Німеччину відносять до високорозвинутих постіндустріальних країн світу, значення якої у світовій та європейській економіці є досить вагомим. Питома вага країни у виробництві світового ВВП (за ПКС) у 2000-му році становила 4,6%, у той час коли частка населення Німеччини (загальна чисельність – 82,5 млн., поч. 2004 р.) складала лише 1,4% світового. За обсягами промислового виробництва країна посідає четверте місце у світі після США, Китаю та Японії. У той же час експорт країни становить 10,1% світового, а імпорт – 10,5%. За розрахунками, які були проведені групою Майкла Портера до Світового Економічного Форуму (2003) Німеччина посідала п’яте місце в світі за індексом мікроекономічної конкуренції після Фінляндії, США, Швеції та Данії, а за індикатором оперативності та стратегічності компаній – не мала рівних. Слід також відзначити, що ФРН посідає третє місце у світі за технологічною потужністю, хоча за Індексом технологічних досягнень вийшла лише на 11-е. За показником Індексу розвитку людського потенціалу країна посідає лише 18-е місце у світі (2001), а ось за реальною заробітною платою за годину праці значно випереджає США, Японію і більшість європейських країн.
Німеччина має досить міцні позиції в Європейському Союзі, засновником якого вона була. У 2003 році за попередніми оцінками країна виробила ВВП (за валютним курсом) в розмірі 2160 млрд. євро, що становило 22,8% аналогічного показника всього ЄС–15. Проте, у відносних показниках, хоча вона і має вищий ніж середній по Євросоюзу індикатор ВВП на душу населення – 106,1%, однак значно поступається Данії (146%), Ірландії (138%), Люксембургу (203%), Нідерландам (115,8%), а також Австрії, Фінляндії, Швеції та Великобританії.
Німецькі компанії посідають провідні позиції у світовій та європейській економіці. Так, корпорація Daimler-Chrysler вийшла на сьоме місце в світі за торговим оборотом – 152,8 млрд. євро (2001). Глобальними лідерами є також Volkswagen (автомобілебудування), Siemens (електротехніка та електроніка), Eon (енергетика), Metro (торгівля) та інші.