Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах (2003)

Власні доходи бюджетних установ мають виконувати доповняльну функцію щодо бюджетних асигнувань і забезпечувати виконання основних завдань зазначених суб’єктів господарювання щодо непокриття доходами загального фонду. З огляду на активне включення бюджетних установ у «виробничу» діяльність, зокрема у процес надання платних послуг, зазначена категорія доходів набуває дедалі вагомішого значення серед інших об’єктів обліку.

Організація обліку власних доходів бюджетних установ, що має здійснюватись як на етапі планування показників господарсько-виробничої діяльності, так і на етапі їх фіксування у процесі бухгалтерського обліку, охоплює такі напрями:

розробка класифікаційної схеми власних доходів бюджетних установ;

організація планування доходів спеціального фонду;

організація обліку надходження доходів;

організація облікових номенклатур;

організація носіїв облікової інформації.

Власні доходи, доволі різнорідні за своїм характером, поділяються на такі групи:

доходи за коштами отриманими як плата за послуги, роботи, продукцію;

інші доходи бюджетних установ.

Кожна з наведених груп поділяється на підгрупи. Зокрема, до доходів, отриманих від надання платних послуг, належать:

доходи, отримані від надання функціонально-основних послуг бюджетних установ;

доходи, отримані від господарської чи господарсько-виробничої діяльності;

доходи в частині оренди приміщень бюджетних установ;

доходи від реалізації майна.

Група інших доходів бюджетних установ містить:

благодійні внески, гранти і дарунки, субвенції;

інші власні доходи бюджетних установ.

Зазначена класифікація має досить загальний вигляд, однак вона виокремлює два принципові напрями формування доходів, перший з яких утворюється в результаті господарсько-виробничої діяльності, а другий — відображає доходи, які не є наслідком останньої і отримуються для її якомога повнішого забезпечення.

У межах поля об’єктів бухгалтерського обліку визначають дещо іншу класифікацію, яка має менш обґрунтовані класифікаційні ознаки (схема на рис. 8.4).

Власні доходи бюджетних установ, як і доходи загального фонду, підлягають плануванню. Для формалізації результатів планування власних доходів призначено другу складову кошторису — спеціальний фонд. Формування дохідної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюється за видами доходів та їх джерелами, які визначаються розробленою класифікацією доходів кожної установи відповідного галузевого профілю згідно із затвердженим галузевим переліком.

Щоб забезпечити отримання максимально вірогідного обсягу доходів, необхідно заздалегідь сформувати систему показників, застосовуваних у розрахунках.

Стосовно зазначених видів доходів можна виокремити такі показники:

за доходами, що отримуються від надання функціонально основних послуг бюджетних установ — кількість студентів, які навчатимуться у плановому періоді на контрактній основі, кількість хворих, яким буде надано медично-лікувальну допомогу за власні кошти; кількість пацієнтів, яким буде надано медично-діагностичну допомогу за власні кошти; кількість відвідувачів музеїв, виставок тощо, а також розмір плати за перелічені послуги;

за доходами, отримуваними від господарської чи господарсько-виробничої діяльності — кількість виробів, навчально-виробничих майстерень, кількість продукції сільськогосподарських навчальних підсобних господарств та вартість зазначеної продукції; кількість місць у гуртожитках та відомчих квартирах і плата за проживання в них; кількість працівників, які харчуватимуться в установі, та вартість харчування;

за доходами в частині оренди приміщень бюджетних установ — площа приміщень, кількість обладнання й іншого майна та розмір орендної плати; за доходами від реалізації майна — кількість запланованих до реалізації об’єктів необоротних активів (крім будівель і споруд та інших матеріальних активів, зокрема списаних як непридатних до реалізації) і вартість реалізації.

Крім розрахункових показників об’єктом планування щодо власних доходів установи є термін надходження доходів за видами. На підставі зазначених показників визначається сума доходів на наступний рік за кожним джерелом надходжень з урахуванням конкретних умов роботи установи: для вищих навчальних закладів більшість власних доходів прогнозується до надходження у середині І та ІІІ кварталів; для закладів охорони здоров’я лікувально-профілактичного характеру — у зимовий, осінній, весняний періоди; санаторно-курортного типу — переважно в літній період тощо.

Розрахункові показники щодо доходів планового періоду мають формуватися на підставі аналізу фактичного виконання дохідної частини кошторису стосовно доходів спеціального фонду за останній звітний період, з урахуванням очікуваного виконання за період, що передує плановому. Зазначені інформаційні дані також мають бути сформовані до початку процесу планування у вигляді зручних таблиць, графіків порівняння планових і фактичних показників звітних періодів, з випрацюванням аналітичних висновків щодо кожного факту і фактора відхилення.

Організація обліку надходження плати за послуги бюджетних установ, джерелом утворення яких є власні доходи останніх, потребує чіткого визначення механізму розрахунків в частині форми порядку оплати послуг.

