Мікроекономічна теорія виробництва і витрат (2003)
4.2. Еластичність масштабу та її взаємозв’язок з еластичністю виробництва
З математичного погляду коефіцієнт еластичності масштабу характеризує ступінь однорідності виробничої функції. З допомогою коефіцієнта EQ, m віддача від масштабу може бути подана в універсальній формі:
Зауважимо, що формула (4.4) аналогічна формулі (4.2), а показник степеня t у формулі (4.2) і є коефіцієнт еластичності випуску від масштабу — ЕQ, m (керуючись принципом поступового ускладнення матеріалу, що викладається, автор уважав, що вводити це поняття у параграфі 4.1 передчасно).
На рис. 4.3 наведено різні види віддачі від масштабу і відповідні їм значення коефіцієнта ЕQ,m.
Взаємозв’язок еластичності масштабу та еластичності виробництва. Теорема Віскелля—Джонсона. Пропорційну варіацію факторів виробництва можна розкласти на часткові варіації, тобто виявити, з яким ефектом різні фактори виробництва беруть участь у загальному збільшенні випуску продукції.
За нескінченно малої зміни рівня застосовуваних факторів зміну випуску для однорідної функції типу Q = f (K, L) можна подати через повний диференціал:
Вираз (4.8) і його виведення називаються теоремою Вікселля—Джонсона. Вона дає змогу виявити «пайову участь» кожного фактора у загальному зростанні випуску. І хоча за пропорційної варіації мова йде про одночасну зміну рівня застосування всіх факторів, при цьому однаковою мірою і за збереження їхнього початкового співвідношення, результат може бути поданий як сума часткових варіацій, що істотно розширює рамки аналізу.
У практичних розрахунках зазвичай визначається не точкова, а дугова (на відрізку) еластичність, тому рівність (4.8) виконується лише приблизно.