library.if.ua

Упраління підприємством (процесний аспект) (1998)

1.3 Формування систем управління підприємством (загальні положення)

Головний напрямок економічної кібернетики - створення високоефективних систем економічного управління. Наведемо гранично спрощену модель системи економічного управління і розглянемо особливості кібернетичного підходу до вивчення цих систем (мал. 5).



Система управління складається з окремих ланок (блоків): цілепокладання; формування програми управління; • збору інформації та контролю за виконанням прийнятих рішень. У якості самостійного блоку показано об'єкт управління - матеріальне виробництво, яке представляє собою єдність предметів праці, засобів праці і живої праці (або перетин матеріально-речових, трудових і енергетичних потоків). Рух інформації йде по замкнутому колу (контуру): від об'єкта управління до блоку збору інформації та контролю, дале - у керуючу систему, а від неї - назад до об'єкту управління. Підхід економічної кібернетики до системи управління носить всеосяжний, глобальний характер. Вивченню піддається не кожний блок окремо, а всі блоки системи, взяті разом; управління розглядається не як сума процесів перетворення інформації в кожній ланці системи, а як єдиний круговий процес. В цей же процес включається і матеріальне виробництво; воно представляється у вигляді звичайного динамічного ланки. Замкнене контур управління утворюється за рахунок передачі внутрішніх впливів від одного блоку до іншого. На наведеному рис. 5 це показано стрілками з мітками х1, х 2, х 3, х 4. Внутрішні впливи не дозволяють ізольовано виділяти роботу кожного блоку системи управління і оцінювати її якість. Це означає, що не можна говорити, наприклад, про якість виробничого планування, розглядаючи його ізольовано від роботи всіх інших ланок економічного управління, або проектувати систему управління підприємства, не маючи достатніх відомостей про статичних та динамічні характеристики матеріального виробництва, його чутливості до керуючих впливів, інерційності та ін Робота кожного блоку не тільки залежить від роботи інших блоків, але й впливає на них. З урахуванням викладених у розділі 1.2 Об'єкти та суб'єкти організації систем розглянемо загальне уявлення про систему управління виробництвом. Слід зазначити, що об'єкт управління може виступати в двох формах: або як саме виробниче підприємство (сукупність його виробничих фондів), або як безпосередньо виробничий процес. Оскільки друга форма об'єкта управління є основною, саме вона завжди представляє найбільший інтерес і буде розглянута в даному випадку як об'єкта управління (рис. 6). Як уже зазначалося, виробничий процес є сукупність трьох взаємодіючих між собою елементів: • трудового колективу (виконавців); • знарядь праці; • предметів праці. Прийнята цілісність елементів дозволяє виявити характер зв'язків між ними. Дійсно, зв'язок між такими елементами, як знаряддя праці і предмети праці (Б), є не що інше, як технологічні зв'язки при організації виробничих процесів, які вивчаються технологією виробництва. Характер зв'язків між виконавцями і знаряддями праці (А) - предмет вивчення наукової організації праці. Сукупність же взаємозв'язків всіх трьох елементів виробничого процесу, як відомо, вивчається організацією виробництва.



На закінчення, виділимо суб'єкт управління і представимо його узагальнену структурно-організаційну форму у вигляді повної сукупності взаємодіючих елементів. Така модель представлена на рис. 7.



Всі вказані підсистеми тісно взаємопов'язані. Якщо керівник підприємства впливає на одну з них (наприклад, на підсистему спільної праці), то змінюється стан всіх інших. У процесі вивчення об'єкта управління складається складна взаємодія, що охоплює сфери дослідження різних наук, які показані в табл. 1. Що ж у цьому випадку буде являти собою суб'єкт управління (керуюча система)? Як відомо, поява системи управління пов'язане з виділенням (відокремленням) з виробничого процесу самого процесу управління під впливом суспільного розподілу праці. Але хоча управлінська діяльність і виділилась з виробничого процесу, за своєю природою вона залишилася трудовим суспільно необхідним процесом, видом людської діяльності. Іншими словами, суб'єкт управління також може бути представлений у вигляді трьох елементів: колективу виконавців, що здійснюють процес управління; знарядь праці цього колективу; • предмета праці, який цей колектив перетворює в результаті своєї трудової діяльності. Що ж у цьому специфічному трудовому виді діяльності людини може виступати у вигляді знарядь праці?



За аналогією з виробничими знаряддями праці в управлінні такими є техні - етичні засоби управління (ПЕОМ, калькулятори та ін.) Однак вони - не головні знаряддя праці в управлінській діяльності. Це пояснюється специфікою предметів праці в управлінні і його результатів ( «продукції»). У розумінні економічної кібернетики сутністю процесу управління виробництвом є цілеспрямований вплив на колективи людей або окремих його членів для досягнення поставленої мети виробництва. З цього визначення випливає, що «продукцією» суб'єкта управління є «вплив», яке виробляється і передається об'єкту управління, змушуючи останній розвиватися в напрямку досягнення цілей всієї системи. Вироблення ж і передача цього впливу колективом «керівників» здійснюється за допомогою певних методів (економічних, організаційних, психологічних і т. п.) Таким чином, в управлінській діяльності ці методи виступають в ролі своєрідних знарядь праці. До чого ж вони додаються? Що для них є предметом праці? Процес управління неможливий без зворотного впливу об'єкта управління на його суб'єкт. Принцип зворотного зв'язку, сформульований в кібернетиці, вказує на наявність передачі інформації від об'єкта до суб'єкта. Сприйняття, переробка цієї інформації є основою для функціонування самого суб'єкта управління. Таким чином, інформація від об'єкта управління і є предмет праці в управлінській діяльності, який під впливом методів управління або за їх допомогою переробляється в командну інформацію суб'єкта управління і направляється ним до об'єкта управління. Наведені міркування дозволяють уявити суб'єкт управління як сукупність трьох елементів: • виконавців; • методів і технічних засобів управління; • інформації від об'єкта управління.