Економічний ризик: ігрові моделі (2002)

Ефективність організації управління бізнесом у цілому, і ризиком зокрема, багато в чому визначається класифікацією ризику. У низці праць [22, 34, 36, 133] пропонується здійснювати класифікацію ризику на основі таких його характеристик:

1) щодо масштабу та розмірів ― ризик глобальний, локальний;

2) щодо аспектів ― ризик психологічний, соціальний, економічний, юридичний, політичний, медико-біологічний тощо;

3) щодо міри об’єктивності та суб’єктивності рішень ― ризик з об’єктивною, суб’єктивною чи об’єктивно-суб’єктивною ймовірністю;

4) щодо міри (ступеня) ризиконасиченості рішення ― ризик мінімальний, середній, оптимальний, максимальний (або допустимий, критичний, катастрофічний);

5) щодо типу ― ризик раціональний (обґрунтований), нераціональний (необґрунтований), авантюрний (азартний);

6) щодо часу прийняття рішення ― ризик випереджувальний, своєчасний, запізнілий;

7) щодо чисельності осіб, які приймають рішення, ― ризик індивідуальний, груповий;

8) щодо ситуації прийняття рішення ― ризик стохастичний (в умовах невизначеності), конкуруючий (в умовах конфлікту), розпливчастий (в умовах нечітко сформульованих вимог), комплексний.

Необхідно детально проаналізувати, змоделювати кожний вид ризику, а також оцінити його рівень. Цим самим створюються передумови для певного зниження ступеня ризику, управління ним.

Ризик, як правило, поділяють на два типи ― динамічний та статичний [4, 7, 22, 34, 36]. Розрізняють також такі основні види ризику: виробничий, фінансовий (кредитний), інвестиційний, ринковий, портфельний тощо.