Конкурентоспроможність підприємства

Використання комутантами різноманітних прийомів виживання не рятує їх від основного недоліку стратегії — низької міри стабільності. Комутанти стійкі й невигубні тільки як клас. Окремо вони занадто слабкі, щоб протистояти натиску великих фірм. Вони не мають радикально нових товарів, ефективного устаткування, унікальної спеціалізації. Тому гинуть сотнями й тисячами в ході макроекономічних потрясінь, технологічних зрушень, змін державної політики.

Припинення бізнесу для комутанта виявляється легкістю виходу з ринку, що формує сприятливу обставину для формування нових компаній методом проб і помилок. Власне кажучи, можливість зміни бізнесу — це просто крайній прояв взагалі властивій комутантам гнучкості.

Велика фірма, розширюючись, втрачає гнучкість, тому що велике, громіздке виробництво дуже важко перешикувати, погіршується продуктивність і керованість, зростають витрати. Так виникають «миші-переростки». Мала фірма, що збільшилася, має ряд варіантів поведінки:

підвищити свою ефективність і на цій основі домогтися низьких витрат виробництва (віолентна стратегія);

виробити ефективну спеціалізацію, що захищає від конкурентів (патентна стратегія);

не змінюватися й стати легким здобутком для першого сильного суперника;

не розширювати розмірів свого бізнесу.