Обґрунтування інвестиційних проектів у процесі трансформації форм власності (1998)

Нині в Україні діє 5,3 тис. підприємств, які отримали іноземні інвестиції, з них 4,1 — спільні підприємства. Лише в 1996 році було проінвестовано відповідно 1,4 тис. і 0,8 тис. таких підприємств. Отже, незважаючи на існуючі проблеми, цей процес набирає значного розвитку.

Відбуваються зміни у структурі іноземних інвестицій виробничого і невиробничого призначення. Якщо у 1994 році їх питома вага у виробничих галузях становила 92,9 % загального обсягу, то у 1996 році — 84,6 %. При цьому у промисловості вона знизилася з 52,5 до 36 %. У 3 рази скоротилися іноземні інвестиції у чорну і кольорову металургію, 2,5 раза — у легку промисловість. Водночас інвестиції збільшилися у торгівлю, охорону здоров’я, фінансову діяльність, кредитування, страхування і пенсійне забезпечення тощо (табл. 5.1).

Основні обсяги іноземних інвестицій (млн дол. США) спрямовано у такі галузі, як внутрішня і зовнішня торгівля — 445,1, харчова промисловість — 166,6, машинобудування і металообробка — 138,9, фінанси, кредит, страхування і пенсійне забезпечення — 70,7, хімічна та нафтохімічна промисловість — 41,4, загальна комерційна діяльність — 42,7, легка промисловість — 31,6, будівництво та промисловість будівельних матеріалів — 69,1, транспорт і зв’язок — 44,5, чорна та кольорова металургія — 33,3.

Понад 40 % усіх прямих іноземних інвестицій надійшло до м. Києва (556,5 млн доларів США). Значні обсяги іноземних інвестицій (28,2 %) спрямовано в такі промислово розвинуті регіони, як Одеська область (114,7 млн доларів США), Автономна Республіка Крим (92,6 млн доларів США), Дніпропетровська (99,2 млн доларів США) і Донецька (76,3 млн доларів США) області.

Найбільші обсяги іноземних інвестицій у минулому році надійшли з Нідерландів — 15,8 %, США — 13,5 %, Великобританії — 8,9 %, Німеччини — 5,7 %, з країн СНД на першому місці Росія — 66,8 %.

Україна заінтересована в залученні іноземних інвестицій для реалізації інвестиційних проектів у різних галузях народного господарства. Зокрема, в паливно-енергетичному комплексі до перспективних проектів належить розвідка та видобуток нафти і газу. Особливе значення нині має реалізація цих інвестиційних проектів у шельфі Чорного моря.

Машинобудівна галузь, маючи значний потенціал, також потребує значних валютних коштів для реалізації інвестиційних проектів, які вже розроблені і погоджуються із зарубіжними інвесторами. Зокрема, це стосується проектів випуску суцільнопресованих труб великого діаметру на Краматорському ВАТ «Енергомашспецсталь» (170 млн доларів США), виробництва рульових механізмів для автотранспорту — Первомайському машинобудівному заводі Луганської області (44,5 млн доларів США), кінцевого різального інструменту — Сумському об’єднанні імені Фрунзе (12 млн доларів США), абразивного інструменту на основі синтезу кубічного нітриду бору — Запорізькому концерні «Запоріжабразив» (15 млн доларів США). Потребують реалізації й такі інвестиційні проекти, як виробництво високовольтних вводів для трансформаторів, алюмінієвих і мідних емальпроводів, мідної катанки Запорізькою державною корпорацією «Запоріжтрансформа тор» (20 млн доларів США), складних інтегральних мікросхем — Івано-Франківським АТ «Родон» (128 млн доларів США), дизельних автобусів і тролейбусів — Львівським автобусним заводом (51,3 млн доларів США), оптичного скла та заготівок для окулярних лінз — Ізюмським приладобудівним заводом ім. Дзержинського Харківської обл. (31 млн доларів США).

