library.if.ua

Бізнес-планування (2006)

8.3. формування та аналіз балансу кеш-фло у середовищі "Project Expert"

Баланс кеш-фло є першим документом, який аналізується під час формування фінансового розділу ділового плану. Це визначається рядом важливих чинників:

Баланс грошових потоків необхідний для остаточного вирішення питання про суму фінансових коштів, які необхідно залучити для виконання проекту.

Баланс грошових потоків визначає саму можливість реалізації ідеї, на якій ґрунтується діловий план. Якщо його результати не будуть задовольняти розробників плану чи інвесторів, розгляд інших фінансових показників проекту втрачає всякий сенс.

Баланс грошових потоків вказує на можливі терміни залучення коштів інвестора та можливість їх своєчасного повернення внаслідок ліквідності майбутнього бізнесу. А це питання цікавить інвестора значно більше параметрів економічної ефективності та прибутковості проекту.

Аналіз балансу грошових потоків дає змогу комплексно вирішити проблему джерел забезпечення виконання проекту та конкретних форм фінансування. Тут найбільш помітні результати альтернативних можливостей власних, залучених та запозичених коштів з погляду їх привабливості для виконавців проекту та інвесторів.

Неможливість підтримання нормального рівня платоспроможності є найбільш поширеною причиною провалів реалізації бізнес-проектів. Тому інвестора цікавить рівень компетентності майбутніх виконавців проекту саме в цій галузі. А визначити його краще за все за результатами розгляду та аналізу балансу грошових потоків.

Далеко не кожен прибутковий проект можливо виконати. Його прибутковість може бути досягнута після терміну повернення коштів, що призведе до неможливості виконання вимог інвесторів. Тому для фінансової оцінки проекту насамперед необхідно провести роботу щодо доведення параметрів кеш-фло ділового плану до прийнятних величин. Цьому можуть перешкоджати або нестача зовнішніх джерел фінансування на ранніх стадіях здійснення проекту, або недостатній термін для повернення залучених коштів. Структура балансу кеш-фло дає змогу (за наявності компетентного його аналізу) вчасно виявити можливі проблеми з ліквідністю та передбачити у діловому плані заходи, спрямовані на превентивні кроки проти втрати платоспроможності майбутнього бізнесу.

За логікою в балансі кеш-фло поєднуються всі грошові надходження та витрати, передбачені змістовою частиною ділового плану. Тому в результаті складання балансу з'являються грошові кошти на кінець конкретного періоду реалізації плану (місяць, квартал, рік). Зрозуміло, що від'ємне значення цього показника свідчить про неможливість реалізації проекту в цьому періоді. Тому завданнями аналізу кеш-фло є внесення змін у змістову частину плану чи вибір форм фінансування, які забезпечують позитивне значення результатів розрахунку цього балансу.

Як уже говорилось вище, баланс грошових потоків розраховується автоматично на будь-якій стадії формування плану. У табл. 8.2 наведено показники балансу кеш-фло, які розраховуються при використанні пакета "Project Expert", а також модулі та розділи програми, де міститься вхідна інформація про





Таким чином, якщо виникає питання про коригування деяких показників балансу, ці дії здійснюються у відповідному модулі програми.

Методи вирішення проблеми збалансованості грошових потоків значно багатші, ніж при упорядкуванні заяви про прибутки. Для її вирішення не обов'язково змінювати кошториси витрат. Іноді допомагає просте перенесення термінів оплати рахунків або більш гнучка система запозичень. Особливо часто проблеми ліквідності вирішуються при перегляді планів розподілу прибутку у бік його виробничого споживання. Це, у свою чергу, потребує коригування заяви про прибутки.

