Статистика праці

Робоче місце є найважливішим первинним елементом такого складного комплексу, як промислове підприємство. І від того, як функціонує кожне робоче місце в процесі виробництва продукції певного виду, залежать кінцеві результати діяльності промислових підприємств.

Для правильної оцінки ефективності функціонування робочого місця необхідно комплексно розглянути забезпечення робочого місця основними елементами виробництва і їх використання за той або інший період. Вирішення цього завдання сприяло б установленню динамічної рівноваги між основними виробничими фондами і робочою силою на промислових підприємствах, допомогло б, нарешті, розв’язати проблему збалансованості кількості робочих місць і робочої сили. Проте завдання статистики праці у вирішенні даної проблеми полягає не тільки в організації обліку робочих місць, а й у кількісній оцінці кожного функціонуючого робочого місця, у визначенні співвідношень між сукупною робочою силою і масою застосовуваних засобів виробництва на робочих місцях, виявленні неефективних робочих місць на промислових підприємствах.

Робоча сила не відділена від засобів виробництва, вона сполучена з ними на основі суспільної власності і планомірної організації праці. У прямому їхньому з’єднанні закладена як характеристика робочого місця, так і резерв зростання продуктивності праці й матеріальних благ. Тому вважається, що об’єктивніше оцінити використання робочого місця дасть змогу запропонований інтегральний коефіцієнт функціонування робочого місця. Рівень інтегрального коефіцієнта функціонування робочого місця залежить від таких чинників:

забезпечення (укомплектованості) робочого місця необхідним устаткуванням;

забезпечення робочого місця робочою силою (основними виробничими робітниками);

використання робочого часу робітниками протягом зміни;

використання виробничого устаткування протягом зміни.

Максимальне граничне значення інтегрального коефіцієнта функціонування робочого місця дорівнює одиниці. Відхилення від максимального значення свідчить про те, що дане робоче місце функціонує нераціонально, неефективно використовуються наявні ресурси робочої сили, предмети і засоби праці, а також продукція не виробляється в повному обсязі.

Крім такого інтегрування, великий інтерес становить сполучення коефіцієнтів забезпечення (укомплектованості) і використання кожного основного елементу виробництва. Так, забезпечення і використання основних засобів виробництва можна показати через сукупний коефіцієнт використання суспільної праці на робочому місці, а забезпечення і використання робочої сили на робочому місці відбито через сукупний коефіцієнт використання живої праці.

У звітності немає даних для розрахунку цих показників, джерелами зведень є дані моментних вибіркових спостережень за використанням робочого часу і часом роботи виробничого устаткування на робочих місцях.

Моментні вибіркові спостереження мають проводитися двічі на рік. У період інвентаризації або атестації робочих місць і через півроку. Проведення моментних вибіркових обстежень у період інвентаризації або атестації робочих місць на промислових підприємствах допоможуть вирішувати ряд важливих проблем, пов’язаних із підвищенням продуктивності праці на кожному робочому місці, а саме:

виявлення резервів робочого часу робітників;

виявлення резервів поліпшення використання виробничого устаткування;

виявлення причин невідповідності кількості робочих місць фактичній чисельності робітників;

співвідношення між сукупною робочою силою і масою застосовуваних засобів.

Отримані інтегральні коефіцієнти функціонування робочих місць можуть бути розраховані для різних рівнів — бригади, цехів, заводу, галузі в цілому.

Отримані кількісні оцінки функціонування робочих місць у процесі виробництва допоможуть керівництву підприємства проводити роботу з формування чисельності робітників з урахуванням внутрішніх резервів підприємства, що забезпечує значне скорочення робочих місць.

Схематично систему взаємозв’язку інтегрального і субкоефіцієнтів забезпечення та використання основних елементів виробництва на робочих місцях можна подати таким чином (рис. 6.1):

являє собою коефіцієнт забезпеченості робочого місця основними елементами виробництва;

Розглянемо методику розрахунку кожного з перелічених вище коефіцієнтів забезпечення і використання основних елементів промислового виробництва:

У табл. 6.1 показано порядок розрахунків інтегральних і часткових коефіцієнтів забезпечення та використання основних елементів промислового виробництва на робочих місцях.

Отримані результати свідчать про те, що економічна ефективність різних робочих місць не однакова. Вона залежить, по-перше, від забезпечення робочого місця основними елементами виробництва, тобто виробничими робітниками і виробничим устаткуванням, по-друге, від використання робочого місця основними елементами виробництва, тобто від використання робочого часу робітником та використання під час роботи основного виробничого устаткування.

Необхідно підкреслити, що запропонований метод розрахунку економічної ефективності робочого місця вирішує не тільки проблему збалансованості між сукупною робочою силою і масою застосованих засобів виробництва, а й одне з головних завдань сьогодення — задачу розробки конкретних дій і пропозицій зі скорочення або недопущення втрат робочого часу та причин простоїв виробничого устаткування на робочому місці.