Управління використанням капіталу

Оптимізація матеріальних потоків

Оптимізація матеріальних потоків капіталу є одним з найбільш складних етапів управління цими потоками, в якому беруть участь менеджери багатьох служб підприємства.

Оптимізація матеріальних потоків капіталу являє собою процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов та особливостей здійснення технологічного циклу його операційної діяльності. Основною метою оптимізації матеріальних потоків капіталу підприємства є забезпечення своєчасної доставки різних матеріальних активів в необхідній кількості в потрібні пункти з мінімумом витрат на здійснення цього процесу.

Методологічну основу оптимізації матеріальних потоків капіталу складають концепції, методи та прийоми логістики. Сучасна економічна теорія розглядає логістику у двох аспектах - широкому і вузькому.

У широкому аспекті логістика характеризується як наука про оптимізацію матеріальних потоків у просторі і в часі.

У вузькому, прикладному аспекті логістика характеризується як комплексна керуюча система, що забезпечує оптимізацію матеріальних потоків у даній сфері діяльності для досягнення поставлених перед нею цілей. Відповідно логістична система розглядається як організаційно завершений комплекс, що складається з окремих ланок, взаємопов'язаних в єдиному процесі управління матеріальними потоками, з відповідним інформаційним, технічним, фінансовим та іншими видами забезпечення цього управління.

Залежно від рівня формування логістичних систем вони поділяються на макро-і мікрологістичних системи.

Макрологістична система вирішує питання оптимізації матеріальних потоків у рамках окремих регіонів, галузей економіки і країни в цілому.

Мікрологістична система формується для вирішення питань оптимізації матеріальних потоків у рамках окремих підприємств.

Предметом нашого розгляду є методологічний апарат оптимізації матеріальних потоків капіталу в рамках окремих підприємств; тобто в мікрологістичної системі. З цих позицій Мікрологістична система може бути більш повно охарактеризована наступним чином:

Мікрологістична система являє собою комплексну, відповідним чином організаційно структуровану систему управління всіма видами діяльності підприємства по забезпеченню ефективного проходження матеріальних потоків у процесі доведення вступників сировини і матеріалів до місця їх виробничого споживання, внутрішньовиробничої їх переробки при виготовленні готової продукції та відпуску (відвантаження) цієї продукції покупцям .

Як видно з наведеного визначення, Мікрологістична система забезпечує комплексне управління трьома основними видами матеріальних потоків:

• входять матеріальним потоком сировини і матеріалів, що доводить їх до місць виробничого споживання. Функції управління цим матеріальним потоком покладаються на постачальницьку логістику;

• внутрішнім матеріальним потоком, який формується в різних ланках безпосереднього виробництва продукції в межах підприємства. Функції управління цим матеріальним потоком покладаються на виробничу логістику;

• виходять матеріальним потоком готової продукції, що відпускається (відвантажується) покупцям. Функції управління цим матеріальним потоком покладаються на збутову логістику.

Принципова схема формування цих видів матеріальних потоків наведена на малюнку 13.1.

Наведена схема ілюструє проходження матеріальних потоків в розрізі лише укрупнених комплексів підприємства.
Малюнок 13.1. Схема формування різних видів матеріальних потоків підприємства.

У рамках кожного з розглянутих комплексів виділяються конкретні ланки логістичної системи, кожне з яких характеризує окремий об'єкт (пункт) обробки або зберігання активів підприємства, що входять до складу його матеріальних потоків. Лінійно впорядкована сукупність цих ланок підприємства, які послідовно проходить його матеріальний потік, носить назву "логістична ланцюг".

Сучасна практика логістики розглядає питання управління лише тими матеріальними потоками, які входять до складу матеріального оборотного капіталу підприємства (сировини, матеріалів, напівфабрикатів, незавершеної продукції, готової продукції). Ці матеріальні потоки характеризуються регулярністю формування, великими обсягами та високою інтенсивністю в порівнянні з рухом матеріального основного капіталу, який не створює регулярних матеріальних потоків.

Аналогічно предметом нашого подальшого розгляду є питання оптимізації потоків матеріального оборотного капіталу. Разом з тим, принципові підходи логістики можуть бути використані при необхідності і до оптимізації потоків матеріального основного капіталу підприємства.

Об'єктом оптимізації матеріальних потоків капіталу підприємства є:

• загальний наскрізний матеріальний потік оборотного капіталу;

• запаси матеріальних активів, які формуються за рахунок оборотного капіталу, в кожній ланці логістичного ланцюга.

