Ціноутворення (2003)

Прибуток є одним з найважливіших показників фінансової діяльності, по якому визначається рейтинг підприємства (фірми). Наявність прибутку свідчить про ефективність виробництва, благополучний фінансовий стан підприємства. Це одне з основних джерел накопичень і утворення фінансових ресурсів підприємств і держави.

Що ж є прибутком? Це частина валового доходу підприємства (фірми) за вирахуванням всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність.

Валовий прибуток є загальною сумою доходу від всіх видів діяльності підприємства (фірми) як на території України, так і за її межами і включає:

загальні доходи (виручку) від реалізації товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних і обслуговуючих виробництв, а також від реалізації цінних паперів;

дохід від здійснення банківських, страхових і інших операцій за поданням фінансових послуг, від торгівлі валютними цінностями, коштовними паперами, борговими зобов'язаннями і вимогами;

доходи від товарообмінних (бартерних) операцій, від операцій з розрахунками в іноземній валюті;

доходи від спільної діяльності, від здійснення операцій лізингу (оренда), а також у вигляді дивідендів, відсотків, роялті; доходи від позареалізаційних операцій.

З валового доходу виключаються:

суми акцизного збору, податку на додану вартість (ПДВ), мит, митних зборів і пр.;

інші суми, визначені законодавством.

Різниця між валовим доходом і сумами, що виключаються з нього, називається скоректованим валовим доходом.

Сума витрат підприємства в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які отримуються цим підприємством для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, утворює валові витрати.

Для підприємств (фірм), основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, до складу валових витрат включається плата за землю, не використовувану в сільськогосподарському виробничому звороті.

Детальніше про всі ці поняття можна дізнаватися, ознайомившись із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р. [2].

Згідно цьому Закону прибуток визначається шляхом зменшення скоректованого валового доходу на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань.

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази, всіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Отже, вся діяльність підприємства має бути направлена на те, аби забезпечити збільшення прибутку або стабілізувати її на досягнутому рівні.

Розрізняють прибуток необхідний і граничний.

Необхідний прибуток характеризується сумою, достатньою для підтримки виробничо-господарської діяльності підприємства (фірми) при досягнутих обсягах випуску продукції (робіт, послуг). Розмір необхідного прибутку для товаровиробника визначається вирішенням двох завдань: забезпеченням конкурентоспроможності продукції і можливістю різних виплат що працює у вигляді дивідендів, премій і задоволення їх соціальних потреб. Сума необхідного прибутку співвідноситься з собівартістю продукції.

Граничний прибуток може бути гранично високий і гранично низькой. Логічно передбачити, що меж гранично високого прибутку не існує, оскільки будь-яке підприємство (фірма) прагне до здобуття як можна більшому прибутку від результатів своєї діяльності. Гранично низький прибуток характеризує мінімальну вигоду виробника, нижче за яку процес виробництва стає безглуздим.