5.8.6. Особливості економіки Угорщини
Ще за соціалістичних часів Угорщина виділялася більшим ніж інші країни ЦСЄ лібералізмом зовнішніх економічних відносин, широким міжнародним співробітництвом і кооперацією не обмежуючись при цьому лише зв’язками в рамках Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ). Розпад соціалістичного табору дозволив Угорщині з меншими ніж в інших державах цього мегарегіону втратами вийти на авангардні позиції серед країн ЦСЄ на прикінці ХХ – поч. ХХІ ст. Так, у 2001 році країна посіла 38-е місце в світі за ІЛР, а показник ВВП на душу населення досяг 12340 дол. (ПКС). За індексом технологічного розвитку країна вийшла на 22-е місце в світі – 0,464 (1999), а питома вага експорту продукції високих та середніх технологій в загальному експорті товарів становить 63,5%, що приблизно відповідає рівню Великобританії, ФРН, Південної Кореї, та перевищує аналогічний показник Франції, Австрії та Фінляндії. Країна має одні з найбільших серед країн ЦСЄ ПІІ на душу населення, які перевищують 1500 дол. Наступною особливістю її сучасної економіки є розвиток іноземного туризму. Так, у 1999 році країну відвідало 13 млн. іноземних громадян, що в 1,3 рази перевищує чисельність населення країни, отриманий при цьому дохід – становить 3,39 млрд. дол. тобто близько 8% ВВП Угорщини.