Інформаційні системи в аграрному менеджменті (1999)

Щоб краще зрозуміти роль економічної інформації та ефективно використовувати її у процесі функціонування систем, необхідно знати її структуризацію. Як уже зазначалося, найвищим рівнем структуризації інформації є виділення її як системи для конкретного об’єкта і відповідних підсистем. Проте будь-яку систему можна розчленовувати аж до виявлення неподільних одиниць. При цьому часто користуються поняттями логічних і фізичних структур. Поняття логічних структур особливо цінне при проектуванні та використанні складних автоматизованих систем, банків і баз даних.

Логічний аспект структури даних визначає загальні зв’язки між окремими елементами даних безвідносно до способу їх реєстрації та зберігання. До логічних структур (залежно від обраної структуризації) можна віднести поле, запис, файл; атрибут, групу, групове відношення, статтю, файл, базу даних і т. ін. У даному разі поняття «поле» і «атрибут» — найменші структурні одиниці, що не піддаються подальшому змістовному розчленуванню, хоча «поле», наприклад, може складатися з елементів, які не мають змісту (знаків, літер, цифр).

Фізичний аспект структури даних пов’язується зі способом реєстрації даних на носієві чи способом запам’ятовування їх у пам’яті ЕОМ. В умовах використання сучасних ЕОМ фізичними структурними одиницями є біт, байт, кілобайт, мегабайт, гігабайт і т. ін; у паперових документах — позиція, рядок, графа тощо.

У випадках, коли можна візуально сприймати економічну інформацію на носіях, користуються таким поняттям мінімальної її структурної одиниці як реквізит(атрибут). Реквізити можуть характеризувати якісну чи кількісну сторону інформаційної сукупності. Перший різновид реквізитів називають реквізити-ознаки, а другий — реквізити-основи. Реквізит-основа разом з реквізитами- ознаками, що стосуються його, створюють нову інформаційну сукупність — так званий показник. Показник є мінімальною одиницею інформації, що має економічний смисл. Він однозначно, компактно і всебічно відбиває суть якогось господарського процесу чи явища. Склад показника можна показати на такому прикладі:

Кількість відпрацьованих за день А. А. Сидоренком годин — 7

Повний набір показників, що характеризують певний об’єкт, називають позицією (наприклад, рядок класифікатора), а ті, що описують господарську операцію, — документом. Ряд однотипних документів із різним значенням створюють інформаційну сукупність — так званий масив (машинний аналог — файл).

За видом взаємозв’язку між окремими елементами структури даних бувають лінійні (однорівневі) та нелінійні (ієрархічні чи багаторівневі).

Лінійні структури можуть бути послідовні (з упорядкованими чи неупорядкованими елементами) та рядкові (з фізично розкиданими і логічно пов’язаними з допомогою ланок зв’язку елементами).

Нелінійні структури включають складні списки, дерева, мережі, таблиці і їх комбінації (гібридні).

Структури зі складними списками складаються з інших списків; деревоподібні передбачають ієрархічний зв’язок елементів (рис. 6.4, а); мережні мають довільний зв’язок між елементами (рис. 6.4, б), табличні структури мають вигляд двовимірної таблиці.

Можливість структуризації інформації і переходу від одних структур до інших (частіше від традиційних безмашинних до машинних і навпаки) забезпечує основу для ефективного аналізу, оцінювання та обробки інформації, її перегрупування. При цьому вдається уникнути дублювання й надмірності.