Економічний ризик: ігрові моделі (2002)

Використання дисперсії для оцінки ризику ґрунтується на однаковому трактуванні як додатних сприятливих, так і від’ємних несприятливих відхилень величини реального ефекту від очікуваного (порогового) значення. Тобто виконується гіпотеза, що коливання випадкової величини  (прибутку, ЧПВ, збитків тощо) в обидва боки від обраної бази однаково небажані.

Але вивчення економічних процесів показує, що досить часто ризик пов’язаний лише з несприятливими для СПР (менеджера, інвестора) ефектами. Врахування лише несприятливих відхилень від певного порогового рівня (бази) Z економічного показника для оцінювання ризику реалізується під час обчислення такого показника міри мінливості результату, як семіваріація. Обчислення семіваріації здійснюється за формулою:

Враховуючи, що семіваріація є також мірою мінливості несприятливих для СПР результатів, можна стверджувати, що чим більшою буде величина SVz (), тим більшим ступенем ризику обтяжене рішення (стратегія, проект тощо), тобто W = SVz ()або W = SSVz ().