Конкурентоспроможність підприємства

12.2. Шумпєтерівський аналіз і типи стратегій фірм. Проривний і поліпшувальний НТП. Готовність до несення ризиків

Історичний досвід показує, що люди із задатками першопрохідників очолювали найрізноманітніші фірми. Однак можливість виявити новаторські здібності далеко не однакова в компаніях, що дотримуються різних стратегій конкурентної боротьби.

На великому підприємстві керівник приділяє основну частину своїх зусиль рутинній діяльності.

Але найважливіше те, що велике виробництво не прощає помилок: дороге устаткування для масового тиражування продукції не може створюватися під проблематичні проекти.

У спеціалізованій компанії підприємницька творчість стримується вузькою спеціалізацією — будь-які, навіть перспективні ідеї неминуче відкидаються, якщо вони виходять за рамки обраної ніші. Фірма-ластівка, заснована ентузіастами нового технічного напряму, з цілого ряду причин здатна внести радикальні зміни в економіку. Для цього доцільно порівняти радикальні й поліпшувальні інновації



щоб з'ясувати причини кращої пристосованості фірм-ластівок.

Інша справа — фірма-піонер, заснована ентузіастами нового технічного напряму.

Причини, що забезпечують її більшу пристосованість до діяльності, що спричинює радикальні зміни в економіці:

1. Конкурентна стратегія фірм-піонерів сильна тим, що лежить в іншій площині, ніж у їхніх потужних суперників. Справа в тому, що сферою діяльності великих фірм є передбачуваний поточний науково-технічний прогрес, а ризиковані прориви в невідоме — шанс фірми-піонера. Підтвердженням цього своєрідного поділу праці в сфері НТП може бути склад засновників фірм-новаторів: ними стають у більшості випадків або вчені, або колишні високопоставлені службовці великих концернів.

2. Готовність фірми-піонера нести величезні, майже неприйнятні ризики. Відволікання значних коштів на нові проекти може загрожувати для великих або спеціалізованих підприємств істотним збитком основному бізнесу. Не викликає сумнівів, що відносно ризиків поліпшуючі нововведення більш безпечні й передбачувані, а виходить, і привабливі для цих фірм.

Фірма-піонер дивиться на всю ситуацію під зовсім іншим кутом. Керівник-ентузіаст нової справи абсолютно впевнений, як у технічній можливості реалізувати проект, так і в блискучій подальшій долі його дітища на ринку. Якби в нього не було такої впевненості, він просто не був би ентузіастом. У піонерський бізнес ідуть тільки ті підприємці, які саме до цих ризиків нечутливі.

Оптимальна форма колективу, що працює над проривною інновацією — група із сильним лідером. На чолі фірми-піонера завжди перебуває людина з характером першопрохідника — інші за абсолютно нову справу просто не беруться.

Мотивація фірми-піонера має більш сильний і багатоплановий характер, ніж інші фірми. У піонерів значно сильніше позаекономічні мотиви, крім того, для глави фірми успіх проекту є єдиним шансом відбутися як підприємець.