library.if.ua

Аналіз національної економіки (2003)

7.3. Індекси фондового ринку

Традиційно під фондовим індексом розуміють співвідношення усередненого за групою підприємств — емітентів цінних паперів значення вартості акцій, проданих за поточний період, до усередненого значення вартості акцій, проданих за попередній період. Отже, індекси фондового ринку характеризують коливання ціни акцій за певний період і дають можливість оцінити загальну ситуацію на фондовому ринку.

Важливим є кількісний та якісний відбір емітентів у базі індексу. Серед підприємств, акції яких ураховуються під час визначення фондових індексів, повинні бути такі, що значною мірою впливають на розвиток галузі, економіки в цілому.

Найбільш популярним показником фондового ринку є індекс Доу-Джонса. Це показник стану ринку акцій, запропонований американськими фінансовими журналістами Ч.Доу і Е.Джонсом. Індекс Доу-Джонса застосовується з 1884 р. і розраховується на Нью-Йоркській фондовій біржі через кожні півгодини.

Існує чотири індекси Доу-Джонса.

Промисловий індекс — простий середній показник руху курсів акцій 30 найбільших промислових компаній (Аі). Перелік компаній може змінюватися залежно від їх позицій в економіці. Цей індекс розраховується за формулою



де k — корегуючий коефіцієнт (дільник), який змінюється залежно від подрібнення акцій (зменшення номіналу в результаті збільшення акцій в обігу); Аі — курс акцій і-ї компанії.

Промисловий індекс Доу-Джонса є найстарішим і найбільш поширеним серед усіх індексів фондового ринку. На його складові припадає від 15 до20% ринкової вартості акцій, що котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.

Транспортний індекс — середній показник, що характеризує рух цін на акції 20 транспортних компаній.

Комунальний індекс — середній показник, що характеризує рух цін на акції 15 компаній, які займаються газо- й електропостачанням.

Середній індекс складається на основі трьох попередніх індексів.

Індекси не повинні реагувати на події, які безпосередньо з біржовою кон’юнктурою не пов’язані. Суть індексу Доу-Джонса така: якщо криві середнього курсу акцій компаній ідуть угору і не опускаються нижче позначок, які були найгіршими в недавньому минулому, має місце пожвавлення в економіці, і акції варто купувати. І навпаки.

Поширеними також є індекси:

«Standart and Poore’s» («S&P»);

«Financial Times» («FT»);

DAX тощо.

Індекс «S&P» розраховується на Нью-Йоркській біржі у двох варіантах: за акціями 500 корпорацій, у тому числі: для 400 промислових, 20 транспортних, 40 комунальних та 40 фінансових; за акціями 100 корпорацій. Індекс визначається за формулою



де n — кількість корпорацій; Qi — кількість акцій і-ї корпорації; Pi — ціна акції і-ї корпорації.

Індекс «S&P»-500 представляє близько 80% ринкової вартості всіх випусків, що котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі, та є складнішим і точнішим за індекс Доу-Джонса. Це пояснюється тим, що в індексі «S&P» представлені акції більшої кількості корпорацій, та акції кожної корпорації зважуються на вартість усіх акцій, що знаходяться в акціонерів. Ф’ючерси та опціони по цьому індексу продаються на Чиказькій товарній біржі.

Індекс «S&P»-100 складається з акцій в основному промислових корпорацій, по яких існують зареєстровані опціони на Чиказькій біржі опціонів.

Британський індекс «FT» розраховується для 750 компаній один раз на день і поділяється на 8 галузевих. На відміну від середньоарифметичного індексу Доу-Джонса, індекс «FT» є середньогеометричним. Це означає, що всі акції є рівнозначними незалежно від ринкової капіталізації кожної компанії. Формула індексу «FT» така:



де n — кількість компаній; Pit — ціна акції і-ї компанії в період t; Pio — ціна акції і-ї компанії в базовому періоді.

Світовий індекс «FT» охоплює приблизно 2200 акцій 24 країн світу.

Індекс Франкфуртської біржі DAX охоплює акції 30 компаній, що забезпечують 80% обігу на біржі, і визначається як співвідношення акціонерного капіталу на кінець і початок періоду, скореговане на спеціальні корегуючи множники, які характеризують надання переважного права на покупку нових акцій.

Прикладами українських фондових індексів є L-індекс, WOOD-15, КАС-20.

Для розрахунку L-індексу ліквідності і схожого з ним S — індексу продажів запропоновані формули:



де L — індекс ліквідності; S — індекс продажів; t, t – 1 — поточний і попередній періоди; а — середня зміна курсу покупки (для L) або продажу (для S) акцій за тиждень.

Індекс WOOD-15 схожий за методикою розрахунку з індексом DAX, публікується з 1997 р. Індекс охоплює 15 компаній, база оновлюється щомісячно. Методика розрахунку індексу:



Найбільш поширеним в Україні є індекс КАС-20, який офіційно визначається з 1.01.97р. Розраховується простий базисний індекс КАС-20 (S) та зважений індекс КАС-20 (W):



Ринкова капіталізація підприємства розраховується як добуток загальної кількості акцій цього підприємства-емітента на курс однієї акції. Висока капіталізація визначає вищу заставну ціну підприємства, його значну конкурентоспроможність, отже, і більші можливості до залучення дешевих кредитів. І навпаки, низька капіталізація погіршує конкурентоспроможність підприємства, знижує приплив інвестицій у виробничу сферу.

Ринкова капіталізація окремих підприємств визначає капіталізацію економіки в цілому і характеризує ступінь довіри до неї, існування певного рівня захисту прав власності, привабливість для іноземних кредиторів. Капіталізація економіки складається з капіталізації внутрішнього фондового ринку (для більшості розвинутих фондових ринків характерна капіталізація на рівні 40—60% ВВП, у США — 101,2 % ВВП), сукупного капіталу національної банківської системи та сукупних активів небанківських фінансових установ.

Крім зазначених індексів під час аналізу фондового ринку для характеристики акцій використовують такі показники.

Прибутковість акцій (kпр) (або коефіцієнт дивідендної віддачі):



Враховуючи, що ринковий курс акцій з часом змінюється, більш повно рентабельність акцій за певний період виражається формулою:



де Rt — рентабельність акції за період t; Dt — виплачені за період t дивіденди; Pt — ціна акції в кінці розрахункового періоду; Pt–1 — ціна акції на початку розрахункового періоду.

Якщо дивіденди за період t не виплачувались, попередня формула набуває такого вигляду:



Різниця в курсовій ціні акції на кінець і початок періоду (Рt – Рt – 1) може дорівнювати нулю, бути додатною чи від’ємною.

Відносний коефіцієнт «ціна — прибуток» (kц.-п):



Чим меншій цей коефіцієнт, тим вища оцінка акції.

Коефіцієнт платіжності (kпл):



Коефіцієнт покриття дивідендів (kп.д):



Капіталізована вартість акцій (Кв.):



Рентабельність акціонерного капіталу:

а) по прибутку (RЕ):



б) по обсягу реалізації (Rоб):



З наведених формул видно, що чим менша рентабельність, тим нижча віддача акціонерного капіталу.

Коефіцієнт відносної стійкості ціни акції (kв.ст):



Ринок облігацій характеризується в основному такими показниками:

дохідність облігації як відношення доходу від облігації до її річної ринкової ціни;

ціна конверсії облігації (Цк.обл), що обмінюється на акції: