Бюджетний менеджмент (2004)

Як вже було зазначено вище, митні органи здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю сплати митних платежів, а саме: мита, податку на додану вартість та акцизного збору по товарах, що переміщуються через митний кордон України.

Розглянемо перш за все особливості контролю митних органів за сплатою мита. Товари та інші предмети, що ввозяться на територію України, обкладаються митом за ставками Єдиного митного тарифу України та законів України щодо оподаткування підакцизних товарів. Мито стягується з усіх суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб - у відношенні товарів, що ввозяться на територію України, в тому числі в супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, а також тих, що пересилаються. Мито сплачується митним органам України до або на момент прийняття вантажної митної декларації до митного оформлення, а стосовно товарів та інших предметів, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, - підприємствам зв'язку.

Платники мита зобов'язані пред'являти за вимогою посадових осіб митниць всю комерційну, включаючи бухгалтерсько-фінансову, документацію, яка має відношення до розрахунків по зовнішньоекономічних операціях. Товари, за які не було сплачене мито, або по сплаті мита не була надана відстрочка, пропуску митними органами не підлягають.

Сума мита зараховується на депозитний рахунок митниці, яка перераховує ці суми до державного бюджету у встановлені строки. Митниця контролює надходження коштів на депозитний рахунок по випискам банку.

Мито нараховується митними органами виходячи з митної вартості або кількісних показників та встановлених ставок мита. Для того, щоб митним органам визначити правильність нарахування мита, їм необхідно перевірити відповідність заявленої митної вартості товарів реальним цінам. При явній невідповідності цих величин, митну вартість товарів встановлюють митні органи, виходячи з цін на ідентичні товари чи інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів.

Одне з головних завдань митних органів - визначення тарифної позиції, якій відповідає товар чи предмет, що перетинає митний кордон, оскільки від цього залежить розмір ставки мита. Митні органи при визначенні відповідності предмету, який перетинає митний кордон, тарифній позиції, керуються такими положеннями:

а) визначальним елементом класифікації є належність предмета до конкретної товарної позиції Тарифу (найменування розділів і глав мають допомагати у користуванні Тарифом):

б) предмети, що пред'явлені до митного контролю в розібраному чи нерозібраному вигляді, класифікуються за тією товарною позицією, до якої належить предмет у зібраному вигляді;

в) якщо предмет може бути віднесений до двох або більше товарних позицій одночасно, перевага віддається товарній позиції, що містить в собі більш детальний опис предмета. Це положення повинно застосовуватися в усіх випадках процедури товарної класифікації з метою обкладання митом;

г) предмети, які містять в собі суміш різних компонентів або набори, що призначені для продажу, які укомплектовано різними предметами, класифікуються за предметом або матеріалом, що визначає товарну характеристику набору.

Оскільки ставки ввізного мита є диференційованими, митним органами необхідно звернути увагу на правильність визначення країни походження товарів, оскільки від цього залежить які саме ставки мита: преференційні, пільгові чи повні застосовуються.

До товарів та інших предметів, що походять з країн, які входять разом з Україною до митних союзів, або утворюють з нею спеціальні митні зони, і при встановленні будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами з участю України, а також до товарів та інших предметів, що походять з країн, що розвиваються, за винятком товарів, які належать до товарних груп 25-97, застосовуються преференційні ставки Єдиного митного тарифу. При звільненні від сплати мита товарів в межах товарних груп 1-24, що ввозяться та походять з країн, що розвиваються, походження товарів повинно бути засвідчено Сертифікатом походження форми А. Тарифні преференції встановлюються на товари, які походять з країн, що розвиваються, і на які поширюється тарифний преференційний режим, при умові безпосередньої закупки в цих країнах.

До товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, а також до товарів та інших предметів, що походять з країн, що розвиваються (в межах товарних груп 25-97) застосовуються пільгові ставки Тарифу.

До решти товарів та інших предметів, а також предметів, які ввозяться (пересилаються) громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, застосовуються повні ставки Тарифу.

Країною походження товарів вважається країна, де товари було повністю вироблено або піддано достатній переробці чи обробці.

