Обґрунтування інвестиційних проектів у процесі трансформації форм власності (1998)
5.4. Обсяг та структура іноземних інвестицій в економіку України
Відбуваються зміни у структурі іноземних інвестицій виробничого і невиробничого призначення. Якщо у 1994 році їх питома вага у виробничих галузях становила 92,9 % загального обсягу, то у 1996 році — 84,6 %. При цьому у промисловості вона знизилася з 52,5 до 36 %. У 3 рази скоротилися іноземні інвестиції у чорну і кольорову металургію, 2,5 раза — у легку промисловість. Водночас інвестиції збільшилися у торгівлю, охорону здоров’я, фінансову діяльність, кредитування, страхування і пенсійне забезпечення тощо (табл. 5.1).

Основні обсяги іноземних інвестицій (млн дол. США) спрямовано у такі галузі, як внутрішня і зовнішня торгівля — 445,1, харчова промисловість — 166,6, машинобудування і металообробка — 138,9, фінанси, кредит, страхування і пенсійне забезпечення — 70,7, хімічна та нафтохімічна промисловість — 41,4, загальна комерційна діяльність — 42,7, легка промисловість — 31,6, будівництво та промисловість будівельних матеріалів — 69,1, транспорт і зв’язок — 44,5, чорна та кольорова металургія — 33,3.
Понад 40 % усіх прямих іноземних інвестицій надійшло до м. Києва (556,5 млн доларів США). Значні обсяги іноземних інвестицій (28,2 %) спрямовано в такі промислово розвинуті регіони, як Одеська область (114,7 млн доларів США), Автономна Республіка Крим (92,6 млн доларів США), Дніпропетровська (99,2 млн доларів США) і Донецька (76,3 млн доларів США) області.
Найбільші обсяги іноземних інвестицій у минулому році надійшли з Нідерландів — 15,8 %, США — 13,5 %, Великобританії — 8,9 %, Німеччини — 5,7 %, з країн СНД на першому місці Росія — 66,8 %.
Україна заінтересована в залученні іноземних інвестицій для реалізації інвестиційних проектів у різних галузях народного господарства. Зокрема, в паливно-енергетичному комплексі до перспективних проектів належить розвідка та видобуток нафти і газу. Особливе значення нині має реалізація цих інвестиційних проектів у шельфі Чорного моря.
Машинобудівна галузь, маючи значний потенціал, також потребує значних валютних коштів для реалізації інвестиційних проектів, які вже розроблені і погоджуються із зарубіжними інвесторами. Зокрема, це стосується проектів випуску суцільнопресованих труб великого діаметру на Краматорському ВАТ «Енергомашспецсталь» (170 млн доларів США), виробництва рульових механізмів для автотранспорту — Первомайському машинобудівному заводі Луганської області (44,5 млн доларів США), кінцевого різального інструменту — Сумському об’єднанні імені Фрунзе (12 млн доларів США), абразивного інструменту на основі синтезу кубічного нітриду бору — Запорізькому концерні «Запоріжабразив» (15 млн доларів США). Потребують реалізації й такі інвестиційні проекти, як виробництво високовольтних вводів для трансформаторів, алюмінієвих і мідних емальпроводів, мідної катанки Запорізькою державною корпорацією «Запоріжтрансформа тор» (20 млн доларів США), складних інтегральних мікросхем — Івано-Франківським АТ «Родон» (128 млн доларів США), дизельних автобусів і тролейбусів — Львівським автобусним заводом (51,3 млн доларів США), оптичного скла та заготівок для окулярних лінз — Ізюмським приладобудівним заводом ім. Дзержинського Харківської обл. (31 млн доларів США).
Маючи потужну промислову базу для випуску деяких промислових і продовольчих товарів, що за своїми якісними характеристиками відповідають світовим стандартам, Україна практично позбавлена адекватних промислових потужностей для виготовлення тари та упаковки. Залучення іноземних фірм, що працюють у цьому напрямі, дасть змогу швидше забезпечити продукцію якісною тарою та таропакувальними матеріалами, поліпшити її естетичний вигляд та підвищити конкурентоспроможність на світовому ринку. Українськими підприємствами розроблено бізнес-плани та підготовлено техніко-економічні обґрунтування, на реалізацію яких потрібно понад 500 млн доларів США.
Украй потрібні фінансові ресурси для вирішення питань технічного переозброєння і модернізації цукрових заводів. Розроблено низку інвестиційних проектів, що стосуються переробки м’яса та молочної продукції. Інвестиційно привабливими регіонами для іноземного інвестування можуть бути практично всі області України.
Для координації роботи щодо подальшого розвитку міжнародного економічного співробітництва, взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями, відповідними міждержавними і регіональними організаціями, організаціями іноземних держав у сфері залучення та використання зовнішніх фінансових ресурсів Указом Президента України у липні 1996 р. створено Національне агентство з реконструкції та розвитку.
З метою забезпечення фінансовими ресурсами середнього і малого бізнесу створено Німецько-Український фонд розвитку малих і середніх підприємств.
Залученню іноземних інвестицій в економіку України сприяють також двосторонні угоди про взаємний захист і заохочення інвестицій. На сьогодні такі угоди укладено з 43 країнами світу, в тому числі у 1996 році — 9 угод. Значна увага приділяється роботі двосторонніх міждержавних комісій з торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва і створених в їхньому складі робочих груп. Серед найбільш успішних у 1996 році можна відзначити роботу Українсько-Канадської та Українсько-Американської робочих груп з питань торгівлі та інвестицій.
Значну роботу було проведено для організації Конференції приватних інвесторів, яка відбулась у Києві 25–27 червня 1996 року. В ній взяли участь керівники близько 240 українських підприємств та представники понад 150 іноземних фірм з 30 країн світу. До початку Конференції в Україні було проведено обстеження 140 підприємств і підготовлено «Довідник інвестора», до якого ввійшла докладна інформація про підприємства та внесені ними пропозиції щодо інвестиційного співробітництва. В жовтні минулого року у м. Ялті проведено чергове засідання робочої групи Чорноморського співробітництва (ЧЕС) з питань інвестиційної діяльності. Всі здійснені заходи сприяють приверненню уваги з боку інших держав, міжнародних фінансових організацій, іноземних ділових кіл до України як потенційно вигідної країни для вкладання іноземних інвестицій.
Однак, незважаючи на значне збільшення обсягів іноземних інвестицій, існує ряд об’єктивних і суб’єктивних факторів, які негативно впливають на процес іноземного інвестування, зокрема:
економічна криза, коли деякі інвестори призупинили діяльність на території України через невпевненість у подальшому співробітництві або проблеми, що виникли у процесі реалізації інвестиційних проектів;
нестабільність законодавства, відсутність надійних гарантій захисту іноземних інвесторів від його зміни;
уповільнені темпи приватизації, хоч іноземні інвестори, банки та фінансові організації, вкладаючи кошти в інвестиційні проекти, віддають перевагу саме приватним підприємствам;
невирішеність питання про передачу в приватну власність земельних ділянок, на яких розміщені об’єкти, що приватизуються;
значно вищі темпи інфляції, ніж у країнах Західної Європи і США;
низька купівельна спроможність значної частини населення, що зменшує можливості реалізації на внутрішньому ринку продукції, яка могла б вироблятися на новостворених або реконструйованих з допомогою іноземного капіталу підприємствах;
невисокий рівень розвитку інфраструктури.