Інноваційний менеджмент (2004)

Аналіз попиту на нововведення за часом проведення може бути попереднім, поточним і наступним щодо періоду, коли продукція вважається новою.

Попередній аналіз попиту на нову науково-технічну продукцію - одна з найбільш важливих, оскільки на його базі розробляється виробнича програма і будується стратегія просування на ринку нової продукції.

Попередній аналіз проводиться на базі даних, одержуваних за допомогою спеціальних вибіркових обстежень, проведених у сфері споживання інновацій, якщо продукція знаходиться в стадії підготовки дослідного зразка, запуску у виробництво, а іноді на етапі виведення її на ринок.

Вибіркові обстеження в сфері споживання можуть бути проведені у вигляді анкетування, наприклад, за наступною формою:

Якщо інформація про продукцію вже є у споживача і розпочато її виробництво, то для вивчення попиту використовуються дані журналів обліку попиту або замовлень на нову продукцію. Вони складаються, наприклад, за формою табл. 10.5.

Якщо коефіцієнт цінової еластичності менше одиниці, це свідчить про відносно нееластичним попиті. При Ер = 1 еластичність попиту одинична. Це трапляється, коли процентна зміна попиту дорівнює процентному зміни ціни. Якщо коефіцієнт цінової еластичності попиту більше одиниці, попит відносно еластичний. При коефіцієнті еластичності попиту за ціною, яка прагне до нескінченності, попит вважається абсолютно еластичним. Це

відбувається в тому випадку, коли при незмінній ціні попит необмежено росте, що є наслідком дії нецінових його факторів: моди, реклами, очікування зростання цін, екологічної обстановки та ін

Для характеристики цінової еластичності попиту можна використати і графічний метод. Тоді абсолютно нееластичний попит буде виглядати у вигляді прямої, паралельної осі ординат (рис. 10.5, а), абсолютно еластичний - у вигляді прямої, паралельної осі абсцис (рис. 10.5, б). В загальному випадку чим більше кут нахилу кривої попиту, тим еластічнєє попит (рис. 10.5, в).

При аналізі попиту на нововведення цікаво вивчити вплив на нього доходів споживачів. У залежності від призначення продукції - виробничо-технічного чи побутового - буде відрізнятися інформаційна база аналізу. У першому випадку можуть бути використані дані офіційної звітності підприємств, у другому - публікуються і надаються за запитами дані Держкомстату.

Формула коефіцієнта еластичності попиту по доходу має вигляд:

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом може бути як позитивним, так і негативним (для товарів нижчої категорії). Важливість його значення для підприємств, що виробляють науково-технічну продукцію, полягає в тому, що з його допомогою здійснюється їх віднесення до певної групи за рівнем розвитку.

Чим вища еластичність попиту по доходу, тим ефективніше розвивається підприємство. Якщо динаміка даного показника позитивна і зростає приблизно однаковими темпами, то можна говорити про стабільний розвиток підприємства.

Постійна величина коефіцієнта еластичності попиту по доходу свідчить про стан застою на підприємстві, що виробляє науково-технічну продукцію.

Значення коефіцієнта перехресної еластичності особ-но великий для аналізу попиту на нову стандартизовану науково-технічну продукцію і вимагає постійного аналізу динаміки цін на основний товар.

Для вивчення чутливості попиту можна також використовувати співвідношення темпів зміни попиту і впливають на нього факторів, представлене у вигляді динамічного ряду. Подібні ряди дозволяють побудувати графік зміни кривій попиту під дією якого-небудь фактора, обчислити показники рядів динаміки: темпи приросту, середні темпи росту і

приросту, абсолютні значення одного відсотка зміни попиту за період, а також провести кореляційний аналіз впливу факторів на зміну попиту і спрогнозувати його розвиток на найближчу перспективу.

Представляє інтерес структурний аналіз попиту, що проводиться за допомогою спеціальних таблиць, що будуються по кожному факторному ознакою - напряму аналізу: наприклад стадіях ЖЦ нової продукції (причому вони закінчуються переходом до стадії зрілості) - див. табл. 10.7, розподілу по споживачах нової продукції - див. табл. 10.8, за запланованим каналах її реалізації - див. табл. 10.9.

Такі таблиці можуть бути побудовані при аналізі опитування внаслідок зміни будь-якого з факторів (див. табл. 10.4). Вони служать інструментом оперативного прийняття управлінського рішення і є базою для подальшого поглибленого аналізу впливу факторів на величину і характер попиту.

За даними подібних таблиць можна обчислити показники стабільності попиту загальні і в кожній підгрупі. Якщо, наприклад, найбільший відсоток опитування продукції А (за даними табл. 10.8) в динаміці припадає на будь-яке підприємство (або їх групу), то можна говорити про стабільність попиту відносно цього споживача.

Можна визначити і показники інтенсивності попиту за даними таблиць 10.7-10.9. Якщо в динаміці темпи зростання по асортиментним позиціям ростуть по етапах життєвого циклу, споживачам або каналах збуту, то попит є інтенсивним; якщо ці темпи зростання близькі до одиниці, то попит стабілізувався в відношенні розглянутого аспекту; якщо темпи зростання менше одиниці, то слід говорити про його скорочення. Аналіз попиту на нововведення має величезне значення, оскільки від результатів залежить точність розробки виробничої програми підприємства, стратегія й обсяг реалізації продукції і, отже, фінансові результати діяльності.

Висновки

1. Ефективність НДДКР залежить від того, наскільки врахована ринкова потреба в науково-технічної продукції.

2. Формування портфеля замовлень припускає проведення роботи з потенційними споживачами результатів НДДКР.

3. Особливості нововведень зумовлюють специфіку аналізу

попиту.

4. Необхідно перш за все уточнити, до яких нововведень - базисним або удосконаленим - належить продукція, попит на яку підлягає вивченню.

5. Попит виражає число альтернативних можливостей придбання продукції при різних цінах і інших рівних умовах.

6. Всі фактори попиту на нову продукцію можна поділити на внутрішні і зовнішні.

7. За форм освіти розрізняють потенційний, що формується, розвивається і сформувався попит.

8. Залежно від стану ринку виділяють негативний попит, відсутність попиту, прихований попит, нерегулярний попит, повноцінний попит, надмірний попит, нераціональний попит.

9. Структурний аналіз попиту проводиться за допомогою спеці -

них таблиць, що будуються по кожному факторному ознакою.