Товарами, повністю виробленими в даній країні, вважаються такі:

а) корисні копалини, видобуті в межах її території або економічної зони;

б) рослинна продукція, вирощена на її ґрунті;

в) живі тварини, вирощені в ній;

г) продукція, одержана в ній від живих тварин;

д) вироблена в ній продукція мисливського, рибальського і морського промислу;

е) продукція морського промислу, добута або вироблена у Світовому океані суднами даної країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;

є) вторинна сировина і відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснюваних у даній країні;

ж) товари, вироблені в даній країні виключно з продукції, зазначеної в пунктах "а" - "є".

Переробка або обробка товарів у даній країні вважається достатньою, якщо:

декларовані товари класифікуються в тарифній позиції іншій, ніж матеріали або вироби, що походять з третіх країн і були використані для їх виготовлення;

у вартості декларованих товарів частка добавленої вартості становить не менш як 50 відсотків.

Не можуть визнаватися як достатня переробка товарів такі технологічні операції:

щодо схоронності товарів під час їх зберігання чи транспортування;

підготовка товарів до продажу і транспортування (подріблення партії, формування відправлень, сортування та переупакування);

прості складальні операції;

змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових.

преференціями, відбувається на основі Угоди "Про уніфіковані правила, які визначають походження товарів з країн, що розвиваються, при наданні тарифних преференцій у рамках Загальної системи преференцій", 1980 року.

Існують деякі особливості стягнення імпортного мита з фізичних осіб. Предмети, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства (надалі - громадяни), підлягають обкладенню митом за повними ставками Єдиного митного тарифу.

Звільняються від сплати мита такі предмети, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України громадянами:

- товари (крім вино-горілчаних і тютюнових виробів) загальною вартістю, еквівалентною 200 євро включно;

- предмети особистого користування (за винятком транспортних засобів індивідуального користування та запасних частин до них), що тимчасово ввозяться на митну територію України;

- речі, що ввозяться (пересилаються) при переселенні на постійне місце проживання в Україну;

- горілчані вироби у кількості 1 літра, вино - 2 літрів, тютюнові вироби - 200 цигарок (або 200 грамів цих виробів) на одну особу.

- транспортні засоби, призначені для власного користування (не більше одного найменування на одну особу), які ввозяться на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення протягом одного року громадянами, які постійно проживають за кордоном, без сплати мита.

У разі відчуження тимчасово ввезеного транспортного засобу з дозволу митного органу, такий транспортний засіб підлягає обкладенню митом. Транспортні засоби та запасні частини до них, що ввозяться на митну територію України громадянами, які постійно проживають в Україні, підлягають пропуску тільки при умові сплати мита.

При ввезенні товарів, загальною вартістю, що перевищує еквівалент 200 євро, сплачується мито за повними ставками Єдиного митного тарифу з заповненням уніфікованої квитанції МД-1. Мито на предмети, що ввозяться громадянами, нараховується, виходячи з вартості цих предметів, на підставі цін на них на момент ввезення. Підтвердженням ціни для митниці є відповідні документи (чек, рахунок-фактура і т.п.) або заява громадянина. При відсутності вказаних документів і заяви, або при явній невідповідності заявленої чи вказаної в документі ціни реальної вартості предмета, митниця встановлює ціну на підставі ціни на ідентичні чи подібні предмети.

Відстрочка сплати мита у відношенні товарів, що ввозяться фізичними особами, не допускається.

Далі розглянемо особливості контролю митних органів за сплатою податку на додану вартість та акцизного збору, по товарах, що переміщуються через митний кордон України юридичними особами.

Податок на додану вартість сплачується платниками податку - одержувачами (покупцями та замовниками) товарів або, за їх дорученням, особами, уповноваженими на декларування, одночасно зі сплатою мита (до або на момент подання вантажної митної декларації до митного оформлення).

Умовою переміщення через митний кордон України підакцизних товарів при їх ввезенні на митну територію України є попередня (акцизна) вантажна митна декларація на такі товари, оформлена в митниці за місцем державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності - імпортерів таких товарів зі сплатою під час її оформлення всіх належних платежів (ввізного мита, податку на додану вартість, акцизного та митних зборів).

Умовою переміщення через митний кордон України окремих видів товарів ввезення яких згідно з встановленим переліком на митну територію України здійснюється за умови оформлення попередньої вантажної митної декларації є подання попередньої вантажної митної декларації, оформленої в митниці за місцем державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності зі сплатою під час її оформлення митних платежів (мита, митних зборів, ПДВ) або наданні документа у вигляді гарантії незалежного фінансового посередника щодо обов'язкової доставки товарів до митниць призначення. В цьому випадку при недоставленні відповідних товарів до митниць призначення фінансовий посередник сплачує всю суму нарахованих митних платежів за цей товар.