Під час роботи над фінансовим розділом ділового плану насамперед слід остаточно визначитися з сумою коштів, необхідних для реалізації проекту, та визначитися з умовами їх надходження. Для того щоб цей процес відбувався системно й цілеспрямовано, необхідно виконати таку послідовність кроків:

Після закінчення формування змістовної частини ділового плану та заповнення регістрів модулів "Проект", "Компанія", "Оточення", "Інвестиційний план", "Операційний план" необхідно провести перерахунок результатів.

Зайти у модуль "Результати", де активізувати розділ "Кеш-фло". На екрані з'являється таблиця з показниками балансу кеш-фло.

Провести аналіз кінцевих результатів балансу, тобто залишків грошових коштів на кінець планового періоду. Практично вони завжди будуть від'ємні, що фактично і визначає потребу у фінансуванні проекту.

Зайти в модуль "Фінансування", де у відповідних розділах заповнити необхідні регістри.

Знову натиснути на клавішу "Перерахунок проекту" і в розділі "Кеш-фло" подивитися, як змінилися показники балансу грошових потоків.

Для більшої наочності методів здійснення цього важливого етапу укладання ділового плану в таблиці 8.3 наведено дані розрахунку балансу кеш-фло. Для спрощення аналізу подано тільки загальні дані блоків балансу.



Насамперед треба визначитися з періодом, у якому бізнес потребує додаткових інвестицій. Ним буде час, протягом якого від'ємне значення балансу готівки зростатиме. У нашому прикладі — це перші два місяці реалізації проекту.

Далі розраховуємо суму потрібних інвестицій. Для цього необхідно враховувати, що залишок коштів на кінець періоду має забезпечувати не тільки обсяг витрат, а й задовольняти умовам підтримки ліквідності. Одним із варіантів виконання цієї вимоги є розрахунок середнього залишку коштів для досягнення нормативного значення абсолютного коефіцієнта ліквідності (0,3). Тобто маючи дані про поточну заборгованість, які можна отримати з показників планового балансу, та перемноживши їх на нормативне значення коефіцієнта, отримуємо плановий показник залишку коштів у плановому балансі кеш-фло. Згадувані дані про поточну заборгованість можна дістати, активізуючи розділ "Баланс" модуля "Результати".

Припустимо, що в нашому прикладі середнє значення поточної заборгованості становить 60 тис. грн. У цьому випадку прийнятна розрахункова величина залишку коштів на кінець періоду буде дорівнювати 20 тис. грн. Тепер не складно розрахувати потребу в залученні коштів:

перший місяць реалізації проекту: 540 + 20 = 560 тис. грн;

другий місяць реалізації проекту: 650 + 20 - 560 = 110 тис. грн.

Наступним етапом складання фінансового плану є вибір джерел залучення необхідної суми. Обґрунтування можливих умов інвестування здійснюється в модулі "Фінансування". Цей модуль складається з таких розділів:

"Акціонерний капітал";

"Позики";

"Лізинг";

"Інвестиції";

"Інші надходження";

"Інші виплати";

"Розподіл прибутку";

"Пільги щодо податку на прибуток".

Така структура модуля дає змогу описати та прорахувати будь-який варіант залучення інвестиційних джерел під час наступних дій з виконання проекту.

Модуль "Фінансування" призначений лише для обґрунтування доцільності та визначення параметрів фінансування, прийнятних для виконання проекту. Сам вибір здійснюється безпосередньо під час обговорення з можливими інвесторами ділового плану з урахуванням їхніх вимог та умов. Тобто він не може підмінити інтелектуальних зусиль розробників плану щодо пошуку найкращого варіанта забезпечення проекту потрібними коштами.

Розділ "Акціонерний капітал" призначений для опису залучення власних коштів учасників проекту з метою його впровадження. Сама назва не означає, що ним передбачається тільки акціонерна форма майбутнього бізнесу. Тут можна створити модель формування (зміни) власного капіталу будь-якої організаційної форми підприємницької діяльності, але відображеної через одиницю виміру частки (номінал акції) та їхньої кількості (кількість акцій).

