Економіка зарубіжних країн (2005)

Як і більшість постіндустріальних країн Великобританія має негативне сальдо зовнішньої торгівлі, яке вже у ХХІ ст. зросло з 53 млрд. дол.. у 2000-му році до 67 у 2001. Загальний обсяг експорту тоді ж становив 273,5 млрд. дол., що дозволяло країні чітко утримувати за його обсягами п’яте місце у світі і водночас бути четвертим у світі імпортером товарів. Основними статтями британського експорту є промислові товари (у т.ч. машини, обладнання), хімічні продукти, продовольчі товари, напої, тютюн. Останнім часом суттєво зросла роль високотехнологічних товарів в структурі зовнішньої торгівлі, що обумовило значні зміни в її географії. Якщо до Другої Світової війни значна частина експортно-імпортних операцій припадала на існуючи чи колишні колонії, то вже після її завершення, зовнішньоекономічні пріоритети змінилися: країна максимально розширила торгівлю з найрозвинутими державами і перш за все з Євросоюзом, на який у 2001 році припадало 54,6% обсягів зовнішньої торгівлі проти 25,2% у 1956 році. Частка ж США за той самий період зменшилася з 13,5% до 9,1%, проте питома вага решти країн світу також скоротилася з 65,7% до 31,9%.

Основним статтями імпорту країни є промислове обладнання, технології, паливо, продукти харчування.

У торгівлі з деякими державами перш за все з Японією Великобританія має явну асиметрію. Так, імпорт з неї у 2001 році складав 12,7 млрд. дол., а експорт - лише 8,4 млрд. дол.

Розвиток інноваційно-інвестиційних комплексів «нової економіки» у 90-ті роки призвів до швидкого збільшення питомої ваги експорту високих технологій, яка в загальній структурі експорту промислових товарів становила у 2000-му році близько 32% (у Німеччини лише 18%, Італії – 9%, Франції – 24% , США – 34%).

Країна є потужним світовим інвестором перш за все у селективні для неї галузі – обробну промисловість, нафторозвідку та нафтопереробку, страхову та банківську справу тощо. Значна частина цих інвестицій припадає на країни ЄС у т.ч. на Німеччину (особливо це проявилося у східній зоні після об’єднання ФРН на НДР на поч. 90-х років) та Францію. А ось в самій Великобританії досить високою є частка ПІІ США. Країна є одним із донорів економічної допомоги, що спрямована на підтримку розвитку в інших країнах (у 1997 році з цією метою було виділено 3,4 млрд. дол.).