провідну роль в організації НДДКР, пов'язаних зі стандартизацією інформаційних систем.

Ліквідація проміжних ланок - стрімко розвивається тенденція в бізнесі. У зв'язку з тим, що інформаційні системи здатні до взаємодії і передачу великих обсягів інформації в місця їх споживання, виникають все нові і нові форми прояву тенденцій до ліквідації проміжних ланок як між компаніями, так і всередині їх. Наприклад, телемаркетинг і система замовлень "комп'ютер - комп'ютер" усувають проміжні посередницькі торгові та обслуговуючі організації. Велика кількість споживачів можуть користуватися цифровими мережами і телеуслугамі, такими як телемаркетинг, теледіагностіка, телеразвлеченія.

З впровадженням ІТ усередині компаній перерозподіляються, а іноді і виключаються додаткові витрати, змінюється управлінська структура підприємств. Багато виробників впроваджують системи, що забезпечують своєчасні поставки за рахунок використання спільно з постачальниками взаємодіючих мереж управління постачанням. Це сприяє значному скороченню середньої ланки управлінського апарату.

Інформація часто виступає в якості основного продукту обміну при здійсненні операції, наприклад коли закуповується програма навчання або укладається контракт на надання консалтингових послуг. У цих випадках ІТ забезпечують створення доданої вартості інформації за рахунок її обробки, зберігання, передачі і перетворення у форму, необхідну замовнику.

Глобалізація - провідна тенденція розвитку ІТ. У багатьох країнах динамічно розвиваються фундаментальні роботи в галузі створення штучного інтелекту. При цьому виникають несподівані області застосування ІТ, на базі яких дуже швидко розвиваються нові великі науково-дослідні програми, конкретні проекти та міжнародні об'єднання постачальників і виробників ІТ. Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи з розвитку ІТ знайшли підтримку не тільки з боку урядів окремих країн. Вони привернули увагу керівництва ЄЕС, яке висунуло велику програму консолідації ресурсів (програма ESPRIT - Європейська стратегічна програма досліджень в галузі ІТ).

Процеси конвергенції у сфері ІТ великі. Якщо раніше сферу виробництва та послуг можна було легко визначити і диференціювати навіть в ІТ, то після 90-х років ХХ ст. інформаційні тенденції різко стали змінювати традиційні напрямки. Наприклад, фірми, що спеціалізуються на наданні обчислювальних ресурсів та інформаційних послуг ( "МакДоннел Дуглас", "ЕйДіПі"), перетворилися на постачальників інформаційного та іншого обладнання. У той же час традиційні виробники обладнання ( "IBM", "Ванг") стали надавати інформаційні послуги та послуги телекомунікацій.

Одним з результатів конвергенції є що швидко-ся тенденція серед компаній, що займаються ІТ, до об'єднання з іншими компаніями за допомогою прямого придбання або на основі різних форм корпоративної власності. До кінця 2000 р. кількість щорічних злиттів і угод купівлі-продажу фірм, що займаються ІТ, наблизиться до 100 млрд дол.

В Україні відчувається величезна потреба в сучасних ІТ, особливо в системах телекомунікації, які можуть забезпечувати швидкий доступ до розвиненої міжнародної телекомунікаційної мережі. Сьогодні всі компоненти системи телекомунікації знаходяться на балансі бюджету уряду [22]. Міністерство зв'язку України не має достатніх коштів для розвитку цієї важливої галузі, хоча ринок комерційних мереж вкрай важливий для України завдяки її ключовому розташуванню в географічному центрі Європи. Початком становлення ринку стало створення в 1992 р. фірмою "AT & T" спільно з Міністерством зв'язку України СП "UTEL" (20% акцій у "AT & T"). У 1993 р. перші мобільні мережі зв'язку було відкрито у Києві, а в 1994 р. ця система була впроваджена у великих містах країни. Розпочато співпрацю із зарубіжними фірмами в області інтегрованих мереж на основі оптоволоконних ліній зв'язку та супутникових систем.

Одна з перешкод на шляху інтеграції України у світову економіку полягає у відсутності доступності ділової інформації про економічну і фінансову ситуацію та законодавчу базу в країні. Надання юридичних і фінансових послуг в Україні на достатньому професійному рівні все ще досить обмежена.