З урахуванням викладених методологічних передумов процес оптимізації матеріальних потоків капіталу здійснюється на підприємстві за наступними основними етапами (рис. 13.2).

1. Дослідження основних факторів, що впливають на організацію матеріальних потоків підприємства. Таке дослідження є найважливішою передумовою здійснення оптимізації матеріальних потоків, встановлення їх обсягів, інтенсивності, видів і інших основних параметрів. До числа найважливіших із цих факторів належать:

• обсяги операційної діяльності підприємства;

• широта асортименту виробленої продукції;

• складність виробленої продукції за складом використовуваних сировинних матеріальних інгредієнтів;

• кількість технологічних структурних підрозділів підприємства, що забезпечують здійснення операційного процесу;

• характер використовуваної технології виробництва продукції;

• тривалість виробничого циклу;

• частота поставки сировини і матеріалів на підприємство;

• інтенсивність попиту на вироблену продукцію;

• рівень розвитку складського господарства підприємства (кількість складів, їх ємність, їх відповідність технологічним вимогам зберігання вантажів);

• рівень технічної оснащеності підприємства машинами та механізмами по транспортуванню і внутрішньому переміщенню вантажів, здійснення вантажно-розвантажувальних робіт і т. п.

ЕТАПИ ОПТИМІЗАЦІЇ МАТЕРІАЛЬНИХ ПОТОКІВ КАПІТАЛУ
1Дослідження основних факторів, що впливають на організацію матеріальних потоків підприємства
2 Інтеграція різних видів матеріальних потоків підприємства
3Оптимізація логістичного ланцюга матеріальних потоків
4 Забезпечення збалансованості обсягів окремих видів матеріальних потоків
5 Синхронізація окремих видів матеріальних потоків у часі
6 Оптимізація розподілу запасів матеріальних оборотних активів підприємства в розрізі окремих ланок логістичного ланцюга
7 Оцінка ефективності оптимізації матеріальних потоків підприємства


Малюнок 13.2. Основні етапи процесу оптимізації матеріальних потоків капіталу підприємства.

2. Інтеграція різних видів матеріальних потоків підприємства. Процес такої інтеграції полягає в перетворенні різних видів матеріальних оборотних активів в єдині вантажні одиниці, що підлягають транспортуванню, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання як єдиного матеріального об'єкта. Основними параметрами, що характеризують вантажну одиницю в процесі інтеграції матеріальних потоків, є її здатність до збереження цілісності в процесі руху та здійснення різних логістичних операцій, а також її розміри.

У процесі інтеграції матеріальних потоків враховуються такі характеристики вантажів, що входять до складу матеріальних оборотних активів: • ступінь сумісності. За цією ознакою вантажі, що формують матеріальні потоки підприємства, поділяються на сумісні і несумісні (шкідливо впливають на інші види вантажів);

• консистенція. За цією ознакою вантажі поділяються на товарно-штучні, наливні, насипні і навалочні;

• асортиментний склад. За цією ознакою вантажі, що формують матеріальні потоки, діляться на одноасортиментні і багатоасортиментне;

• вага (питома маса). За цією ознакою виділяють легко-і великовагові вантажі (за критерієм ваги 1 м3 вантажу).

Важливу роль у процесі інтеграції матеріальних потоків відіграє раціоналізація тари, в якій здійснюється переміщення та зберігання вантажів. Особливе значення при цьому приділяється використанню стандартної універсальної багатооборотної тари.

Формування вантажних одиниць у процесі інтеграції матеріальних потоків дозволяє забезпечувати ефективне їх проходження по всіх ланках логістичного ланцюга як єдине ціле.

3. Оптимізація логістичного ланцюга матеріальних потоків підприємства. Цей етап оптимізації матеріальних потоків пов'язаний з формуванням окремих ланок цього ланцюга, що забезпечують найбільш ефективні шляхи та форми переміщення та зберігання вантажних місць. У процесі такої оптимізації здійснюються такі основні логістичні операції:

• вирівнювання матеріальних потоків і забезпечення їх односпрямованість. У процесі цієї операції виключаються зустрічні і зворотні пересування вантажів одного виду;

• мінімізація кількості пунктів перевантаження. Скорочення пунктів перевантаження забезпечує економію трудових і матеріальних витрат і зниження тривалості матеріальних потоків в рамках одного технологічного циклу;

• оптимізація відстані між суміжними пунктами перевантаження. Ця операція здійснюється паралельно з мінімізацією кількості пунктів перевантаження і також спрямована на прискорення матеріальних потоків;

• створення необхідних резервів пропускної здатності у кожному з ланок логістичного ланцюга. Ці резерви покликані забезпечувати безперебійний матеріальний потік в умовах можливої його нерівномірності, а також при нарощенні (до певних меж) обсягів операційної діяльності підприємства;

• забезпечення можливостей механізації і автоматизації окремих процесів у системі логістичного ланцюга;

• забезпечення гнучкості побудови ланок логістичного ланцюга. У процесі оптимізації логістичного ланцюга слід враховувати можливість її адаптації до змін умов операційної діяльності підприємства в майбутньому періоді.