Наприклад, беручи до уваги солідний розмір залучення коштів для фінансування проекту, три засновники фірми вирішили внести власні кошти в розвиток бізнесу. Обговоривши між собою умови здійснення додаткових внесків та визначивши конкретні параметри вони фіксують їх у певному розділі. Крім того, проектом вдалося зацікавити ще одного учасника, який погодився на участь у ньому на умовах внеску 50 тис. грн та гарантованого отримання дивідендів у розмірі 25 % (табл. 8.4).



Заповнивши згідно з даними табл. 8.4 регістри розділу "Акціонерний капітал" та натиснувши на клавішу "перерахунок проекту", ми отримуємо нові дані балансу кеш-фло. Вони наведені в табл. 8.5. Порівняно з попередньою таблицею дані змінюються тільки в рядках 7—14. Тому наведемо тільки результати, які змінюються.



Таким чином, з урахуванням залучення власних коштів загальна потреба в інших формах фінансування знижується:

перший місяць реалізації проекту: 480 + 20 = 500 тис. грн;

другий місяць реалізації проекту: 530 + 20- 500 = 50 тис.

У розділі "Акціонерний капітал" відображаються тільки нові внески учасників. Діючий порядок розподілення часток враховується в розділі "Стартовий баланс" модуля "Компанія".

Загалом модуль "Акціонерний капітал" призначений для опису таких варіантів фінансування:

додаткові внески діючих учасників (акціонерів);

прийняття до складу учасників (акціонерів) нових осіб, зацікавлених у реалізації проекту;

фінансування проекту за допомогою продажу майнових прав інвестору.

Останній варіант здійснення інвестицій належить до механізму проектного фінансування, сутність якого буде розглянуто в третьому розділі посібника.

Іншим джерелом інвестиційних ресурсів є позики. Якщо інвестор виявив принципову згоду на участь у проекті, він подає власні умови щодо умов кредитування, які заносяться у відповідні регістри розділу "Позики". При активізації цього розділу з'являється вікно, до якого входять загальні дані про плановані позики, а також умови їх надання. До цих умов належать:

виплати відсотків;

надходження позик;

повернення позик.

Приблизний термін кредитування можна визначити за результатами балансу кеш-фло. З нього ми вже встановили, що в нашому прикладі в перший місяць виконання проекту необхідно залучити 500 тис. грн, а в другий — 50 тис. грн. Враховуючи, що інвестор пропонує умови щодо відсотка в розмірі 18 % річних, або 1,5 % на місяць, можна розрахувати термін повернення позик з відсотками. Це робиться за допомогою порівняння розрахованих у балансі кеш-фло залишків готівки на кінець періоду з загальним обсягом позик і відсотків, які підлягають поверненню.

У нашому прикладі почати повернення позичок і відсотків можна вже починаючи з 4-го місяця реалізації проекту. Сума повернення визначається через відрахування з величини залишку коштів (135 тис. грн) потрібного його розміру, що підтримує ліквідність фірми (20 тис. грн). Тобто в 4-му місяці проекту складаються умови для повернення 115 тис. грн, а в 5-му — 535 тис. грн. Проводячи такі дії і далі, визначаємо можливий термін повернення позик.

Умови повернення позик можна коригувати завдяки опції "Дефіцит". Активізуючи цю опцію, можна проводити обґрунтування умов фінансування не повертаючись до даних балансу. При натисканні на цю клавішу на екрані з'являється вікно з даними про залишок готівки та загальною сумою основного боргу та відсотків.

У табл. 8.6 наведено приклад заповнювання регістрів розділу "Позики", складений з урахуванням вимог ситуації, що розглянута вище.





Після заповнювання таким чином регістрів розділу "Позики" ми отримуємо в балансі кеш-фло позитивні результати залишку коштів на кінець планових періодів, що свідчить про можливість реалізації проекту з боку забезпеченості інвестиціями. У табл. 8.7 наведено дані балансу грошових потоків після внесення даних про позики. Тут, як і в попередньому прикладі, наведені виключно останні рядки балансу, які змінюються під час коригування.

