Інноваційний менеджмент (2004)

Інноваційна діяльність - діяльність з доведення науково-технічних ідей, винаходів, розробок до результату, придатного в практичному використанні. У повному обсязі інноваційна діяльність включає всі види наукової діяльності, проектно-конструкторські, технологічні, дослідні розробки, діяльність з освоєння нововведень у виробництві і у їх споживачів - реалізацію інновацій.

Інноваційний процес - процес перетворення наукових знань в інновації.

Інновація (нововведення) - кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав реалізацію у виді нового або усовер-шенствованного продукту, що реалізується на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності.

Державна інноваційна політика - визначення органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади суб'єктів Російської Федерації цілей інноваційної стратегії та механізмів підтримки пріоритетних інноваційних програм і проектів.

Інноваційний менеджмент - сукупність принципів, методів і форм управління інноваційними процесами, інноваційною діяльністю, зайнятими цією діяльністю організаційними структурами та їх персоналом.

Інноваційна політика - комплекс заходів, спрямованих на розвиток інноваційної діяльності.

Інноваційний потенціал (держави, регіону, галузі, організації) - сукупність різних видів ресурсів, включаючи матеріальні, фінансові, інтелектуальні, науково-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення інноваційної діяльності.

Інноваційний процес - процес перетворення наукових знань в інновацію. Головна його риса - обов'язкова завершення інновацій, тобто отримання результату, придатного для практичної реалізації.

Інтелектуальна власність - виключне право фізичної або юридичної особи на результати інтелектуальної діяльності та прирівняні до них засоби індивідуалізації юридичної особи, індивідуалізації продукції, виконуваних робіт

та послуг (фірмове найменування, товарний знак і т.п.). Більшість об'єктів інтелектуальної власності як результати творчої праці мають авторів, чиї імена супроводжують дані об'єкти. Товарні знаки та інші позначення індивідуалізують суб'єкти і продукти звичайного праці - товари, послуги.

Інноваційна сфера - область діяльності виробників і споживачів інноваційної продукції (робіт, послуг), що включає створення і поширення інновацій.

Інноваційна інфраструктура - організації, що сприяють здійсненню інноваційної діяльності (інноваційно-технологічні центри, технологічні інкубатори, технопарки, учбово-ділові центри та інші спеціалізовані організації).

Інноваційна програма (федеральна, міждержавна, регіональна, міжрегіональна, галузева) - комплекс інноваційних проектів та заходів, узгоджений по ресурсах, виконавцям та термінів їх здійснення і забезпечує ефективне вирішення завдань щодо освоєння і розповсюдження принципово нових видів продукції (технологій)

Інтегральний ефект (чистий наведений ефект) - один з найважливіших показників оцінки ефективності інновацій. Визначається як різниця між результатами та інноваційними витратами за розрахунковий період, приведеними до одного року, звичайно початкового.

Норма рентабельності (внутрішня норма прибутковості) - один з найважливіших показників оцінки ефективності інноваційних інвестицій. Характеризує рівень прибутковості конкретного інноваційного рішення.

Ноу-хау - сукупність технічних, технологічних, комерційних, організаційних знань, необхідних для організації виробництва. На відміну від секторів виробництва ноу-хау не патентується, тому що в значній частині складається з визначених прийомів, навичок, виробничого досвіду. Ноу-хау поряд з патентами, товарними знаками, авторськими правами вважається власністю підприємства, фірми. Як товар ноу-хау супроводжує продажу патентів і ліцензій, але може реалізуватися самостійно. Обмін ноу-хау може здійснюватися шляхом передачі технічної документації, організації навчання персоналу, участі фахівців у виробничому процесі.

Період окупності - показник ефективності інноваційних інвестицій, що характеризує термін, протягом якого вони повністю окупляться. Розраховується діленням загальної суми інвестицій в інновації на середньорічний грошовий потік, приведений до теперішньої вартості.

Економічна ефективність інновацій - відношення економічного ефекту від впровадження інновацій до зумовив його витрат.