Бізнес-планування (2006)

8.1. вимоги до формування фінансового розділу ділового плану та його зміст

У фінансовому розділі бізнес-плану поєднуються результати розробки маркетингової, товарної, виробничої й управлінської стратегій. Реалізація цих стратегій формує визначений рівень витрат і результатів. Природно, що у висновку необхідно звести їх воєдино і відповісти на запитання про кінцевий результат бізнесу. Схема цього розділу бізнес-плану наведена в табл. 8.1.



Найчастіше фінансовий план у завершеному варіанті не має самостійного значення. Основним його завданням є перевірка різноманітних варіантів ведення бізнесу й умов роботи фірми з огляду економічної доцільності. При вивченні кожної теми курсу неодноразово підкреслювалася необхідність урахування всіх можливих витрат при здійсненні дій, що викладаються. Тепер їх необхідно узагальнити і зіставити з очікуваними результатами. Якщо таке порівняння є позитивним, то можна приступати до остаточного редагування й розсилання бізнес-плану потенційним інвесторам.

Проте, що більш імовірно, при об'єктивній оцінці витрат і результатів початковий варіант не буде вселяти оптимізму. Або очікуваний обсяг інвестицій буде занадто малий, або внутрішня ставка прибутку значно поступатиметься середній прибутковості за дохідними активами, або можливий термін повернення позички перевищуватиме розумні межі. Це нормально. Така ситуація означає лише необхідність з'ясовування причин недостатньої ефективності (завищені накладні витрати, занадто дорогі варіанти технічного оснащення тощо), а потім внесення відповідних змін у відповідні розділи бізнес-плану.

Природно, що ці зміни не мають арифметичного характеру, вони передбачають перегляд початкової стратегії і тактики розвитку бізнесу. Наприклад, якщо фінансові показники свідчать про нестачу коштів у якомусь конкретному періоді (квартал, рік) його реалізації, то необхідно проаналізувати витрати за всіма змістовими розділами бізнес-плану протягом цього періоду. При цьому виявляються ті витрати, що не мають принципового характеру і їх здійснення можна перенести на ті періоди, характеризуються позитивним балансом грошових надходжень і витрат.

З огляду на циклічний характер підготовки фінансового плану формування його параметрів зручніше здійснювати на ЕОМ, наприклад із застосуванням програмного продукту "Project Expert".

Розгляд цих питань необхідний для отримання відповіді на питання: чи забезпечує описане в бізнес-плані діло необхідний фінансовий результат для фірми та її інвесторів?

Якщо в основній частині бізнес-плану розглядаються кілька варіантів можливого розвитку подій, що само по собі покращує його обґрунтованість, то й запропоновані фінансові показники варто проводити за кожним із них. У результаті відбувається не просто добір найбільш вигідного з них, а створюється можливість для прогнозування поводження на ринку у відповідь на ринкову ситуацію, що змінюється.

Таким чином, фінансовий розділ бізнес-плану є найменш гнучкою його частиною. Будь-який з його параметрів має бути підтверджений відповідними викладами в описі бізнесу. І навпаки, якщо в будь-якій з аналізованих стадій ділового циклу є певні дії, що викликають визначені витрати, то вони мають знайти своє місце у фінансових розрахунках. Без урахування цих обов'язкових умов бізнес-план не може сприйматися потенційними інвесторами як необґрунтований. При виявленні таких помилок створюється враження, в кращому випадку, про недостатній рівень компетентності авторів.

Загалом фінансовий розділ ділового плану не має самостійного значення. Його показники залежать від обраної стратегії бізнесу, яка викладена у змістовій частині ділового плану. Тому якщо ті чи інші показники фінансового плану не задовольняють вимогам розробників плану, треба повернутися до попередніх розділів. Якщо виявиться, що низька прибутковість пов'язана з рівнем обсягу продажу, треба переглянути параметри маркетингової стратегії та товарної політики. У випадку надто високого рівня витрат треба провести додатковий аналіз виробничого та управлінського розділів плану, де, власне, і формується витратна частина проекту, що пропонується.

Найчастіше формувати фінансовий план починають з проведення аналізу умов беззбитковості. Він будується на пошуку співвідношення між собівартістю продукції, виторгом від її реалізації і прибутком. У результаті можна одержати параметри роботи, за яких планований обсяг продажу буде принаймні покривати постійні витрати фірми.

На цьому етапі формуються планові документи про очікувані прибутки і витрати при реалізації проекту. Вони називаються заявами про прибутки. При цьому розгляді з'ясовується ступінь вигідності проекту, "шліфуються" дані попередніх розділів на предмет співвідношення витрат і результатів. При цьому також передбачаються конкретні форми розподілу прибутку або виплат винагород інвестору.

Економічна вигідність проекту ще не означає можливості його здійснення. Достатність коштів для забезпечення функціонування фірми перевіряється при упорядкуванні заяви про грошові потоки. Вона містить розрахунки, які підтверджують можливість підтримання належного рівня ліквідності при реалізації бізнес-плану. Баланс грошових потоків, чи кеш-фло, визначається "Project Expert" автоматично при активізації опції "Перерахунок".

Для одержання більш повного уявлення про стан бізнесу на основі наявних розрахунків складається плановий баланс фірми. Його показники на кінець кожного періоду і дають змогу провести комплексний аналіз діяльності фірми у плановому періоді за відомою схемою. Особлива увага при цьому приділяється аналізу ринкової сталості фірми.

Таким чином, розглядаючи фінансові показники, очікуваний інвестор хоче одержати широку інформацію про можливі кінцеві результати своєї участі у проекті. Як уже зазначалося, увага концентрується не стільки на кількісних значеннях, скільки на їх правдивості. Тому наступною вимогою до формування розділу є його максимально можлива відкритість. Під час реалізації розробки розділу на ЕОМ це не становить особливих проблем з погляду як правдивості викладу, так і багато-варіантності розрахунків.

Жодним чином не принижуючи значимість фінансових показників плану в підвищенні ймовірності його прийняття для фінансування, все ж треба визнати, що для інвестора їх конкретний розмір має другорядне значення. Розуміючи їх прогнозний характер, інвестор більше цікавиться вмінням розробників плану аналізувати та робити висновки з отриманих даних, бачити за цифрами реальні процеси, які формують модель майбутнього бізнесу. Це є для нього основою для рішення про кваліфікаційний рівень майбутніх виконавців плану в галузі фінансового менеджменту, що наближає до зняття упередженості проти власної участі в реалізації проекту,