Бюджетний менеджмент (2004)
11.2. Митне оформлення
Митне оформлення здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів.
Однією з головних операцій, що входять до митного оформлення, є декларування. Декларування здійснюється шляхом заяви за встановленою формою (письмовою, усною тощо) точних даних про товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон та про мету їх переміщення, а також будь - яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення. Предмети, що переміщуються через митний кордон України громадянами, декларуються цими громадянами. Юридичні особи здійснюють декларування товарів, транспортних засобів та інших предметів самостійно або на підставі договору іншими підприємствами, якщо вони допущені митницею до декларування.
З метою ефективного проведення в життя митної політики України в частині захисту її економічних інтересів, посилення митного контролю за здійсненням зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання з 1 січня 1997 року був введений облік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах. Обліку в митному органі підлягають суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які знаходяться в зоні діяльності цього митного органу незалежно від форми власності. Митні органи надають Міністерству статистики, Міністерству зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі та Головній державній податковій інспекції інформації про цей облік.
Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, при необхідності здійснювати митне оформлення будь-яких вантажів, до моменту здійснення митного оформлення, повинен звернутись до митного органу за місцем своєї державної реєстрації і стати на облік. Без цього митне оформлення вантажів не здійснюється.
Для ведення обліку суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності самостійно або, за його дорученням, підприємству, що здійснює декларування на підставі договору, необхідно заповнити і подати в митницю два примірника оригіналів "Облікової картки суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності" і оригінали та завірені суб'єктом копії наступних документів:
1) установчі документи:
- рішення власника майна або уповноваженого ним органу про створення суб'єкта підприємницької діяльності. Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, такими рішеннями є установчий договір;
- статут підприємства (якщо відповідно до законодавства це необхідно для створюваної організаційної форми суб'єкта підприємництва);
2) свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності у виконавчому комітеті міської, районної в місті Ради або в районній, міській міст Києва і Севастополя державній адміністрації за його місцезнаходженням (місцем проживання); свідоцтво про реєстрацію представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні;
4) довідка уповноваженого банку про наявність рахунків в національній та іноземній валютах, прізвище, ім'я, по батькові головного бухгалтера підприємства, № телефонів;
5) наказ по підприємству про призначення відповідальних працівників за роботу з митницею, їх прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, зразки підписів, зразок печатки, яка використовується при оформленні документів в митних органах.
Інспектор вантажного відділу (поста) митниці, відповідальний за облік, звіряє копії з оригіналами поданих документів, завіряє обидва примірники "Облікової картки суб'єкта ЗЕД" особистою номерною печаткою, після чого - один примірник картки залишає в справах митниці разом з копіями поданих на облік документів, а другий - видає на руки заявникові, як свідоцтво про облік в митних органах. Кожному суб”єкту зовнішньоекономічної діяльності присвоюється обліковий номер.
Облікова картка учасника зовнішньоекономічної діяльності обліковується в окремому журналі, який має такі графи: номер по порядку, номер облікової картки, дата обліку, назва підприємства, прізвище, ім'я, по батькові інспектора, що ставив на облік підприємство, його підпис. За необхідністю, до журналу може вноситись й інша інформація. Крім того, інформація про суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що є на обліку в митних органах, вноситься до електронної бази даних. Учаснику зовнішньоекономічної діяльності може бути відмовлено в обліку тільки в тому випадку, якщо до митного органу подано не повний комплект документів або вони містять недостовірні дані. При митному оформленні суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності в митниці не за місцем обліку, до цієї митниці подається завірена митницею (де зареєстрований суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності) копія облікової картки суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Як ми вже зазначили вище, митне оформлення може здійснюватись підприємством не самостійно, а за допомогою іншого підприємства, з яким укладено відповідний договір і яке пройшло спеціальну процедуру допущення митницею до декларування. Розглянемо більш детально цю процедуру.
Для здійснення декларування такому підприємству необхідно отримати свідоцтво про визнання його декларантом, а також мати у своєму штаті осіб, уповноважених на декларування, які отримали відповідні кваліфікаційні свідоцтва.
Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, має право від свого імені за рахунок і за дорученням власника (володільця) вантажу самостійно здійснювати наступні операції в галузі митної справи:
а) декларувати товари, транспортні засоби та інші предмети;
б) подавати митному органу України документи, необхідні для митного оформлення;
в) пред'являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що декларуються;
г) забезпечувати сплату митних платежів, установлених для товарів, транспортних засобів та інших предметів, що декларуються;
д) виконувати в межах своєї компетенції інші дії, необхідні для митного оформлення та митного контролю товарів і транспортних засобів, що декларуються;
е) оскаржувати у визначеному порядку рішення митних органів України.
Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, зобов'язане:
б) на вимогу митного органу пред'являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України;
в) надавати митному органу України документи, що містять відомості, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення;
г) перевіряти дійсність документів, необхідних для митного оформлення, отриманих від власника (володільця) вантажу;
д) на вимогу митного органу України бути присутнім при митному оформленні товарів і транспортних засобів та сприяти працівникам митниці під час митного оформлення вантажів;
е) здійснювати на вимогу митниці визначення кількості, завантаження, розвантаження, перевантаження товарів, виправлення пошкодженої упаковки, відкриття упаковки, пакування чи перепакування товарів, що підлягають митному оформленню, а також відкриття приміщень та інших місць, де можуть знаходитися зазначені товари;
є) правильно нараховувати митні платежі;
ж) сплачувати митні платежі, встановлені для задекларованих товарів, якщо це передбачено угодою підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, з власником (володільцем) вантажу;
з) здійснювати у формах, які не суперечать чинному законодавству України, контроль за своєчасною і повною сплатою митних платежів власником (володільцем) вантажу;
и) сприяти, при необхідності, проведенню ветеринарного, фітосанітарного та інших видів державного контролю, якому підлягають задекларовані товари, транспортні засоби та інші предмети;
і) дотримуватись умов та обмежень щодо використання товарів, транспортних засобів та інших предметів, розпорядження ними, якщо митне оформлення не завершено;
ї) негайно інформувати митні органи про пошкодження тари й упаковки, невідповідність товарів відомостям про них у транспортних, комерційних та інших документах, які мають відношення до митної справи;
к) забезпечувати відповідність використовуваних ним засобів автоматичного оброблення інформації та програмних продуктів засобам автоматичного оброблення інформації та програмним продуктам, що використовуються митними органами України;
л) подавати для ознайомлення суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, на їх вимогу, свідоцтво про визнання підприємства декларантом, Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, та інформацію про умови угоди між підприємством, що здійснює декларування на підставі договору, та власником (володільцем) вантажу;
м) вести реєстр укладених договорів із власниками (володільцями) вантажів та подавати митниці, на її вимогу, угоди між підприємством, що здійснює декларування на підставі договору та власниками (володільцями) вантажів;
н) перевіряти повноваження власника (володільця) щодо приналежності йому товарів, транспортних засобів та інших предметів;
о) надавати консультації власникам (володільцям) вантажів щодо вимог митного законодавства України;
п) користуватися послугами виключно тих осіб, уповноважених на декларування, які зараховані до штату підприємства, що здійснює декларування на підставі договору;
р) протягом трьох робочих днів інформувати митницю про факти прийому на роботу або звільнення з роботи особи, уповноваженої на декларування;
с) забезпечувати відповідність знань осіб, уповноважених на декларування, які зараховані до штату підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, до вимог, передбачених митним законодавством України;
При здійсненні митного оформлення підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, виконує обов'язки і несе відповідальність у повному обсязі як власник (володілець), що самостійно переміщує товари чи інші предмети через митний кордон України.
Взаємовідносини підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, з власником (володільцем) вантажу базуються на договірній основі. Такий договір укладається в письмовій формі.
Для отримання свідоцтва про визнання підприємства декларантом особа подає до митниці, у зоні діяльності якої знаходиться, такі документи:
1) заяву на ім'я Голови Держмитслужби України, в якій необхідно викласти такі відомості:
- повну назву організації (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для приватних підприємців);
- юридичну адресу;
- фактичну адресу;
- наявність рахунків у національній та іноземній валюті;
- назви та адреси філій (за умови їх наявності);
2) заяву на ім'я начальника митниці стосовно погодження митницею видачі свідоцтва про визнання підприємства декларантом;
3) нотаріально завірені копії установчих і реєстраційних документів (статут, установчий договір, свідоцтво про державну реєстрацію та довідку органів державної статистики про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України) та відповідні документи філій або представництв цих підприємств, якщо ці філії або представництва будуть здійснювати таку ж діяльність;
4) довідку банківського закладу про наявність рахунка і відсутність заборгованості;
5) копію платіжного доручення про перерахування коштів за отримання свідоцтва про визнання підприємства декларантом у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Після перевірки митницею відповідності поданих документів та їх погодження вона готує лист - узгодження про доцільність видачі свідоцтва про визнання підприємства декларантом, а у разі відмови від погодження, - митниця повідомляє про це заявника письмово із зазначенням причин відмови.
Пакет документів, визначених вище та лист узгодження митниці надсилаються на адресу Державної митної служби України, яка і видає свідоцтво про визнання підприємства декларантом.
Як вже зазначалось вище, крім отримання підприємством свідоцтва про визнання його декларантом, це підприємство повинно мати у своєму штаті осіб, уповноважених на декларування, які отримали відповідні кваліфікаційні свідоцтва. Для видачі кваліфікаційного свідоцтва у митниці створюється екзаменаційна комісія, яка приймає екзамени у кандидатів з метою визначення достатності їх рівня знань і кваліфікації для здійснення декларування.
