library.if.ua

Аналіз національної економіки (2003)

7.4. Методика дослідження фондового ринку

Специфікою аналізу фондового ринку в умовах його становлення є неможливість досліджувати динаміку процесів. Тому аналіз в основному зводиться до визначення початкового рейтингу емітента та його акцій.

Існують такі види аналізу фондового ринку:

ретроспективний — дослідження функціонування фондового ринку в минулому, порівняння ефективності цінних паперів;

оперативний — поточна оцінка стану фондового ринку;

перспективний — прогнозування розвитку фондового ринку;

тематичний — аналіз одного напряму розвитку фондового ринку;

системний — визначення впливу економічних і соціальних чинників на розвиток фондового ринку;

обов’язковий — результати такого аналізу повинні обов’язково враховуватися в прийнятті рішень щодо розвитку фондового ринку;

рекомендований — результати аналізу не є обов’язковими, а можуть бути враховані під час прийняття рішень.

Існують два підходи дослідження стану фондового ринку: від глобального до локального і навпаки. Підхід «від глобального до локального» — це традиційний підхід до аналізу економічних процесів, який починається з дослідження зовнішніх чинників стану фінансового ринку, потім охоплює окремі, специфічні сектори економіки і закінчується аналізом конкретного емітента.

Послідовність підходу така:

огляд економічних умов у країні й у світі;

визначення рівня інфляції і безробіття — важливих індикаторів стану економіки;

аналіз попиту і пропозиції на товарному ринку, умови рівноваги, фази економічного циклу;

аналіз грошово-кредитного ринку, який охоплює визначення відсоткових ставок, коротко-, середньо- та довгострокового кредиту;

аналіз ринку акцій;

економічний огляд окремих секторів економіки:

виробництво засобів виробництва;

виробництво споживчих товарів;

видобуток корисних копалин;

стан торгівлі;

стан галузей обслуговування;

розвиток науково-технічного прогресу;

розвиток транспорту і зв’язку;

розвиток комунальних послуг;

економічний огляд певних галузей промисловості;

аналіз конкретних підприємств;

вибір акцій або облігацій.

Цей підхід починається з аналізу макроекономічних умов і закінчується вузьким аналізом випуску акцій та облігацій. Таким підходом досягаються дві мети. Перша — формується точка зору на основні економічні чинники, які впливають на цінні папери. Друга — порівнюються окремі сектори, галузі, підприємства щодо перспектив вигідності та ризику випущених цінних паперів. Наприклад, порівняльний аналіз показує, як краще розподілити кошти між коротко-, сердньо- та довгостроковими облігаціями або акціями.

Але недоліком підходу від глобального до локального є те, що певні вигідні акції або облігації можуть бути пропущені. Тому цей підхід доповнюється іншим — аналізом від локального до глобального.

Цей підхід полягає у визначені певних статистичних критеріїв для вибору цінних паперів. Такими критеріями виступають:

відношення ціни акції до прибутку на одну акцію в порівнянні із середнім значенням цього відношення за останні 5 років (відносний коефіцієнт kц.-п);

річний прибуток на акцію порівняно із середнім прибутком на акцію за останні 5 років;

загальна ринкова вартість акції;

відношення курсу акцій за поточний рік до їх курсу за попередній рік (відносна стійкість ціни акції);

стандартне відхилення місячної норми прибутку на акцію за останні 5 років.

За зазначеними критеріями відбираються більш прибуткові цінні папери, що забезпечать порівняно низький відносний коефіцієнт, зростаючий коефіцієнт прибутку, стійкість ціни акцій.