Інноваційний менеджмент (2004)
4.3. Особливості управління дослідницькими проектами
Розглянемо на прикладі проектів природничо-наукового та технічного профілів напряму управління дослідник ськімі проектами. У табл. 4.1 представлена класифікація фак торів, що впливають на можливий корисний ефект досліджень Тельського проектів.
Перш за все успіх дослідних інноваційних про об'ектов залежить від припливу в організації, що займаються дослідженні і розробками, талановитих молодих учених.
Безумовно, особисті якості окремого учасника дослід вательского проекту, наприклад керівника наукової колективі ва, відіграють вирішальну роль у забезпеченні успіху інноваційної ного проекту.
Вибір керівника дослідницького проекту має величезні ве значення для ефективної роботи по дослідницькому проекту. З точки зору особистих і ділових якостей керуй тель проекту повинен володіти великою ерудицією і здатне ня в області своєї спеціальності.
Це повною мірою відноситься до вищого менеджменту орга нізація, що забезпечує наукове керівництво нею. Саме вищий менеджмент організації, що займається виконанням досліджень і розробок, повинен мати рисами характеру, що дозволяють охоплювати весь комплекс проблем, пов'язаних зі створенням умов для виконання досліджень і розробок з інноваційного проекту.
Наукові керівники інноваційних проектів звільняючи ються від виконання адміністративно-господарських функцій та інших видів робіт, пов'язаних з поточною діяльністю орга нізація. Це дозволить зосередити їх зусилля на головній меті - забезпечення наукового керівництва дослідницьким проектом.
Общий фактор | Частный фактор | Условия, обеспечивающие результат исследований и разработок |
1 | 2 | 3 |
1. Талантли- вость руко- водителей правлений | 1.1. Руководство орга- низации | Выдающиеся способности; прогностическое мышление; четкие идейные позиции; организаторские способности; умение руководить |
1.2. Особые деловые и личные качества научного работника | коллективом; характер; чувство ответственности; инициативность; деловитость; опыт работы в области исследований и разработок | |
2. Организа- ция | 2.1. Кадры | Соответствие структуры кадров поставленным задачам; наличие технического и вспомогательного персонала |
2.2. Наличие оборудования | Современное оборудование (для выполнения темы); специализиро- ванные лаборатории; опытная база | |
2.3. Рабочая обста- новка | Освобождение творческих кадров от выполнения административно- хозяйственных функций; поручение ответственных заданий моло- дым, способным работникам | |
2.4. Планирование | Составление и проверка исполнения со стороны руководства; исследования и разработки; подведение итогов | |
3. Тема | 3.1. Выбор темы | Формулирование темы, обеспечивающей большой научный задел; |
3.2. Обоснование ак- туальности | экономическая или научная перспективность; участие в выборе те- мы представителей заказчика или заинтересованных инвесторов; | |
4. Информа- ция | 4.1. Уровень научных достижений к мо- менту начала исследований | Знание достижений в соответствующей области исследований; изу- чение специальной литературы; обмен информацией при личных встречах |
Керівникам проектів необхідно творчо і разом з тим критично мислити, мати фантазією і певним ступенем честолюбства при наявності внутрішньої скромності по відношенню до видатних діячів науки і техніки, почуттям відповідальності й оптимізмом, бути ініціативними, енергійний нимі, мати дар імпровізації і здатність до участі в кол колективної роботи, а також практичний досвід.
Організація роботи дуже впливає на досягнень ються цілі проекту. Найважливішим елементом тут є з Відповідаю матеріально-технічна база організацій, ви виконуваних інноваційний проект.
Робоча обстановка і психологічний клімат є од ним із чинників досягнення мети інноваційного проекту, адже сприятливий психологічний клімат свідчить про якість керівництва, дозволяє уникнути плинності кадрів. За останню є передумовою формування і збереження наукових традицій і є найціннішим надбанням організує цій, що займаються дослідженнями і розробками, тому один з найперших обов'язків вищого менеджменту - зі збереження і примноження таких традицій. Саме багатий на учний і практичний досвід сприяє досягненню результатів наукових досліджень і розробок, що мають теоретичне і практичне значення.
Звільнення творчих працівників від необхідності ви полнению функцій, безпосередньо не пов'язаних з виконан ням досліджень і розробок, сприяє створенню нір мінімальної робочої обстановки, що забезпечує ефективність досліджень і розробок. Це може бути досягнуто шляхом закріплення за науковим керівником відповідного допоміжного могательного персоналу.
Керівник дослідницького проекту повинен мати можливість ство приділяти не менше 80% свого часу:
аналізу науково-технічної інформації;
керівництву виконавцями проекту;
оцінки наукової та практичної значущості результатів досліджень і розробок;
планування робіт;
складання наукових звітів;
написання книг і монографій.
Ефективне управління дослідницькими проектами забезпе безпечує шляхом їх планування і проведення робіт на договір ної основі.
