Економічний ризик: ігрові моделі (2002)
4.4.3. Відносна нормалізація
Успішне розв’язання проблеми нормалізації великою мірою залежить від правильного та об’єктивного визначення «ідеальної» якості стратегій. Спосіб визначення ідеального вектора ефективності стратегій і визначає метод відносної нормалізації.
В якості ідеального вектора ефективності стратегій можна використовувати, наприклад, вектор, компонентами якого є максимально можливі значення локальних критеріїв, тобто:
Тоді нормалізовані згідно з цим методом (часто його, власне, називають методом відносної нормалізації) значення показників ефективності обчислюються за формулою
Недоліком такого способу нормалізації є його суттєва залежність від максимально можливого рівня критеріїв, що визначається умовами задачі.
Якщо ж СПР визначає (суб’єктивно) рівні «ідеальної» якості стратегій, задаючи фіксовані величини eqфікс (q = 1,…, Q), то у формулі (4.6) покладають:
еqідеал = еqфікс, q = 1,…, Q.
Це призводить до суб’єктивних нормалізованих оцінок якостей стратегій.