Система національних рахунків (2001)

Основною метою міжнародних зіставлень є переведення ВВП і інших агрегатів національних рахунків різних країн у вартісні показники в єдиній валюті для забезпечення їх прямої порівнянності. Для розв’язання цієї задачі треба виходити, як уже було сказано, з розрахунку фактичних паритетів купівельної спроможності (ПКС), а не з офіційних валютних курсів.

Отже, проведення міжнародних зіставлень макроекономічних вартісних показників потребує вирішення двох основних проблем:

уніфікації економічного змісту показників, що порівнюються;

вибору методу перерахунку показників національних валют в єдину грошову одиницю, тобто вибору методу розрахунку результатів зіставлень.

Перша проблема розв’язується на основі використання стандартних міжнародних класифікацій і застосування єдиної методології. Розв’язок другої проблеми (вибір індексів, визначення їх питомої ваги, способів агрегування часткових індексів в усереднені і т. д.) залежить від економічного змісту, цілей і завдань порівнювання, від початкової інформації, рівня її деталізації, точності і порівнянності, а також від аналітичних вимог, що пред’являються до результатів (індексів) міжнародних зіставлень.

Завдання міжнародних зіставлень показників СНР полягає не тільки в порівнянні обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП), а й окремих його компонентів, а також структури ВВП. Ця структура може бути виражена так званими агрегованими показниками, такими, наприклад, як хліб і зернові культури, безалкогольні напої тощо, а також великими агрегованими показниками — продовольство або споживання домашніх господарств.

Міжнародна статистика використовує кілька критеріїв для виділення окремих компонентів ВВП. Розбивка починається з основних категорій витрат, при цьому розрізняють: споживання домашніх господарств, державне споживання, капіталоутворення і чистий експорт. Наступний критерій — призначення (галузь) застосування споживаної продукції і послуг. Так, розрізняють продовольство, одяг, транспорт і зв’язок, такі різновиди споживної вартості, як продукти (товари) і послуги, предмети (товари) тривалого і короткочасного користування.

Нижче (табл. 7.3) наводиться структурна класифікація, що її рекомендують міжнародні організації для проведення міжнародних зіставлень ВВП.

За регіональних зіставлень може бути використана докладніша розбивка, ніж за міжнародних. Однак така розбивка має відповідати наведеній у табл. 7.3, тобто забезпечувати можливість одержання ширших аналітичних категорій об’єднанням аналітичних категорій регіональної розбивки.

Система валютних курсів з 60-х рр., а особливо після розпаду Бреттон-Вудської угоди на початку 70-х рр. і створення плаваючих і фіксованих валютних курсів, перестала забезпечувати точність порівнювань макроекономічних вартісних показників, бо стала обслуговувати тільки сферу зовнішньоекономічної діяльності. Сучасні валютні курси можуть коливатися протягом року, місяця або дня з різних політичних та кон’юнктурних причин, проте ці коливання не відображають реальної зміни купівельної спроможності валют. Тому з середини 50-х рр. перерахунок показників національних валют в єдину валюту для порівняння здійснюється розрахунком паритетів купівельної спроможності.

ВВП є показником для зіставлення рівнів економічного розвитку окремих країн за певний проміжок часу. Він також є найпридатнішим для вимірювання агрегованих кінцевих результатів економічної діяльності. Через різні підходи до розрахунку ВВП, передбачені СНР, Програма міжнародних зіставлень користується методом кінцевого використання товарів і послуг. Витрати відносять на кінцевих споживачів, які купують (або отримують) різні товари й послуги.