Особливістю контролю за правильністю обчислення і своєчасністю сплати ПДВ та акцизного збору з товарів, що імпортуються в Україну, є те, що митні органи здійснюють такий контроль тільки під час митного оформлення. В подальшому, при реалізації товарів, що були імпортовані, контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати ПДВ та акцизного збору здійснюється державними податковими органами.

Контроль за сплатою акцизного збору з товарів, що імпортуються в Україну і які відповідно до законодавства підлягають позначенню марками акцизного збору, здійснюється митними органами разом з державними податковими органами. Під час митного оформлення таких товарів підтвердженням сплати акцизного збору є заявка-розрахунок на одержання марок з відміткою про повну сплату сум акцизного збору, які були нараховані відповідно до ставок акцизного збору та курсу валют, установленого Національним банком України на момент придбання марок акцизного збору.

Ввезені суб'єктами підприємницької діяльності товари, на які поширюються податкові пільги згідно з актами законодавствами, підлягають митному оформленню за умови подання митному органу імпортером заяви про мету ввезення та подальшого використання цих товарів та надання зобов'язання про їх використання виключно з тією метою, яку передбачає пільговий режим оподаткування.

Платники податку на додану вартість та акцизного збору з товарів, що імпортуються в Україну, перераховують зазначені платежі на депозитні рахунки митних установ. Моментом сплати податку на додану вартість та акцизного збору з товарів, що імпортуються на територію України (крім випадків, коли суми акцизного збору відповідно до чинного законодавства України сплачуються податковим органам під час покупки марок акцизного збору) є момент фактичного надходження коштів на рахунок митної установи у вигляді передплати за митне оформлення. Як підтвердження сплати податку на додану вартість та акцизного збору декларантом разом із заповненою декларацією подаються платіжні документи. Копії цих документів з відмітками про сплату зберігаються у справах відділу митних доходів та платежів митниці разом з примірником вантажної митної декларації.

Нарахування суми ввізного мита, податку на додану вартість і акцизного збору проводиться в графі 47 вантажної митної декларації в такому порядку.

У першій колонці "Вид" вказується тризначний шифр платежу, що нараховується по вантажній митній декларації, відповідно до Класифікатора видів митних платежів.

У другій колонці "Основа нарахування" вказується:

- при нарахуванні мита: митна вартість товару чи кількість товару, заявленого у графі 31, в залежності від основи для нарахування мита;

- при нарахуванні акцизного збору (у випадках, передбачених чинним законодавством України):

митна вартість товару з урахуванням сум митних зборів та мита або кількість заявленого в графі 31 товару в залежності від основи для нарахування акцизного збору;

- при нарахуванні податку на додану вартість (у випадках, передбачених чинним законодавством України):

митна вартість товару з урахуванням сум митних зборів, мита та акцизного збору.

У третій колонці "Ставка" вказується:

- при нарахуванні мита: установлений розмір ставки мита згідно зі ставками Єдиного митного тарифу або у твердих ставках (наприклад, в євро) з одиниці товару;

- при нарахуванні акцизного збору:

установлений розмір ставки у відсотках до обороту або у твердих ставках (наприклад, в євро) з одиниці товару згідно з чинним законодавством;

- при нарахуванні податку на додану вартість:

установлений розмір ставки податку на добавлену вартість згідно з чинним законодавством.

У четвертій колонці "Сума" вказується нарахована на основі зазначеної ставки сума відповідного митного платежу, що підлягає сплаті.

У п'ятій колонці "Спосіб платежу" зазначається спосіб розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунку.

Як підтвердження про сплату митних платежів, до заповненої вантажної митної декларації повинен додаватися примірник платіжного доручення з відміткою банку. Суми податку на додану вартість та акцизного збору після оформлення митної декларації включаються в реєстр на перерахування до Державного бюджету України відповідно до бюджетної класифікації. Суми податку на додану вартість та акцизного збору з товарів, що імпортуються в Україну, митні органи перераховують у встановлені чинним законодавством терміни з дати оформлення вантажної митної декларації до Державного бюджету за окремими платіжними дорученнями на кожен вид платежу.

