Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах (2003)

Організація бухгалтерського обліку як вид діяльності та складова науки про бухгалтерський облік виникла на перетині останньої та науки про організацію і управління діяльністю економічної одиниці. Незважаючи на певну підпорядкованість зазначеним напрямкам економічного вчення, організація бухгалтерського обліку має свою методику, методологію та метод. Загалом метод розуміють як сукупність прийомів, за допомогою яких досліджується той чи інший предмет. Організація бухгалтерського обліку, як і всі науки, застосовує загальнонаукові методи та прийоми пізнання: аналіз і синтез; індукцію і дедукцію; аналогію та моделювання; абстрагування і конкретизацію.

Аналіз — це такий метод міркувань, який полягає в опосередкованому чи безпосередньому розчленуванні предмета для якомога докладнішого його вивчення. При цьому виділені у відповідному порядку частини вивчаються в межах цілого. Прикладом може бути поділ предмета організації бухгалтерського обліку за етапами та напрямком їх вивчення в межах єдиного облікового процесу.

Синтез на противагу аналізові полягає у вивченні предмета в цілому, в єдності і водночас у взаємозв’язку його частин. Прикладом застосування синтезу в організації бухгалтерського обліку є складання наказу про облікову політику певної установи, що поєднує в собі інформацію про окремі напрямки організації облікового процесу та праці в бухгалтерській службі і виступає об’єктом вивчення для виконавців облікових робіт як план раціональної організації обліку.

Індукція являє собою такий метод міркувань, згідно з яким загальний висновок про характеристику сукупності формується на підставі вивчення характеристик окремих її складових. Прикладом застосування індукції в організації бухгалтерського обліку може бути дослідження уподобань окремих працівників бухгалтерської служби з метою визначення критеріїв устаткування робочих кабінетів.

Дедукція (вона, у свою чергу, утворює з індукцією паралель типу «аналіз—синтез») означає дослідження сукупності в цілому, з подальшим перенесенням здобутих характеристик і ознак сукупності на окремі її складові. Прикладом застосування дедукції може бути вибір та розробка централізованої облікової політики бухгалтерією, що обслуговує мережу освітніх і дитячих виховних закладів, розташованих у межах певної одиниці адміністративного поділу.

Аналогія є таким методом мислення, згідно з яким пізнання одного предмета здійснюється на підставі його схожості з іншим предметом вивчення. Так, саме за аналогією складають облікові номенклатури запасів і необоротних активів, здійснюють розрахунки з дебіторами чи кредиторами і т. ін.

Моделювання полягає в тому, що предмет чи об’єкти дослідження замінюються деякою абстрактною схемою — моделлю, яка базується на основних характеристиках фактичного матеріалу. Так, у результаті моделювання дістаємо модель організаційної структури бухгалтерської служби установи чи організації.

Абстрагування означає відкидання неістотних, випадкових ознак конкретного предмета вивчення та розгляд загальних, істотних його характеристик, застосовуваних у процесі подальшого дослідження. Як приклад, наведемо вивчення результатів розробки та впровадження нових форм документів та облікових реєстрів і відпрацювання висновків з подальшого удосконалення носіїв облікової інформації.

Конкретизація — метод, обернений до абстрагування, — визначається як цілковите пізнання характеристик предмета в усіх його проявах. Саме до конкретизації вдаються, розраховуючи, скажімо, нормативи часу на виконання певних операцій за кожним із документів чи реєстрів.

Зауважимо, що крім загальнонаукових методів пізнання в організації бухгалтерського обліку застосовуються й методичні прийоми, такі, як проектний, графічний, спостереження, анкетування, розрахунковий, експертних оцінок тощо (рис. 1.2).

Проектний прийом, який називають ще методом проектування, є первісним, коли йдеться про побудову організації бухгалтерського обліку, оскільки він становить основу підготовки проекту наказу про облікову політику установи чи організації. Загалом метод проектування полягає в побудові перспективних моделей предмета дослідження.

Графічний прийом є чи не найпоширенішим стосовно організації бухгалтерського обліку. Сутність його полягає в поданні залежностей між досліджуваними явищами та процесами у вигляді унаочнювального рисунка, наприклад оперограми чи документограми, що є основою організації руху документів. На практиці застосовуються різні види графіків: текстові і символьні, табличні і сіткові; матричні і лімітні і т. ін.

Спостереження — це сприйняття досліджуваних дій, засобів чи процесів з метою їх пізнання і визначення їхнього змістовного навантаження. У розглядуваній сфері цей прийом набирає форми суцільного контрольного супроводу всіх організаційних дій, виявлення недоліків і прорахунків, що зрештою дає підстави для планування роботи з удосконалення організації бухгалтерського обліку.

Анкетування є доповняльним до спостереження і полягає у вивченні громадської думки з приводу предмета дослідження за допомогою спеціально складеного переліку запитань — анкети. Отримані відповіді використовуються для подальших узагальнень. Цей прийом порівняно з попереднім має активнішу форму, оскільки передбачає участь двох сторін: опитувачів, які складають анкети, і опитуваних, які на них відповідають. Анкетування застосовують, вивчаючи стан організації бухгалтерського обліку з метою вироблення узагальнених управлінських позицій.

Розрахунковий прийом, застосовуваний у бухгалтерському обліку, як і в багатьох інших науках, полягає в обробці кількісних даних за допомогою математичних операцій, у результаті виконання яких знаходять числове значення шуканого показника. В організації бухгалтерського обліку цим прийомом користуються, розраховуючи, скажімо, норми часу, чисельності чи виробітку працівників бухгалтерської служби.

Експертне оцінювання полягає у виборі оптимального варіанта управлінського рішення здійсненням експертних досліджень. Коли йдеться про організацію бухгалтерського обліку, до цього прийому вдаються, формуючи, наприклад, структуру бухгалтерської служби, визначаючи основні напрямки організації обліку певної установи, а також потреби працівників бухгалтерської служби в технічних засобах чи програмному забезпеченні.