Економіка зарубіжних країн (2005)

На початку ХХІ ст. Німеччина мала у цілому типову для постіндустріальних країн структуру господарства, у якій на аграрний сектор припадало – 1,2%, промисловість – 30,4%, сферу послуг – 68,4% створюваного ВВП. Приблизно аналогічною до цього була структура зайнятості з відповідними показниками 2,7%; 33,7% та 63,6%.

Для сучасної економіки ФРН характерний високий рівень централізації та концентрації капіталу. Так, за даними В.К.Ломакіна (1999) в обробній промисловості на 100 найбільших фірм припадає близько 60% загального обороту і понад 50% загальної чисельності зайнятих. Серед 50-ти найбільших компаній світу – сім німецьких, а серед 50-ти найбільших ТНБ – вісім розташовані в ФРН.

Промисловість. Країна є одним з найбільших у світі виробників сталі, вугілля та цементу, хімічних товарів, машин, транспортних засобів, верстатів, електроніки, кораблів, продуктів харчування і текстилю. З огляду на таку спеціалізацію доцільним є розгляд рівнів капіталізації провідних німецьких корпорацій, що досить добре показано у табл. 5.2. Як випливає з неї, найбільші німецькі концерни не є подібними до американських за рівнем капіталізації. Тільки десять наведених в таблиці фірм мали у 2000-му році таку ж саму сумарну капіталізацію, як одна американська ТНК “Майкрософт”.

Разом з тим, позиції промислових гігантів ФРН в європейській економіці є досить значними. Тут передусім слід виділити автомобільного гіганта Daimler-Chrysler, який утворився через злиття-поглинання відповідних німецької та американської фірм. За торговим оборотом у 2002 році він посідав сьоме місце у світі (152873 млн. євро), хоча і мав за той рік збитки в розмірі 662 млн. євро. Далі за ними йшов Volkswagen з відповідним оборотом у 88540 млн. євро та позитивним прибутком у 2,9 млрд. євро.

Лідерами європейської хімічної та хіміко-фармацевтичної індустрії зараз виступають німецькі концерни BASF, Bayer, які мають приблизно однаковий торговий оборот, який оцінюється у 30-32 млрд. євро та приблизно однакову чисельність працюючих 95-110 тис. працівників.

Найбільшою електротехнічною корпорацією країни є Siemens з числом зайнятих майже у 0,5 млн. осіб та торговим оборотом у 87 млрд. євро (2001). Значно відстає від неї промисловий гігант Bosch з відповідними показниками: 213 тис. осіб та 34 млрд. євро.

Головними факторами, які зумовлюють подальший розвиток промислової структури ФРН є:

Зрушення у галузевій та територіальній структурі виробництва викликані об’єднанням країни та диверсифікацією наукоємких галузей, за показником яких німецькі фірми значно відстають від американських.

Суттєвими змінами у структурі інвестицій, при яких майже 80% капіталовкладень направлялося на заміну обладнання та його модернізацію.

Традиційно високою якістю виробництва та сталістю ринків збуту високотехнологічної продукції, яка обслуговувалася широкою мережею сервісних центрів по всьому світу.

Високим рівнем конкурентоспроможності німецьких товарів та довірою споживачів до брендів провідних фірм ФРН.

Зниженням витрат виробництва, яке розпочалося лише у ХХІ ст.

Наявністю сімейних кланів в промисловості – Siemens, Opel, Bosch, чиї позиції останнім часом були далеко не завжди вдалими з точки зору стратегії розвитку фірми та залучення інвестицій в них.

Зростанням питомої ваги малого та середнього бізнесу, який вже зараз виробляє понад 40% ВВП країни та забезпечує 40% товарного експорту.

Сільське господарство. Асортимент продукції, що випускається є типовим для європейських країн: картопля, пшениця, ячмінь, цукровий буряк. Традиційно розвинутим є тваринництво: розведення великої рогатої худоби, свиней, птахівництво. При цьому в структурі аграрного виробництва домінуючою є галузь тваринництва. Разом з тим слід підкреслити, що все сільське господарство є високо дотаційним. Основні субсидії надходять на компліментарній основі з бюджету земель, федерального бюджету та структурних фондів Європейського Союзу. Проте не зважаючи на високу продуктивність праці в аграрному секторі, наукові підходи до виробництва та реалізації продукції та максимальну (за світовими мірками) фінансову підтримку, країна забезпечена власним виробництвом лише на 80-90%, а рівень доходності поступається багатьом країнам ЄС.

Особливостями сучасного аграрного комплексу ФРН є:

Зниження загальної чисельності фермерських господарств та їх укрупнення.

Підвищення механізації сільського господарства за рахунок зростання потужності техніки та її універсалізації.

Підвищення автоматизації та хімізації аграрного процесу.

Швидке поширення вертикальної інтеграції, яка об’єднала аграрне виробництво, обслуговуючі галузі, транспорт, харчові компанії, спеціалізовані банки, аграрні фонди та сучасні логістичні схеми.

Сфера послуг є домінуючою в структурі господарства країни. Основними галузями виступають ті, що безпосередньо пов’язані із забезпеченням соціальної складової суспільного відтворення, а саме – освіта, охорона оточуючого середовища, медичне обслуговування, соціальне забезпечення, державне управління, торгівля, транспорт, банківська сфера тощо.

При цьому найбільшу питому вагу мають торгівля і транспорт, в яких зайнято близько 20% сукупної робочої сили. При цьому слід виділити міцні позиції одного з європейських торгових лідерів – компанію “Metro”, щорічний торговельний оборот якої складає близько 50 млрд. євро і в якій працює понад 240 тис. робітників та службовців. Перші сходинки на європейському транспортному ринку також посідають німецькі компанії – Lufthansa (авіаційний транспорт) з торговим оборотом в 16,7 млрд. євро і з чисельністю зайнятих 88 тис. та Bahn (залізничний транспорт), відповідні показники якої становлять 15,7 млрд. євро та 214 тис. працюючих.

Окремо слід сказати про банківську сферу, в якій країна також виступає не тільки європейським, а й світовим лідером. Специфіка цього сектору полягає в наступному:

фінансовий контроль над виробництвом здійснюють провідні німецькі банки через акціонування відповідних фірм та корпорацій;

в країні створена двоступенева банківська система, яка складається з головного Дойче Бундесбанку, Центральних банків земель та численних відділень та філій; крім цього виділяються приватні банки, функції кожного з яких чітко регламентовані;

комерційні банки в основному мають універсальні функції, що забезпечує їм більш високу стабільність за рахунок високого рівня диверсифікації послуг, що надаються;

найбільший рівень централізації капіталу був досягнутий Німеччиною в кредитній сфері. При цьому провідні позиції у цій галузі посіли “Дойче банк”, “Дрезднер банк”, “Комерц банк”;

широкого розповсюдження набула система ощадних кас та земельних банків, послугами, яких користується більша половина населення країни.