Розглянемо деякі елементи декларування. Декларування товарів та майна, вартість якого більше 100 доларів США, здійснюється шляхом заявлення відомостей про них у митній декларації, а також в усній формі при переміщенні товарів та майна в ручній поклажі та багажі осіб, які прямують через митний кордон України. Вантажна митна декларація заповнюється на повну партію товарів чи майна при умові, що по відношенню до таких товарів чи майна встановлено один і той же митний режим.
Якщо партія включає товари та майно, у відношенні до яких встановлено різний режим, то заповнюється така кількість вантажних митних декларацій, яка відповідає кількості цих режимів. При декларуванні товарів чи майна декларант сам обирає митний режим, згідно з яким він здійснює ввезення (вивезення) в Україну товарів чи майна і вказує його у вантажній митній декларації. Види митних режимів залежать від подальшого використання товарів, які переміщуються через митний кордон: товари можуть ввозитись (вивозитись) в Україну для вільного використання, тобто розпорядження ними без митного контролю; товари можуть ввозитись (вивозитись) тимчасово, тобто за умови зворотного їх вивезення (ввезення); товари можуть переміщуватись транзитом через територію України, товари можуть ввозитись для переробки на митній території України або вивозитись для переробки за межами митної території України, товари можуть ввозитись для продажу в магазині безмитної торгівлі, тощо.
У випадку залишення в Україні або за її межами майна тимчасово ввезеного в Україну або тимчасово вивезеного з України, воно підлягає повторному декларуванню шляхом подання нової вантажної митної декларації. Іноземні товари, що переміщуються через територію України транзитом декларуються у випадку, якщо їх перевезення не оформлено згідно з вимогами системи міжнародного митного транзиту, учасницею якого являється Україна та пункт пропуску в Україну і пункт пропуску за її межі не співпадають.
Після декларування товарів та майна та їх пред'явлення декларантом або транспортною організацією митниці здійснюється митне оформлення, для якого необхідні наступні документи:
- декларація;
- належним чином засвідчені копії ліцензій;
- дозволи інших державних органів, якщо товари підлягають контролю цих органів;
- документи, що підтверджують внесення відповідних митних платежів;
- інші документи, вказані в декларації та передбачені нормативними актами.
Для митного оформлення іноземних товарів, що переміщуються транзитом через територію України необхідно додатково також представити дозвіл на транзит через територію України.
У процесі митного оформлення товарів перевіряється наявність всіх документів, необхідних для митного оформлення товарів; відповідність заповнення декларації вимогам, передбаченим в діючих нормативних актах, що регулюють порядок заповнення вантажної митної декларації. При перевірці правильності заповнення декларації використовуються відомості, що містяться в супровідних, транспортних, комерційних та інших документах, а також результати митного огляду. Якщо майно ввозиться в Україну чи вивозиться з України тимчасово, перевіряється наявність вказівок про обставини зворотного вивезення з України або ввезення в Україну заявленого майна. По закінченні митного оформлення митний орган реєструє декларацію та додаткові аркуші і присвоює їй відповідний номер, який проставляється в декларації. Штампи про результати митного оформлення проставляються в розділі "Д" всіх аркушів декларації і засвідчуються особистою номерною печаткою працівника митного органу, який проводив оформлення. Після цього товари чи майно підлягають пропуску через митний кордон України.
Оформлені митницею аркуші вантажної митної декларації ( далі - ВМД) розподіляються у такому порядку:
перший основний аркуш ("примірник для митниці") зберігається разом з комплектом документів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення, в митному підрозділі, що здійснював митне оформлення, протягом 12 календарних місяців, після чого передається на зберігання до архіву митниці;
другий основний аркуш ("примірник для статистики") використовується у підрозділі митної статистики органу Державної митної служби;
третій основний аркуш ("примірник для митниці") використовується у підрозділі митних доходів та платежів органу Державної митної служби;
четвертий основний аркуш ("примірник для митниці") використовується залежно від виду зовнішньоекономічної операції:
а) під час оформлення товару, що вивозиться за межі митної території України, аркуш передається декларанту для доставки разом з товаром у пункт пропуску на державному кордоні України. Після проведення процедури пропуску він передається до архіву митниці, що здійснила пропуск товару через державний кордон;
б) під час оформлення товару, що ввозиться на митну територію України, аркуш передається декларанту;
в) п'ятий основний аркуш ("примірник для декларанта") передається декларанту.
Якщо декларування товару проводиться особою, уповноваженою на декларування, то:
під час митного оформлення товару, що ввозиться на митну територію України, четвертий аркуш ВМД передається власникові товару, а п'ятий аркуш - особі, уповноваженій на декларування;
під час митного оформлення експорту товару на прохання декларанта передбачається оформлення шостого аркуша ВМД, при цьому він повинен бути копією п'ятого аркуша. При використанні шостого аркуша ВМД на зворотному боці першого і п'ятого аркушів декларантом робиться запис "Оформлено шостий аркуш ВМД", який засвідчується печаткою декларанта. При цьому п'ятий аркуш ВМД передається власникові товару.