Теми фундаментальних досліджень пов'язані з новими про ластами науки. Ефект фундаментальних досліджень прояв ляется не відразу. Однак він може настати в майбутньому і при вести до небаченого прогресу науки і техніки. Спочатку дається попередня загальне формулювання теми, оскільки конкурують ные шляху дослідження ще не відомі. У такому випадку визначають поділ напрямки дослідження уточнюється на основі перших висновків, що випливають з аналізу суті спостерігається явле ня (експерименти, вимірювання). При цьому аналіз досліджуваного явища, можливо, призведе до інших результатів, ніж очікувалося. На це слід звернути особливу увагу, тому що саме тут швидше за все відбудеться відкриття.
Теми прикладних досліджень, як правило, виконуються на замовлення. Наприклад, при включенні в план тим, у розробці до торих зацікавлені промислові міністерства, в процесі їх формулювання повинні брати участь представники замовника.
Економічний ефект прикладних досліджень в значи котельної мірою залежить of того, наскільки тема відповідає вимогам часу. Це означає, що успіх розробки теми визначається часом початку роботи над темою.
Ідеально, якщо для виконання теми вже є певний заділ. Тоді після завершення досліджень можна почати се рійное виробництво продукції, коли на ринку ще немає кон яка займається продукції. При виборі теми досліджень і раз виробок важливо враховувати наявність якісної інформації про ми ровом рівні розвитку відповідної галузі науки, тому що тільки знання досягнень у тій чи іншій галузі досліджень ний забезпечує обгрунтований вибір теми.
Наявність і якість інформації досягається шляхом викорис тання сучасних інформаційних технологій, що може вплинути на результати досліджень і розробок.
Разом з тим інформація природничо-наукова і технічна розрізняється за характером і специфіку свого змісту, ваго мости (значенням для теми) і своєчасності. Найбільш цінною під временнбм відношенні є інформація, що отримується в процесі проведення власних наукових досліджень (від закриття, винаходи, наукові концепції, методи та ін.)
Великою цінністю володіє інформація при контакті вчених них на конференціях та інших наукових заходах, адже в ході таких зустрічей дається певна оцінка обговорюваних проблем.
Важливу інформацію отримують з повідомлень преси (еже денні і щотижневі видання) та інформаційних агентств, в ній може бути повідомлення про нововведення.
Слід зазначити і важливість власних публікацій, особ але у вітчизняних та зарубіжних виданнях, що користуються з вестностью в міжнародних наукових колах, так як публіка ція наукових результатів проводяться дослідження сприяє ет налагодження зворотного зв'язку з колегами, надсилати свої зауваження і конкретні пропозиції з порушених у проса. Це дозволяє забезпечити науковий і технічний при орітет вченого та організації, в якій він працює.
При підготовці наукових публікацій необхідно стежити за тим, щоб вони, з одного боку, не стимулювали діяльність конкурентів, а також не розголошували б секретні відомості.
Велике значення мають наукові книги і реферативні журнали, каталоги та зразки продукції, відвідування ярмарків, виставок.
В одержанні природничо-наукової та технічної інформації ції повинні брати безпосередню участь керівники наукових підрозділів.
Система збору, зберігання і класифікація інформації (спе соціальне література, схеми, стандарти, дані за методикою проведення досліджень і розрахунків) будуються так, щоб забезпе безпечує можливість її отримання дослідниками. Створення такої системи забезпечить ефективне управління науково-дослі довательскімі роботами.
Ефективність управління дослідницькими проектами в значній мірі залежить від беручи до уваги фактор часу.
Організація праці на окремих стадіях досліджень і розробок повинна сприяти дотриманню термінів виконан ня робіт.
У процесі управління дослідженнями і розробками осо бою увага звертається на методи прийняття рішень і їх реа лізації.
Концентрація зусиль на найбільш актуальних і важливих ті мах сприяє успіху організацій, що займаються дослід ваніямі і розробками.
Особливості самого процесу досліджень і розробок не дозволяють оцінювати ефективність управління ним з формальний ної позиції: з формального боку ефективність представ ляєт собою відношення отриманого ефекту до витрат.
Вище зазначено, що для дослідницьких проектів харак терну неповторяемость окремого процесу (наприклад, шляхів вирішення конкретного завдання в галузі досліджень і розробок струм). Крім того, продукт НДР схильний до швидкого процесу знецінення, який є наслідком морального зносу, перш за все технічної інформації. Це обумовлено тим, що відбувається безперервне заміщення застарілої інформації ції нової.
Результати наукових досліджень і розробок спочатку про ладан потенційним економічним ефектом.
Разом з тим рішення будь-якої дослідницької проблеми пов'язано з витратами часу і залежить від безлічі факторів (кваліфікація працівників, наявність необхідної інформації та обладнання, інші фактори), тому при управлінні ис слідчих проектом потрібно враховувати творчу ефективного вність.