Суттєво скоротити потребу в позиках можна за рахунок застосування лізингу. З даних табл. 8.3 видно, що загальні витрати на придбання основних фондів становлять 250 тис. грн.



Припустимо, що однією з позицій тут є придбання обладнання, яке коштує 180 тис. грн і щодо якого постачальник може вдатися до лізингової схеми продажу, переваги якої для розробників ділового плану такі:

зменшуються як кількість, так і обсяг позик, що веде до економії на відсотках; навіть якщо лізинговий відсоток не менший за банківський, це все одно є більш прийнятним для розробників, тому що виплати переносяться на більш тривалий термін, тобто тоді, коли завершується термін окупності проекту;

зменшення суми позики практично завжди означає більш привабливе ставлення інвестора до фінансування проекту внаслідок зниження їхніх ризиків.

Практичне заповнювання регістрів розділу "Лізинг" аналогічне діям, які розглянуті під час упорядкування розділу "Позики", за винятком того, що тут відсутня за непотрібністю закладка "Надходження".

У цьому розділі наведено приклад опису двох найбільш поширених схем лізингу:

Встановлення у лізинговому договорі базисної ціни, терміну погашення зобов'язань за договором та розміру лізингового відсотка.

Встановлення у лізинговому договорі лізингової ціни з урахуванням лізингової надбавки та графіка надходження лізингових платежів.

Припустимо, що в нашому прикладі постачальник застосовує у взаємовідносинах зі споживачами другу форму укладання контракту терміном на один рік. За його умовами, лізингова ціна становить 200 тис. грн, тобто зростає на 20 тис. грн, а виплати відбуваються однаковими частинами починаючи з 6-го місяця.

При внесенні цих даних та здійсненні перерахунку плану ми отримаємо дані балансу кеш-фло, подані у табл. 8.8.



При цьому треба пам'ятати про необхідність поставити прапорець у вікні "Не відображати у кеш-фло" напроти етапу інвестиційного плану, який передбачається здійснювати за лізинговою схемою.

Аналіз отриманих даних дає змогу зробити висновок про зменшення потреби в позиці у перший місяць реалізації проекту на 180 тис. грн. У зв'язку з цим відбувається коригування розділу "Позики", на чому етап обґрунтування розміру та джерел інвестиції завершується.

Як зазначалося вище, далеко не завжди економічно вигідний проект може бути реалізований. Ще однією істотною відмінністю формування цих планових документів є принципова неможливість негативного результату грошових потоків у будь-якому з тих періодів, що аналізуються. Така ситуація означає неможливість здійснення проекту внаслідок відсутності коштів у необхідному обсязі.

Так, у табл. 8.9 при початковому розрахунку утворився дефіцит коштів, заповнити який передбачається перенесенням терміну виплати дивідендів з 2-го на 3-й квартал.



Для більшої наочності в цій таблиці показники балансу подані відокремлено, за показниками надходження коштів та їх витрат. У результаті у другому кварталі залишок коштів стає додатним (6,6 тис. грн) при збереженні додатного значення у третьому кварталі (23,2 тис. грн).

Залишок коштів на кінець періоду можна також регулювати з погляду достатньої ліквідності. Наприклад, якщо для своєчасного погашення заборгованості достатньо перехідного залишку коштів у розмірі 8 тис. грн, а його розрахункове значення становить 14,9 тис. грн (4-й квартал), то це означає, що в цей період можна додатково витратити 6,9 тис. грн. Причому напрямок витрат коштів не обмежується виробничим споживанням. Найчастіше при виникненні подібної ситуації передбачається додаткова виплата дивідендів або дострокове погашення банківських позик.

