library.if.ua

Статистика праці

4.3. ОЦІНКА ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ РОБОЧОЮ СИЛОЮ

Одним з важливих завдань статистики праці є перевірка, у якій мірі фактична чисельність персоналу відповідає нормативній, тобто, іншими словами, як забезпечено підприємство робочою силою, яка знаходить своє вираження або в надлишку, або в економії чисельності.

Забезпеченість підприємства робочою силою перевіряється за звітними даними шляхом зіставлення фактичної середньоспискової чисельності працівників з нормативною, тобто:

Отриманий результат називається абсолютним результатом використання робочої сили.

Але оскільки чисельність персоналу розраховується з урахуванням випуску продукції в певному обсязі, необхідно, оцінюючи забезпеченість робочою силою, брати до уваги ступінь виконання плану з випуску продукції. З урахуванням цього визначають відносний результат:

Наприклад, маємо такі дані про чисельність працівників та випуск продукції.

Порівнюючи фактичну чисельність промислово-виробничого персоналу з нормативною, можна зробити висновок про наявність абсолютної економії робочої сили, яка дорівнює 4 чол.

246-250= – 4 (чол.)

У нашому випадку план виробництва виконаний на 96 % (1200/1250  100), тобто недовиконання плану становить 4 %. Звідси і норма чисельності має бути знижена на 4 %, тобто доведена до 240 чол. (250  0,96 = 240). Маємо відносні перевитрати (надлишок) робочої сили 6 чол.

246-240= 6 (чол.)

Правильніше було б визначити відносний результат тільки щодо однієї категорії промислово-виробничого персоналу — робітників, оскільки саме ця категорія безпосередньо пов’язана з виконанням плану виробництва. У цьому разі відносний результат використання робочої сили визначатиметься таким чином:

У категорії робітників:

200-200*0.96=+8 (чол.) відносний надлишок 8 чол.

В інших категоріях:

46-50=–4 (чол.) — абсолютна економія 4 чол.

По всьому промислово-виробничому персоналу:

+8-4=+4 (чол.) — відносний надлишок 4 чол.

Нескладно побачити, що відносний надлишок (перевитрати) робочої сили є наслідком невиконання плану підвищення продуктивності праці, а економія, навпаки, наслідком зростання продуктивності праці. Так, у нашому прикладі, по категоріях робітників, якби фактична продуктивність праці не перевищувала планового рівня, тобто становила б 6,25 тис. грн (1250/200), то для випуску продукції на 1200 тис. грн знадобилося б 1200/6,25 = = 192 робітника. Фактично ж кількість робітників становила 200 чол.

Відносний надлишок = 200 – 192 = +8 (чол.)