library.if.ua

Аналіз банківської діяльності (2003)

2.6. Аналіз інших складових власного капіталу банку

Резервний капітал банку — це грошові ресурси, що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат, спеціаль¬них потреб та покриття збитків.

Резервний капітал на відміну від статутного капіталу, формується в процесі подальшої діяльності комерційного банку. Він призначений для:

покриття збитків комерційного банку за операціями, які він проводить;

виплати дивідендів за привілейованими акціями, коли для цього недостатньо прибутку.

Наявність резервного капіталу забезпечує фінансову стійкість комерційного банку, що, у свою чергу, позитивно впливає на підвище¬ння його платоспроможності і зменшення вірогідності банкрутства.

Резервний капітал формується в порядку, установленому загаль¬ними зборами учасників, засновників (акціонерів). Мінімальний розмір резервного капіталу не може бути меншим 25 % статутного капіталу, а розмір відрахувань — меншим 5 % чистого прибутку. Коли резервний капітал досягає встановленого розміру, то відрахування до нього припиняються. У разі використання коштів з резервного капіталу відрахування від чистого прибутку на його формування поновлюються.

У процесі аналізу резервного капіталу комерційного банку необхідно:

перевірити створення резервного капіталу відповідно до чинного законодавства;

проаналізувати тенденції зростання резервного капіталу;

проаналізувати причини витрат кожної суми вказаного капіталу (тобто причини, напрямки, заходи).