Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах (2003)

Під принципами організації бухгалтерського обліку розумітимемо основні вихідні положення відповідної системи. Вітчизняна школа бухгалтерського обліку нещодавно сформулювала систему принципів організації бухгалтерського обліку, яка нині представлена двома варіантами (табл. 1.1): перший належить колективу авторів у складі А. М. Кузьмінського, В. В. Сопка та В. П. Завгороднього [11, с. 20—23]; другий — М. Т. Білусі [5, с. 300—305].

Як випливає з табл. 1.1, обом варіантам системи базових положень організації бухгалтерського обліку належать лише чотири принципи:

принцип безперервності — послідовної побудови облікового процесу під час розв’язування конкретних завдань;

принцип пропорційності — раціонального співвідношення засобів і предметів праці та безпосередніх її виконавців — працівників бухгалтерських підрозділів;

принцип прямоточності — раціональної організації інформаційних потоків між учасниками облікового процесу;

принцип ритмічності — рівномірного надходження вхідних даних і видачі вихідної інформації.

Решта принципів, хоча вони й не є спільними для зазначених систем, не менш важливі в організації бухгалтерського обліку. Тому схарактеризуємо кожний із них докладніше.

Принцип цілісності передбачає розгляд системи бухгалтерського обліку як цілісної системи, істотні ознаки якої не зводяться до властивостей жодної її складової;

принцип всебічності потребує врахування всіх внутрішніх зв’язків і відношень у системі, усіх факторів, які впливають на її функціонування;

принцип субординації означає ієрархічну побудову елементів і відносин за наперед чітко визначеними критеріями;

принцип динамічності встановлює, що всі характеристики системи мають розглядатися не як постійні, а як безперервно змінювані до своєї протилежності;

принцип випереджувального відображення випливає з наявності проблем, розв’язання яких продиктоване часом, що передбачає прогнозування найбільш вірогідного стану досліджуваної системи в майбутньому;

принцип системотвірних відносин полягає у визначенні саме тих зв’язків між частинами системи, що забезпечують її цілісність, існування та розвиток;

принцип адаптивності означає пристосування побудови та функцій бухгалтерського обліку до конкретних умов управління;

принцип паралелізму передбачає обов’язкову наявність системи бухгалтерського обліку в кожному самостійному господарському підрозділі;

принцип паралельності вимагає одночасного паралельного виконання облікових процедур стосовно різних за змістом господарських операцій, здійснюваних суб’єктами господарювання;

і нарешті — принципи спеціалізації та кооперування, яким традиційно підпорядковується праця виконавців бухгалтерських функцій.