Організація консалтингової діяльності (2000)

Підготовка до консультування є початковою фазою будь-якого процесу консультування. Її особливості полягають у тому, що у цей період консультант і клієнт обговорюють проблему і можливості її вирішення і на цій основі намагаються домовитися про подальше співробітництво. На етапі підготовки відбуваються початкові контакти з керівництвом клієнта, перші зустрічі і обговорення з вищою ланкою менеджменту та, у разі позитивної зацікавленості, консультантом починається попередній діагноз.

Попередній діагноз проблеми обмежується швидким збиранням і аналізом суттєвої інформації, яка необхідна для правильного розуміння проблеми, бачення її у більш широкому контексті діяльності клієнта, його досягнень та інших існуючих чи потенційних проблем.

Методи попереднього діагнозу пов’язані збиранням інформації, систематизацією, аналізом інформації, встановленням каузальності. Джерела інформації, яку вивчає консультант під час попереднього діагнозу, можуть бути як зовнішнього походження (надруковані у спеціальних виданнях фінансові і виробничі звіти, звіти державним органам, каталоги, рекламні проспекти та ін.), так і внутрішнього (статистична звітність та внутрішня інформація клієнта про його ресурси, цілі, плани та показники ефективності функціонування). Інформація, яку консультант збирає під час попереднього діагнозу, має бути достатньою для того, щоб скласти план виконання завдання і оформити його у вигляді консультаційних пропозицій.