Розроблена логістична ланцюг матеріальних потоків є одним з основних документів, що забезпечують їх раціоналізацію. Принципова схема такої логістичного ланцюга представлена на малюнку 13.3.

4. Забезпечення збалансованості обсягів окремих видів матеріальних потоків. Така збалансованість здійснюється на виході-вході кожного виду матеріальних потоків підприємства і здійснюється за такими основними етапами:

• забезпечення збалансованості обсягів матеріальних потоків сировини і виробничого його споживання;

• забезпечення збалансованості обсягів внутрішньовиробничих матеріальних потоків між суміжними переділами (цехами, дільницями тощо);

• забезпечення збалансованості обсягів матеріальних потоків виробленої і реалізованої готової продукції;

• забезпечення збалансованості матеріальних обсягів реалізованої продукції та надходження грошових коштів від реалізації продукції;

• забезпечення збалансованості матеріальних обсягів надходження сировини і матеріалів з сумою грошових коштів, призначених до витрачання на ці цілі.

Перші три види збалансованості обсягів матеріальних потоків підприємства здійснюється в натуральних показниках, а останні два види - у вартісній їх оцінці.



Принципова схема, що ілюструє "точки балансування" обсягів окремих видів матеріальних

потоків підприємства, наведена на малюнку 13.4.



Малюнок 13.4. "Точки балансування" обсягів окремих видів матеріальних потоків.

5. Синхронізація окремих видів матеріальних потоків у часі. Цей етап оптимізації матеріальних потоків є найбільш відповідальним і складним. Процес такої синхронізації грунтується на календарних циклах технологічних операцій виробництва і реалізації подукції.

Методологія синхронізації окремих видів матеріальних потоків підприємства базується на двох альтернативних логістичних концепціях.

• Логістична концепція "точно в строк" (just-in-time; JlT) передбачає синхронізацію процесів доставки матеріальних оборотних активів, що формують матеріальний потік, до того конкретного терміну, коли їх потребують споживачі в наступних ланках логістичного ланцюга. Реалізація концепції "точно в термін" забезпечує мінімізацію розмірів запасів в кінцевих ланках логістичного ланцюга за рахунок виключення страхової їх частини, чітку орієнтацію на попит покупців і скорочення періоду виробничого циклу підприємства.

Логістичні системи, засновані на концепції "точно в строк", називають "тягнуть системами" [pull systems], так як матеріальні потоки "витягуються" наступними ланками логістичної ланцюга з попередніх. Найбільш відомою системою цієї групи є Мікрологістична "Система КАНБАН" [KANBAN-system], розроблена японською корпорацією "Тойота Мотор" у 1972 році. Сутність цієї системи полягає в тому, що всі матеріальні потоки в рамках підприємства генеруються за замовленням споживача відповідних матеріальних активів (готової продукції, напівфабрикатів, сировини тощо) шляхом передачі попереднього логістичного ланці спеціальної картки-замовлення (японський термін "канбан" означає "картка"). Така Мікрологістична система автоматично синхронізує в часі матеріальні потоки між суміжними ланками логістичного ланцюга.

• Логістична концепція "планування потреб-ресурсів" [reguirements / resource planning; RPJ передбачає синхронізацію процесів доставки матеріальних оборотних активів, що формують матеріальний потік, з ініціативи попередніх логістичних ланок у чіткій відповідності з планом (графіком) їх поставки наступним ланкам логістичного ланцюга. Реалізація цієї концепції забезпечує високу планову дисципліну здійснення матеріальних потоків і мінімізацію розмірів запасів у початкових ланках логістичного ланцюга.

Логістичні системи, засновані на концепції "планування потреб-ресурсів", отримали назву "штовхаючі системи", так як матеріальні потоки "виштовхуються" кожним попереднім ланкою логістичного ланцюга в наступні ланки в суворій відповідності з розробленим планом (графіком).

