Стратегічний кадровий менеджмент (2005)
12.3 Стратегічний маркетинг персоналу (2 частина)
В основу якісних методів покладені експертні оцінки фахівців в області прийнятих рішень, наприклад методи експертних оцінок, думка журі (усереднення думок експертів в релевантних сферах), моделі очікування потреби.
Потреби в персоналі прогнозуються з використанням різних кількісних і якісних методів. Відпрацьованими технологіями прогнозування розвитку ринку праці є:
"мозкова атака", метод Дельфі, екстраполяція тенденцій, морфологічний аналіз, імітаційне динамічне моделювання, структурний аналіз і ін Однак існують і інші класифікації методів прогнозування, що визначаються особливостями прогнозів
(табл. 12.4).


Цілі, час, умови прогнозу і специфіка його розробки визначають комплекс методів і прийомів прогнозування. При цьому багато методи можуть використовуватися у розробці різних прогнозів. Нижче наведена коротка характеристика методів прогнозування, що використовуються частіше за інших, із зазначенням джерел, в яких їх суть викладена у розгорнутому вигляді (табл. 12.5).
При вирішенні завдань прогнозування потреби в персоналі істотною проблемою є кількість та якість необхідної інформації. Розглянемо кілька методів (прийомів і способів), що дозволяють особам, які приймають рішення, з мінімальними матеріальними і організаційними витратами наповнювати інформаційну базу даних.
Методи і прийоми отримання інформації. Метод структурно-морфологічний. Призначений для виявлення внутрішнього складу предметної області, фіксації появи принципово нових розробок (ідей, технічних рішень і т. п.), що дозволяє обгрунтовано формулювати стратегію науково-технічного прогресу підприємства.
Метод виявлення групи патентних документів. Будь-яка організація, як правило, патентує тільки ті ідеї, які мають прак -
Таблиця 12.5
Коротка характеристика методів прогнозування
Область применения | Предназначение, решаемые задачи | Особенности применения |
1 | 2 | 3 |
Экспертные методы | ||
Экономическая конъюнктура; решение проблем научно-технического прогресса; потребности в обучении и равитии персонала | Для объектов, развитие которых не поддается предметному описанию, математической формализации; в условиях отсутствия достоверной статистики по характеристике объекта управления; в условиях большой неопределенности; при отсутствии ЭВМ; в экстремальных ситуациях | По экспертным оценкам 7-9 специалистов; выработка коллективного мнения группы экспертов; требуется много времени для опроса и обработки данных |
Метод эвристического прогнозирования | ||
Научно-технические объекты и проблемы, развитие которых плохо поддается формализации | Выявление оптимальных способов создания проектируемых (модернизируемых) систем; прогнозирование больших и сложных систем; выявление объективизированного представления о перспективах развития персонала в узкой области | Математический аппарат (методы) неприменимы; специально обрабатываются прогнозные оценки объекта путем систематизированного опроса экспертов в узкой области науки, техники, производства; информационный массив создается набором заполненных экспертами таблиц; аспекты заполняются в результате трехэтапной итерации |
Коллективная генерация идей | ||
Получение блока идей по прогнозированию потребности в персонале | Определение всех возможных вариантов обучения и развития персонала; определение альтернативных факторов, воздействующих на рынок труда; получение сценария развития персонала | Синтез объекта прогноза, мультифакторный анализ событий; анализ событий со стороны детерминирующих это событие факторов |
1 | 2 | 3 |
Морфологический анализ | ||
При малом объеме ин- | Прогнозирование возмож- | Структурные взаимосвя- |
формации об изучаемой | ного исхода фундамен- | зи между объектами, яв- |
проблеме для получения | тальных исследований; | лениями и концепциями; |
систематизированной ин- | при открытии новых рын- | всеобщность предполага- |
формации по всем воз- | ков, формировании новых | ет использование полной |
можным ее решениям | потребностей | совокупности знаний об объекте; необходимое требование — полное отсутствие предварительных суждений; содержит этапы: формулирование проблемы; анализ параметров; построение "морфологического ящика", содержащего все решения; изучение всех решений |
Прогнозный граф и "дерево решений" | ||
Структурное прогнозиро- | Прогнозирование разви- | Выбор графа (связанного |
вание (поиск решения | тия персонала в целом; | и несвязанного, ориенти- |
проблемы при сохранении | формулирование сцена- | рованного или неориенти- |
функций, но с изменением | рия достижения прогно- | рованного, цикличного) |
структуры объекта) | зируемой цели, уровня | обусловлен сущностью |
цели, критерия и весов, | отношений, которые он | |
ранжированных вершин | должен выразить | |
Математические методы параметрического прогнозирования | ||
Определение тенденций | Задачи прогнозной экстра- | Могут применяться: |
развития персонала, име- | поляции | при условии, что исход- |
ющих количественные | ные статистические дан- | |
статистические данные | ные соответствуют требо- | |
состояния в прошлом и в | ваниям, предъявленным к | |
данный момент времени | конкретным математическим методам; при наличии количественной информации; если значения времени (глубины) упреждения укладываются в рамки одного из циклов объекта прогнозирования |
1 | 2 | 3 |
Задачи метода наименьших квадратов | Применим, если за время упреждения функции структура объекта прогнозирования не изменяется, а могут изменяться только значения параметров | |
Прогноз процессов, динамика которых содержит колебательные или гармонические составляющие | Спектральный анализ | К объекту прогнозирования относятся: сезонные колебания опроса; макроэкономические процессы; энергопотребление |
Максимально возможный учет совокупности переменных, характеризующих объект, и их взаимосвязи | Факторный анализ | Представляет собой раздел математической статистики, включает большое количество методов |
Прогнозирование по аналогии | ||
Разрешение ситуаций, привычных для планирующих потребности в персонале | Решение ситуационных управленческих задач | Использование метода при наличии аналогов объектов, процессов, ситуаций. Применение метода требует специальных навыков |
тичні значення для її розвитку і бізнесу. Вивчаючи патенти-аналоги провідних фірм, можна виявити спрямованість їх діяльності та рівень вирішення ними проблеми, що цікавить.
Метод показників. Кожна технічна система характеризується набором показників, які удосконалюються, що відбивається в документах. Аналізуючи динаміку зміни характеристик показників цієї системи, можна зробити висновок про тенденції її розвитку.
Точність і перевірка прогнозів. Це важливий аспект прогнозування. Прогнозування майбутніх значень на регулярній основі утруднено через складну природи змінних. З урахуванням цього необхідно включити в прогноз показник можливого відхилення значення змінної. Необхідність вибору еталона точності визначається:
різними показниками одержуваних прогнозів;
потребою мати на прогнозі кілька показників;
важливістю контролю помилок прогнозу (у порівнянні з еталоном). Помилка (ОШ) в прогнозі означає різницю між фактичним
і спрогнозувати значеннями:
ОШ = ФЗ - ПГ,
де ФЗ - фактичне значення; ПГ - прогноз.
Помилка позитивна, якщо прогноз занижений, і негативна, якщо він завищений. Помилки в прогнозі впливають на рішення при виборі різних варіантів прогнозу і на результат використання того чи іншого методу прогнозування.
Обчислення точності прогнозу. Визначити помилку в обчислені значення прогнозу неможливо, тому що невідомо його істинне значення. Проте існує ймовірність того, що помилка складеного прогнозу не перевищить деяку величину або максимальну помилку прогнозу, яку можна чекати із заданою ймовірністю:


ня випадкової величини від центру групування не перевищує трьох середніх квадратних відхилень. З урахуванням цього значення показника відхилення повинно бути в межах ± 4, що відповідає межам трьох стандартних відхилень.
Використання контрольних графіків. Графік передбачає встановлення верхніх і нижніх меж меж для окремих помилок прогнозу (замість сукупних помилок, як у випадку з показником відхилення). Ці межі кратні квадратному кореню з СКО. Графічне відображення помилок з використанням контрольної діаграми інформативно й наочно представляє відхилення, що виходять за встановлені межі.
Вибір методу прогнозування. Адекватно підібрані засоби прогнозування значно покращують якість прогнозу, оскільки забезпечують його функціональну повноту, достовірність та точність, а також зменшують час і матеріальні витрати на прогнозування.
На вибір методу прогнозування впливають:
сутність практичної проблеми, що підлягає вирішенню;
динамічні характеристики об'єкта прогнозування в ринковому середовищі;
вид і характер наявної інформації, типове уявлення про об'єкт прогнозування;
комбінація фаз життєвого, ринкового циклу товару або послуги;
вимога до результатів прогнозування та інші особливості конкретної проблеми.
Всі перераховані фактори повинні розглядатися в системному єдності, лише несуттєві можуть виключатися з розгляду. Прогнозист в результаті предпрогнозних досліджень повинен структурувати інформацію про об'єкт прогнозування, проаналізувати її і, вибравши, залишити відповідну умовам прогнозу. При підготовці рішення про вибір засобів прогнозування рекомендується виділити з них ті, які застосовуються до умов завдання, а також виключити ті, які застосувати не можна. На практиці, вибираючи метод прогнозування, рекомендується враховувати два найбільш важливих фактори - витрати і точність. Слід з'ясувати, скільки грошей виділено на підготовку прогнозу, які можлива ціна спрогнозованих помилок і вихід. Найкращий прогноз, як правило, являє собою оптимальну комбінацію точності і вартості. При виборі методу прогнозування потрібно враховувати: 1) наявність статистичних даних за необхідний період; 2) компетентність прогнозиста, наявність електронно-обчислювальної техніки; 3) час, необхідний для збору та аналізу інформації. У ряді випадків для отримання незалежних прогнозів використовують одночасно кілька методів. Вимоги до прогнозів:
своєчасність, з певною мірою точності та визначеності інших показників;
надійність, виражена в знакових одиницях (доларах, одиницях продукції, обладнання, кваліфікації персоналу і т. п.) і зафіксована на папері;
простота методики прогнозування для розуміння і використання.
Прогнозування попиту 1. Екстраполяція як метод, що складається в перенесенні сьогоднішньої ситуації в майбутнє, показаний в табл. 12.7.
Метод екстраполяції використовують для короткострокового планування в організаціях з постійною структурою, що функціонують в стабільній навколишньому середовищу. Існує

метод скоригованої екстраполяції, що враховує фактори, що визначають кількість працівників, продуктивність праці тощо Метод використовується, коли є можливість застосувати робочі вимірювачі для підрахунку часу, що витрачається на кожну операцію, і необхідної кількості праці. Наприклад, для промислової компанії вихідним початком є виробничий бюджет, підготовлений на підставі вимірювання можливого обсягу продукції, що продається організації в цілому або обсягів випуску для кожного з її підрозділів. Використовуючи норми часу, можна скласти бюджет продуктивного часу. Потім норму часу на випуск одного виробу множать на плановий обсяг випуску та отримують плановий фонд часу на даний період. Розділивши отриманий фонд часу на фонд часу одного працівника, визначають необхідну кількість працівників. При розрахунку потрібно врахувати відсутність (відсутність) і прогнозний рівень простоїв.