Операційний менеджмент (2000)
6.2 Оперативно-виробниче планування
За характером застосовуваних методів планові роботи підрозділяються на три послідовно виконуваних блоку:
об'ємне планування;
календарне планування;
поточне (або оперативне) планування.
Основна задача об'ємного планування - розподіл виконуваних робіт по підрозділах і плановим періодах з урахуванням завантаження устаткування і площ.
Календарне планування передбачає визначення термінів початку та закінчення робіт в цехах і термінів передачі їх продукції іншим цехам при необхідності з коригуванням результатів об'ємних розрахунків. Як планового періоду при календарних розрахунках найчастіше вибирається місяць або квартал.
Задача оперативного планування полягає в розробці конкретних виробничих завдань за номенклатурою робіт і виконавців на короткі планові періоди (декаду, тиждень, добу, робочу зміну, час).
Календарне планування здійснюється як для підприємства в цілому, так і для окремих його цехів. Функції оперативного планування представлені в табл. 9.
Продумане і якісне вирішення основних задач оперативного планування поліпшує майже всі основні
Функції оперативного планування виробництва
Сфера действия | Календарное планирование | Диспетчирование |
Межцеховое планирование | Определение исходных данных для расчета заданий. Составление оперативных (как правило, месячных) производственных программ для предприятия в целом и для его цехов | Учет и контроль выполнения цехами плановых заданий. Контроль за обеспечением цехов всем необходимым для выполнения программы. Ликвидация отклонений от календарных планов межцеховых подач |
Внутрицеховое планирование | Составление месячных планов производства для участков, линий и бригад. Составление суточ-но-сменных заданий для участков, линий, бригад | Учет и контроль выполнения плановых заданий по цеху, участкам и рабочим местам. Текущее регулирование хода производства: ликвидация отклонений от графика и производственных неполадок |
показники виробництва (табл. 10), сприяє організації ритмічної роботи та рівномірного завантаження ділянок протягом усього планованого періоду.
![](/media/content/5331b59a5931d.jpg)
Загальний порядок розробки планів, послідовність визначення номенклатури та розробки виробничих програм цехів показано на рис. 30.
Питання про те, хто повинен складати, оформляти, затверджувати і передавати цехам оперативні виробничі плани, вирішується індивідуально на кожному підприємстві в залежності від його організаційної структури (табл. 11).
Оперативне планування виробництва поділяється на стадії - попередніх розрахунків і розробки планів. На перетині структурних утворюють формується цілісна система оперативного планування виробництва (рис. 31), що включає в себе сукупність наступних основних елементів:
вибір і обгрунтування планово-облікових одиниць (ПУЕ);
розрахунки завантаження устаткування і виробничих площ;
розробка календарно-планових нормативів;
розробка цехових і внутрішньоцехових виробничих програм (об'ємні розрахунки);
формування між-і внутрішньоцехових виробничих графіків (календарні розрахунки);
формування оперативних завдань (змінно-добових, часових і ін.)
![](/media/content/5331b59a59aed.jpg)
Значення об'ємних розрахунків в оперативному плануванні полягає у визначенні можливостей устаткування, площ, трудових колективів з виконання виробничих завдань в плановому періоді з урахуванням швидкості руху виробництва, яка визначається в блоці календарного планування. Однак громіздкі розрахунки, що проводяться без календарного обгрунтування виробничого процесу, носять лише попередній характер і не можуть замінити або компенсувати відсутність календарного планування.
![](/media/content/5331b59a5a2bd.jpg)
![](/media/content/5331b59a5aa8d.jpg)
Суть встановлення календарно-планових нормативів (обсягів партії виробів, тривалості виробничих циклів, випереджень, здолав і ін) полягає у нормуванні ходу дискретного виробничого процесу в часі. В якості критерію економічності при виборі, наприклад, обсягів партії виробів використовуються різні показники:
найменшу кількість переналагоджень обладнання (або час налагодження);
максимальне завантаження устаткування, мінімальна тривалість виробничого циклу;
найменший обсяг незавершеного виробництва або сукупних виробничих витрат.
Зміст календарного планування передбачає визначення на основі календарно-планових нормативів термінів виконання виробничих завдань на планований період в розрізі встановлених планово-облікових одиниць при дотриманні об'ємної розвантаження підрозділів. Потрібно відзначити, що календарно-планові
![](/media/content/5331b59a5b25b.jpg)
завдання для невеликих підприємств з невеликою номенклатурою успішно вирішуються вручну, у разі великої номенклатури - легко вирішуються тільки із застосуванням ПЕОМ.
Відзначимо, що в залежності від типу виробництва застосовуються різні системи оперативно-виробничого планування, що з невеликими видозмінами реалізуються на більшості підприємств (табл. 12).