Найбільш відомими системами цієї групи є мікрологічна виробнича система "МРП" [materials / manufacturimg requirements / resource planning; MRP] і мікрологіческая збутова система "ДРП" [distribution requirements / resource planning; DRP]. Кожна з таких систем також дозволяє автоматично синхронізувати в часі матеріальні потоки між суміжними ланками логістичного ланцюга на плановій основі.

Механізми синхронізації матеріальних потоків у часі на основі викладених та інших видів логістичних систем докладно розглядаються в спеціальній літературі з проблем логістики.

6. Оптимізація розподілу запасів матеріальних оборотних активів підприємства в розрізі окремих ланок логістичного ланцюга. Такий розподіл здійснюється в чіткій координації з планованим рухом матеріальних потоків, так як між розміром запасів у статиці і обсягом матеріальних потоків в динаміці існує прямий зв'язок. Можна стверджувати, що будь-який обсяг матеріального потоку в кожному з ланок логістичного ланцюга на конкретну дату його розгляду представляє собою розмір запасів матеріальних оборотних активів на цю ж дату в кожному з таких ланок. І навпаки, динаміка запасів цих активів, розглянута в мінімальних інтервалах часу, буде характеризувати обсяг матеріальних потоків у відповідних періодах. Іншими словами, в рамках короткого періоду обсяги матеріальних потоків і розміри запасів матеріальних оборотних активів в розрізі ланок логістичного ланцюга можуть розглядатися як паритетні взаємопов'язані величини.

Розподіл запасів у розрізі окремих ланок логістичного ланцюга може носити жорсткий і гнучкий характер. При синхронізації матеріальних потоків у часі на основі мікрологістичних систем, що базуються на концепції "планування потреб-ресурсів", розмір запасів встановлюється як фіксована планова величина в кожному з ланок логістичного ланцюга. Якщо ж використовуються мікрологістичних системи синхронізації матеріальних потоків, засновані на концепції "точно в строк", розміри запасів у кожному з ланок логістичного ланцюга можуть носити рухливий характер - в цьому випадку їх розподіл носить структурний характер (встановлюється лише питома вага запасів в кожній ланці по відношенню до загальної їх розміру).

У процесі розподілу слід врахувати, що розмір запасів у кожній ланці встановлюється не у вартісних, а в натуральних показниках (вартісна оцінка запасів може бути здійснена лише на вході і виході логістичного ланцюга для ув'язки з грошовими потоками). Нормування запасів у кожному з ланок логістичного ланцюга може здійснюватися різними методами, в тому числі і на основі раніше розглянутої "Моделі EOQ".

Для регулювання розміру запасів в окремих ланках логістичного ланцюга можуть бути використані і спеціальні мікрологістичних системи - "Система швидкого реагування" [quick response system; QRS], "Система автоматичного поповнення запасів" [automatic replenishment system; ARS] та інші.

7. Оцінка ефективності оптимізації матеріальних потоків підприємства. Ефект оптимізації матеріальних потоків підприємства може виражатися різними показниками:

• розміром зниження сукупних запасів матеріальних оборотних активів у всіх ланках логістичного ланцюга;

• скороченням періоду часу проходження матеріального потоку логістичного ланцюга в рамках одного технологічного циклу;

• розміром зниження витрат на заробітну плату технологічного персоналу у зв'язку з скороченням обсягу затрат ручної праці;

• розміром зниження транспортних витрат у зв'язку вирівнюванням логістичного ланцюга та іншими.

Кожен з цих видів ефекту в процесі оцінки може бути співвіднесений з об'ємом матеріального потоку або середніми розмірами запасів матеріальних оборотних активів в аналізованому періоді.

Інтегральна оцінка економічної ефективності оптимізації матеріальних потоків може бути отримана шляхом використання "методу сукупних витрат" [total distribution cost method; TDS), в основі якого лежить порівняння суми повних витрат на організацію матеріальних потоків до і після проведення їх оптимізації.

Алгоритм розрахунків інтегральної економічної ефективності цього процесу має такий вигляд:

Інтегральна економічна ефективність оптимізації матеріальних потоків підприємства, у% = ((Фактична сума повних витрат на організацію матеріальних потоків до проведення їх оптимізації в певному періоді - Очікувана сума повних витрат на організацію матеріального потоку аналогічного обсягу після проведення його оптимізації, в аналогічному періоді) / Планований обсяг матеріального потоку в аналогічному періоді) 100.

Результати оптимізації матеріальних потоків одержують відображення в системі відповідних поточних та оперативних планів підприємства з операційної діяльності.