Державною митною службою щомісячно, 15 числа кожного місяця, що настає за звітним, подаються до Державного казначейства та до Державної податкової адміністрації відомості про перераховані до Держбюджету суми ПДВ з імпортних товарів у розрізі областей та митних установ. Щомісячно, до 15 числа місяця, що настає за звітним, реєстри відомостей про сплачений ПДВ у розрізі платників (суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності) передаються митними органами до обласних фінансових органів та до податкових адміністрацій.

Для забезпечення обліку та контролю за фактично нарахованими та сплаченими ПДВ та акцизним збором митними органами ведуться особові рахунки підприємств у встановленому Державною митною службою порядку. Повернення надміру чи помилково нарахованих і сплачених сум ПДВ та акцизного збору здійснюється митними органами у разі подання їм оформленої вантажної митної декларації на ввезення товарів та розрахункових платіжних документів про їх сплату, якщо не минув річний термін з дня внесення платежів до бюджету.

Не сплачені у визначені терміни суми ПДВ та акцизного збору з імпортованих товарів (включаючи платежі за виданими векселями), а також суми цих податків, не сплачені внаслідок інших дій (порушення митних правил), що спричинило їх недоїмку, списуються уповноваженими установами банку в установленому законодавством порядку.

Далі розглянемо особливості контролю митних органів за сплатою податку на додану вартість та акцизного збору, по товарах, що переміщуються через митний кордон України фізичними особами.

Громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - громадяни) при ввезенні (пересиланні) предметів (товарів) на митну територію України сплачують податок на додану вартість та акцизний збір на предмети (товари), що ввозяться (пересилаються) ними на митну територію України і підлягають обкладенню зазначеними податками згідно з чинним законодавством.

Нарахування і справляння податку на додану вартість та акцизного збору з громадян здійснюється одночасно з нарахуванням і справлянням інших податків та зборів (мита, митних зборів) при митному оформленні предметів (товарів), що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України. Не підлягають пропуску на митну територію України предмети (товари), за які при ввезенні (пересиланні) на митну територію України (або при митному оформленні у внутрішніх митницях) не сплачено нараховані податки та збори.

При відчуженні тимчасово ввезених на митну територію України предметів (товарів) сплачуються податок на додану вартість (якщо відповідно до чинного законодавства такі предмети підлягають обкладенню ввізним митом), а по підакцизним товарам акцизний збір, незалежно від дати фактичного ввезення таких предметів на митну територію України (тобто, у такому випадку, датою ввезення на митну територію України вважається дата заявлення предметів (товарів) митниці з метою переоформлення їх з режиму тимчасового ввезення в режим ввезення для вільного використання).

Митна вартість предметів (товарів) визначається за заявами громадян (у тому числі усними) і може підтверджуватись відповідними товарними чеками, рахунками-фактурами, договорами купівлі-продажу, міни, дарування, тощо. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності заявленої митної вартості предметів (товарів) митні органи можуть самостійно встановлювати їх вартість на підставі наявної цінової інформації (каталогів, прайс-листів, чеків, рахунків-фактур тощо) на такі або аналогічні предмети (товари) в країні їх придбання.

Податок на додану вартість та акцизний збір нараховується та справляється на предмети (товари), що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України і підлягають обкладенню митом. Не підлягають обкладенню податком на додану вартість та акцизним збором при ввезенні (пересиланні) на митну територію України:

а) предмети (товари) загальна вартість яких не перевищує еквівалент 200 євро;

б) горілчані вироби у кількості 1 літра;

в) вино у кількості 2 літрів;

г) тютюнові вироби у кількості 200 цигарок (або 200 грамів цих виробів);

д) предмети особистого користування, незалежно від їх вартості, що тимчасово ввозяться (пересилаються) на митну територію України під зобов'язання про їх зворотне вивезення без будь-яких змін, крім природного зношення;

е) речі, що ввозяться (пересилаються) при переселенні на постійне місце проживання в Україну;

є) предмети, що ввозяться після їх тимчасового вивезення без будь-яких змін, крім природного зношення (при наявності документів, що підтверджують факт їх тимчасового вивезення).

Нарахування мита, податку на додану вартість та акцизного збору здійснюється одночасно і оформляється на бланку квитанції форми МД-1. Сплата податку на додану вартість та акцизного збору громадянами здійснюється у порядку, встановленому для сплати мита.