Основними формами розрахунків за надання платних послуг бюджетними установами є готівкова та безготівкова. Вибір однієї з них чи їх комбінація визначається умовами господарювання, особливостями галузевої приналежності тощо. Так, плата за навчання у вищих навчальних закладах за укладеним контрактом між фізичною особою — студентом і юридичною особою — вищим навчальним закладом, надходить за прибутковим касовим ордером до каси установи. У разі, якщо сторонами контракту на підготовку студента виступають юридичні особи — вищий навчальний заклад та підприємство, установа, організація, яка оплачує навчання студента, розрахунки по оплаті здійснюються в безготівковій формі перерахуванням визначеної за контрактом суми платіжним дорученням. Плата за надання окремих медичних послуг, яке не суперечить рішенню Конституційного Суду України від 25.11.98 № 15-рп/98 «Про визнання такими, що втратили чинність, окремих положень постанов Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138 та від 12 травня 1997 року № 449», зокрема зубне протезування, вноситься пацієнтами і хворими безпосередньо до каси установи. У разі надання інших медичних лікувально-діагностичних послуг медичні заклади отримують відповідну платню через страхові компанії безготівковими розрахунками.

Плата за проживання в гуртожитку чи квартирі утримується через касу установи у вигляді внесення платні та із заробітної плати працівників установи. У готівковій формі здійснюються розрахунки з працівниками за харчування. Розрахунки за вироби навчальних майстерень, продукцію сільськогосподарських підсобних господарств здійснюються переважно в готівковій формі, а з виконаних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт — виключно в безготівковій формі.

Розрахунки з орендної плати, як і розрахунки за майно, призначені до реалізації, здійснюються в безготівковій формі.

Порядок розрахунків надання платних послуг бюджетними установами визначається специфікою діяльності установ і передусім підпорядкований вимогам їх функціонування в межах встановленого фінансового поля, яке має певні обмеження. Йдеться про обов’язкове забезпечення діяльності з надання послуг, а отже, і відповідних видатків спеціального фонду, доходами спеціального фонду. Звідси найраціональнішою схемою побудови розрахунків за навчально-педагогічні, медичні (лікувальні і діагностичні) консультаційні та інші послуги функціонально основного характеру є схема передоплати. За таких умов вимога забезпечення доходами майбутніх видатків реалізується повністю. Оплата продукції та виробів майстерень і господарств здійснюється за фактом реалізації останніх, тоді як розрахунки з науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт проводяться в порядку авансових платежів з остаточним розрахунком за фактом приймання НДР.

Розрахунки за харчування з огляду на потребу володіти точною інформацією про фактично понесені видатки здійснюються за фактом минулих видатків. Плата за оренду майна, житло реалізоване, майно може вноситися як в порядку передоплати, так і за фактом реалізації орендних послуг і майна.

Коли йдеться про визначення варіанта порядку розрахунків, головний бухгалтер повинен враховувати планові показники щодо доходів спеціального фонду та від реалізації продукції, виробів, робіт щодо забезпечення їх виконання, рівень забезпечення бюджетними асигнуваннями (поповнення дохідної частини загального фонду). Важливим є також вибір форми передоплати — одноразова оплата чи авансові платежі в межах загального обсягу коштів до оплати. Одноразова оплата характерна для короткочасних за періодом надання послуг, багаторазова — для тривалих послуг (підготовка студентів, виконання НДР).

Терміни внесення платні мають бути обумовлені відповідними документами — договорами на виконання НДР, контрактами на навчання, угодами на надання медичної допомоги тощо.

Організація облікових номенклатур за напрямком «Облік власних доходів» здійснюється в традиційному порядку. При цьому серед переліку облікових номенклатур відповідно до видів власних доходів виокремлюють:

нарахована плата за навчання, за надання медичних послуг;

нарахована за утримання дітей в інтернатах при школах;

нарахована плата за надані послуги з оренди приміщень;

нарахована квартирна плата;

нарахована плата за роботу транспорту;

нарахована плата за утримання дітей в дошкільних закладах;

нарахована плата за користування гуртожитком;

нарахована плата за харчування;

здано виконані НДР;

оприбутковано готові вироби.

Організація носіїв облікової інформації починається з визначення їх кола. До документів первинного обліку належать договори на надання послуг медичного характеру, контракти на підготовку спеціалістів, договори на виконання НДР, акти на прийняття (здачу) виконаних НДР, орендні угоди, акти на оприбуткування гуманітарної допомоги у формі майна.

Облікові реєстри, де фіксується інформація щодо власних доходів бюджетних установ, такі:

меморіальний ордер № 4 — накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами;

меморіальний ордер № 6 — накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами;

меморіальний ордер № 15 — зведена накопичувальна відомість за розрахунками з батьками на утримання дітей;

меморіальний ордер № 14 — накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ.

Графіки руху носіїв облікової інформації складаються за загальними принципами побудови таких документів (рис. 8.5).