Для упорядкування заяви про грошові потоки необхідні дані звітного балансу на початок реалізації бізнес-плану. Таким чином, заява про грошові потоки відображає не планові витрати, а очікуваний розмір сальдо обігу коштів в умовах реалізації проекту. Тому початковим розміром розрахунку є сума залишків за рахунками коштів (каса, розрахунковий рахунок, валютний рахунок тощо), обумовлена за даними балансу на початок планового періоду. Чергові значення статей заяви про грошові потоки визначаться за таким принципом:

Грошові надходження (витрати) = Залишок дебіторської (кредиторської) заборгованості + Прибутки (витрати) планового періоду - Розмір перехідної заборгованості.

Наприклад, зазначений розмір грошових надходжень від реалізації сформувався як сума обсягів дебіторської заборгованості за відвантажену продукцію за даними балансу на початок планового періоду і планованого обсягу відвантаження, зменшений на планований розмір відстрочених платежів. При правильному формуванні відповідних розділів модулів "Інвестиційний план" та "Операційний план" результати цих розрахунків є коректними.

У заяві про прибутки у переліку витратних статей указана амортизація. Проте у зв'язку з тим, що вона не входить до складу грошових зобов'язань, то, природно, не включається в перелік статей витрат коштів. Водночас одержання і повернення позичок не відносять ні до прибутків, ні до витрат підприємства, але їхні планові розміри необхідно враховувати при розрахунку балансу грошового потоку.

При аналізі заяви про грошові потоки відбувається остаточне коригування потреби в капіталі. Якщо при додатних значеннях прибутку не вдасться усунути від'ємних значень грошового потоку, то необхідно передбачити можливість одержання додаткових інвестицій до досягнення їхнього додатного розміру. І навпаки, при розрахункових залишках коштів, вищих за необхідні для підтримання нормального рівня платоспроможності, можна зменшити дані відповідного розділу, що передбачає розрахунок потреби у залученні капіталу.

Особливо важливі ці уточнення щодо інвестицій в обігові кошти. Розрахунки мають підтверджувати, що наявних вкладень і надходжень від продажу безумовно вистачить для придбання сировини, матеріалів, товарів для здійснення діяльності. У протилежному випадку — всі міркування про перспективи бізнесу є просто безглуздими.

На завершення не зайво було б нагадати про необхідність проводити описані вище процедури в середовищі спеціального програмного забезпечення. Пов'язуючи при цьому всі вихідні дані основних розділів і безпосередньо фінансові розрахунки, одержуємо дуже зручну форму для оптимізації плану. Застосовуваний при цьому ітеративний метод оптимізації зручний ще й тому, що надає дуже цінну побіжну інформацію про результати окремих прийнятих рішень. Досить часто вони видаються настільки цінними, що можуть привести до коригування безпосередньо самої комерційної ідеї.

Після того, як вирішена проблема з від'ємними показниками грошових потоків, слід перейти до показників з додатними значеннями, вищими за такі, що гарантують нормальний рівень ліквідності. За даними табл. 8.7 можна помітити, що починаючи з 4-го місяця реалізації проекту залишок готівки перевищує встановлений рівень. Для засновників проекту це означає, що з цього періоду вони можуть скористатися результатами проекту у вигляді дивідендів чи установчого прибутку.

Для обґрунтування можливих термінів та обсягів виплат дивідендів використовується розділ "Розподіл прибутку" модуля "Фінансування". Активізація цього модуля веде до відкриття вікна з показниками, необхідними для розрахунку можливих розмірів дивідендів, де передбачається заповнити такі регістри:

"періодичність виплати дивідендів (місяць, квартал, півроку, рік)";

"частка прибутку, призначена для виплати дивідендів (у % за періодами реалізації проекту)";

"частка прибутку, призначена для формування резервів (у % за періодами реалізації проекту)".

Звісно, ця частина формування ділового плану спирається на результати розрахунків прибутковості проекту, порядок здійснення та аналізу яких подано у наступному параграфі посібника.