Творча ефективність пов'язана з особливостями самої наукової діяльності, що вирішує завдання пошуку. Результати ис проходження можуть бути негативними або неоднозначними. Однак важливий пошук найкоротшого шляху вирішення проблеми (за умови, що вона чітко сформульована), отже, поки затель ефективності досліджень (Яеф) може бути визна льон таким чином:
Менеджер дослідницького проекту повинен своєчасно виявляти непотрібні роботи.
Важливо вибрати оптимальну стратегію дослідних робіт.
Можливі якісний і кількісний методи оцінки ефективності управління науковою діяльністю.
При якісному методі оцінюється відповідність результа тов наукових робіт поставленої задачі і способи їх реалізації.
Способи реалізації наукових робіт можуть бути різні і залежать від характеру діяльності і використання результатів при:
визначенні перспектив розвитку інформаційних тих нології і електроніки;
розробки нових виробничих технологій;
розробці нових матеріалів і хімічних продуктів;
• розробки нової техніки;
використання у навчальному процесі в вузах та інших учеб них закладах;
отриманні авторських свідоцтв на відкриття і зображ тенія;
підготовці монографій, статей;
• виступі з науковими доповідями.
При якісному метод оцінки враховується думка авто рітетних вчених і фахівців у відповідних галузях науки, наукових рад, рецензії, відгуки, посилання в спеціаль ної літератури на наукову продукцію співробітників.
Якісний метод доповнює кількісний:
• кількість виконаних дослідних робіт;
обсяг публікацій у друкованих аркушах, у тому числі в раз особистих виданнях (центральних, внутрішніх і т.д.);. кількість поданих патентних заявок;
• кількість отриманих патентів;
обсяг публікацій на одного наукового працівника та ін
Ефективність дослідних проектів в значній мірі залежить від створених умов праці.
Умови праці - комплекс зовнішніх впливів, які через органи відчуття обумовлюють самопочуття, працездатний ність і здоров'я працівників при виконанні ними своїх обя занностей (від психологічного клімату до складу вдихуваного повітря), адже робочий й позаслужбовий обстановка впливають на фізичний і психічний стан співробітників та відображаються на ефективності їхньої праці. Під умовами праці розуміють психологічний клімат, приміщення, вентиляцію, робоче місце, фарбування стін, температуру і т.д.
Керівництво організації, інноваційний менеджер таннями приділяти велику увагу створенню на кожному робочому
місці комфортних умов праці, що є найважливішим еле ментом мотивації наукової праці.
Ефективність управління науково-дослідницької робо тієї треба оцінювати з урахуванням створеного психологічного клі мату. Психологічний клімат характеризується наявністю відно шеній між членами колективу:
. Хороших;
задовільних;
стерпних;
напружених (в колективі відбуваються сварки, конфлікти, йде боротьба інтересів).
Слід також враховувати, що наукова праця є творче ським і найменш регламентованим у порівнянні з іншими видами діяльності. Зіпсований настрій тут більшою мірою впливає на результати роботи, ніж в інших сферах діяль ності.
Виявлення причин і запобігання конфліктних ситуа ції має в організаціях науково-технічної сфери велике значення.
Проте в наукових організаціях можуть виникати суперечки з приводу ідей і суджень, які абсолютно природні. Нуж але мати на увазі, що людям властиво помилятися. Важливо не допустити переростання зіткнень думок, ідей в конфлікт. Керівник наукової організації повинен забезпечувати рав новесіе в керованій системі. Його принциповість, автори тет допомагають створити творчу та доброзичливу обстановку в колективі. Талановитий керівник є хорошим пси психологія і колегою. Суперечки і обговорення підвищують продук вність науково-дослідної роботи.
На ефективність управління науково-дослідної ра ботой впливають також технічні і виробничі фактори.
Велике значення має і приміщення: тіснота і скупченість не можуть забезпечити ефективну роботу працівників організа цій, зайнятих дослідженнями і розробками. Співробітників ж лательно розміщувати в кімнатах з урахуванням їх особистих бажань і психологічної сумісності.
Ефективне управління дослідженнями і розробками передбачає злагоджену, планомірну роботу фахівців мно гих професій, що виконують різні функції.
Економічна ефективність досліджень і розробок визначається шляхом зіставлення витрат з досягнутими результатами.
Висновки
1. Розрізняють дослідні та венчурні інноваційні проекти.
2. Дослідницький проект не повторюється; має наукову новизну; має заздалегідь сформульовану мету, початок і кінець; обмежений часом і засобами; складний; вимагає залучення фахівців різних галузей знань; може фінансуватися з державного бюджету та шляхом отримання грантів.
3. Венчурний інноваційний проект представляє собою комплекс науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, а також робіт з виробництва та експлуатації нововведень і нововведень; створення нової технічної чи соціально-економічної системи.