5.3 Економічна модель Німеччини
Після завершення Другої світової війни у 1949 році на території західної зони окупації утворилася Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) зі столицею м. Бонн, а у східній частині колишнього Рейху у тому ж році було проголошено створення Німецької Демократичної Республіки (НДР), яка приступила до побудови соціалізму у своїй країні. Східна частина Берліну стала столицею НДР, а західна – отримала особовий статус, перетворившись у місто-державу. Упродовж 60-70-х рр. ХХ ст. кордон ФРН-НДР перетворився у зону протистояння двох економічних, політичних та ідеологічних систем. Розвал соціалістичного табору, що мав місце наприкінці 80-х – поч. 90-х років призвів до об’єднання двох Німеччин та перенесення історичної столиці – до м. Берлін (3 жовтня 1990 р.). Проте процес консолідації німецького суспільства виявився досить складним. За різними даними на системну трансформацію Східної Німеччини було витрачено тільки у перші роки об’єднання понад 500 млрд. німецьких марок (близько 250 млрд. євро), однак навіть і зараз більшість земель колишньої НДР (за виключенням Берліну) відносять до депресивних, а відтак вони мають право на отримання системної допомоги як національних фінансових джерел, так і зі структурних фондів Європейського Союзу.