Маючи потужну промислову базу для випуску деяких промислових і продовольчих товарів, що за своїми якісними характеристиками відповідають світовим стандартам, Україна практично позбавлена адекватних промислових потужностей для виготовлення тари та упаковки. Залучення іноземних фірм, що працюють у цьому напрямі, дасть змогу швидше забезпечити продукцію якісною тарою та таропакувальними матеріалами, поліпшити її естетичний вигляд та підвищити конкурентоспроможність на світовому ринку. Українськими підприємствами розроблено бізнес-плани та підготовлено техніко-економічні обґрунтування, на реалізацію яких потрібно понад 500 млн доларів США.

Украй потрібні фінансові ресурси для вирішення питань технічного переозброєння і модернізації цукрових заводів. Розроблено низку інвестиційних проектів, що стосуються переробки м’яса та молочної продукції. Інвестиційно привабливими регіонами для іноземного інвестування можуть бути практично всі області України.

З метою підготовки пропозицій щодо забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, прискорення її інтеграції у світову економіку та залучення іноземних інвестицій Указом Президента України від 27 січня 1996 р. № 90 при Кабінеті Міністрів України створено Консультативну раду з питань іноземних інвестицій в Україні.

Для координації роботи щодо подальшого розвитку міжнародного економічного співробітництва, взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями, відповідними міждержавними і регіональними організаціями, організаціями іноземних держав у сфері залучення та використання зовнішніх фінансових ресурсів Указом Президента України у липні 1996 р. створено Національне агентство з реконструкції та розвитку.

З метою забезпечення фінансовими ресурсами середнього і малого бізнесу створено Німецько-Український фонд розвитку малих і середніх підприємств.

Залученню іноземних інвестицій в економіку України сприяють також двосторонні угоди про взаємний захист і заохочення інвестицій. На сьогодні такі угоди укладено з 43 країнами світу, в тому числі у 1996 році — 9 угод. Значна увага приділяється роботі двосторонніх міждержавних комісій з торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва і створених в їхньому складі робочих груп. Серед найбільш успішних у 1996 році можна відзначити роботу Українсько-Канадської та Українсько-Американської робочих груп з питань торгівлі та інвестицій.

Значну роботу було проведено для організації Конференції приватних інвесторів, яка відбулась у Києві 25–27 червня 1996 року. В ній взяли участь керівники близько 240 українських підприємств та представники понад 150 іноземних фірм з 30 країн світу. До початку Конференції в Україні було проведено обстеження 140 підприємств і підготовлено «Довідник інвестора», до якого ввійшла докладна інформація про підприємства та внесені ними пропозиції щодо інвестиційного співробітництва. В жовтні минулого року у м. Ялті проведено чергове засідання робочої групи Чорноморського співробітництва (ЧЕС) з питань інвестиційної діяльності. Всі здійснені заходи сприяють приверненню уваги з боку інших держав, міжнародних фінансових організацій, іноземних ділових кіл до України як потенційно вигідної країни для вкладання іноземних інвестицій.

Однак, незважаючи на значне збільшення обсягів іноземних інвестицій, існує ряд об’єктивних і суб’єктивних факторів, які негативно впливають на процес іноземного інвестування, зокрема:

економічна криза, коли деякі інвестори призупинили діяльність на території України через невпевненість у подальшому співробітництві або проблеми, що виникли у процесі реалізації інвестиційних проектів;

нестабільність законодавства, відсутність надійних гарантій захисту іноземних інвесторів від його зміни;

уповільнені темпи приватизації, хоч іноземні інвестори, банки та фінансові організації, вкладаючи кошти в інвестиційні проекти, віддають перевагу саме приватним підприємствам;

невирішеність питання про передачу в приватну власність земельних ділянок, на яких розміщені об’єкти, що приватизуються;

значно вищі темпи інфляції, ніж у країнах Західної Європи і США;

низька купівельна спроможність значної частини населення, що зменшує можливості реалізації на внутрішньому ринку продукції, яка могла б вироблятися на новостворених або реконструйованих з допомогою іноземного капіталу підприємствах;

невисокий рівень розвитку інфраструктури.